Справа № 2-683/09

                                                            Р І Ш Е Н Н Я                                     

                                             І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

м.Ковель                                                                                                           09 квітня  2009 року  

                   Ковельський міськрайонний суд    Волинської області                                                                            

під головуванням судді                                     Шаруновича В.В.

 за участю секретаря                                          Спасюк К.В.

позивача                                                              ОСОБА_1 .

відповідача                                                          ОСОБА_2.

представника відповідача                                  ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ковель цивільну справу  за позовом ОСОБА_1до   ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування  житловим приміщенням,-

                                                              в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1. звернувся  в суд з позовом до  ОСОБА_2. про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .. Позов мотивовано тим, що він має у власності спірну квартиру,  в якій в 2006р., після реєстрації шлюбу з його сином, відповідачка була зареєстрована. З дня реєстраціїї відповідачка жодного дня в спірній квартирі не проживала, а проживала в АДРЕСА_2. Всі обов”язки по утриманню квартири несе він, а тому просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування спірною квартирою на підставі ст.405 ЦК України.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 . позов  підтримав повністю, суду пояснив, що відповідачка, після одруження з його сином, була зареєстрована в спірній квартирі, однак ніколи там постійно не проживала, проживала лише декілька разів коли він їздив у відпустку, речей її там немає і не було, всі витрати по оплаті комунальних послуг несе він, відповідачка з вимогою про вселення в спірну квартиру не зверталась, до спірної квартири як основного житла не відноситься, комунальні послуги не сплачує, має інше місце проживання, тому просить позов  задовольнити і визнати відповідачку такою, що втратила право користування  спірним житлом.

    Відповідачка ОСОБА_2.  проти позову заперечила, суду пояснила, що дійсно була зареєстрована в спірній квартирі у 2006р., після одруження з сином позивача, однак проживала там періодично, в квартирі були її речі, однак більше року в квартирі не проживає, так як позивач перешкоджає їй в цьому, при цьому зазначила, що з вимогою про усунення перешкод чи про вселення в спірну квартиру нікуди не зверталась, вважає позов безпідставним і просить у задоволенні відмовити.

    Представник відповідачки ОСОБА_3. проти позову  заперечила, суду пояснила, що ОСОБА_2. проживала в даній квартирі, однак позивач не пускав її в квартиру, а тому не могла там проживати, вважає, що позивачка має право зареєструвати у спірній квартирі і свою дитину, при цьому не заперечує, що спірна квартира являється власністю позивача і позивачка про вселення в квартиру з вимогою нікуди не зверталась, хоча більше року там не проживала, надіялась на добровільне вирішення всіх проблем, просить у позові відмовити.

    Суд, заслухавши пояснення сторін,  представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

    Згідно ст.71 ЖК особа може бути визнана такою,що втратила право на житло в разі її відсутності без поважних причин більше 6 місяців безперервно.

            Згідно ч.2 ст.405 ЦК України, член сім”ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.      

    Як вбачається з пояснень позивача, що не заперечується і відповідачкою та її представником, ОСОБА_2.  дійсно у 2006 році  була зареєстрована в спірній квартирі, тимчасово не проживала в спірній квартирі, в тому числі більше року безперервно.         Пояснення відповідачки про те, що останній рік її безперервна відсутність в спірній квартирі зумовлена тим, що позивач перешкоджав їй користуватись квартирою не підтверджена ніякими доказами.

    Відповідно до ст.30 ЦПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Як вбачається з поясненнь відповідачки, вона про вселення, чи про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою нікуди не зверталась і не може представити суду ніяких доказів у перешкоджанні позивачем користуватись квартирою, оскільки надіялась на мирне врегулювання спору. Будь-яких доказів домовленості між сторонами, про відсутність понад один рік у квартирі, відповідачкою не представлено і про такі домовленості відповідачка не зазначає.

        Оже, суд  вважає, що факт відсутності відповідачки в спірній квартирі безперервно, більше одного року, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

             Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

      Зважаючи, що відповідачка, вважаючи, що вона протиправно, з вини позивача, не має можливості користуватись спірною квартирою близько року, не зверталась за захистом своїх прав, в тому числі про вселення чи про усунення перешкод в користуванні квартирою, суд вважає, що вона втратила інтерес до спірної квартири і відповідачкою не наведено поважних причин, і таких судом не знайдено її відсутності у спірній квартирі більше одного року та не знайдено відповідних доказів. Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 ЖК України, відповідачкою не ставилось  питання перед наймодавцем, та не ставиться перед судом, про продовження шестимісячного строку її відсутності в спірній квартирі, а також не наводяться поважні причини такої відсутності понад шість місяців.

Аналізуючі досліджені докази, суд приходить до висновку, що відсутність відповідачки у квартирі АДРЕСА_1 на протязі останнього року не обумовлена поважними причинами,

  Таким чином,  позов про визнання ОСОБА_2 . такою, що втратила право на житло  по АДРЕСА_1 слід задоволити.

      На підставі ст.ст.71,72,316,319,321,346,358 ЖК, ст.29,405 ЦК України, керуючись ст.ст. 15,15-1,30,62,85,212,203,215-218 ЦПК України, суд,-

                                                                    В И Р І Ш И В:

    Позов  ОСОБА_1задовольнити, визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартиріАДРЕСА_1 .

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                       В.В.ШАРУНОВИЧ