Справа № 2-486/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                           15 квітня 2009 року  

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді                    Шаруновича В.В.,

за участю секретаря                          Спасюк К.В.,

позивача                                             ОСОБА_1.,

представника відповідача                 Редько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковель справу за цивільним  позовом  ОСОБА_1до Ковельського відділення ТзОВ "Український промисловий банк", Волинської філії ТзОВ "Укрпромбанк" про повернення банківського вкладу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. звернувся  в  суд  з  позовом   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Волинської філії ТОВ "Український промисловий банк" (надалі ТзОВ "Укрпромбанк"), яким просить зобов"язати відповідача повернути йому депозитний вклад в сумі 15000,00 грн. з нарахуванням 18,4 % річних за весь час користування вкладом та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. а також судові витрати по справі.

            Позивач зазначив, що він 29.09.2008р. уклав з відповідачем договір банківського вкладу терміном на 122 дні і на його ім"я було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_1на який він 29.09.2008р. вніс 15000,00грн., відповідно до п.1.1 даного договору, строк повернення банківського вкладу визначений з 28.01.2009р. За користування вкладом  відповідач повинен сплачувати йому 18,4 % річних, за весь час користування вкладом.

             Коли 29.01.2009р. він звернувся до Банку з вимогою повернення  вкладу,  відповідач, відмовився повернути вклади посилаючись на постанову НБУ від 20.01.2009р., якою прийнято рішення про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яку вважає неправомірною.

Також посилається на те, що відмовою Банку на отримання банківських вкладів йому завдані моральні страждання та нервові переживання і просить відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.    

    В  судовому   засіданні    позивач    позов    підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.  

            Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, та пояснив, що відповідач керувався і керується вищезазначеною постановою НБУ, оскільки не мають права не виконувати постанови НБУ а тому не можуть видати вклади. Щодо моральної шкоди зазначив, що відсутня вина відповідача, а тому така шкода відповідно до ЦК України не підлягає відшкодуванню.

            Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.      

            Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується і сторонами, між позивачем та відповідачем  дійсно було укладено вищезазначений  договір строкового банківського вкладу  НОМЕР_1 з датою повернення 28.01.2009р., позивачем передано Банку 15000,00 грн. грошової суми вкладу на виконання цього договору, які Банк прийняв, і зобов'язався виплатити позивачу суму вкладу та проценти. Відповідно до п. 1.1. договору,  відповідач зобов"язався повернути вклад позивачу на дату повернення, однак вклад позивачу не був повернений з посиланням на Постанову НБУ № 19/БТ від 20.01.2009р. якою призначено з 21.01.2009р. в ТзОВ "Укрпромбанк" тимчасову адміністрацію.

           Як доводиться матеріалами справи, позивач звертався до Банку з вимогою повернення вкладених коштів, однак, отримав відмову Банку.

           Факт відмови позивачу Банком у повернення банківських вкладів доводиться листом відповідача від 04.02.2009р. № 848-К, з якого вбачається, що Банк відмовив позивачу у отриманні банківського вкладу посилаючись на введення тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

            Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

    Таким чином судом встановлено, що позивач  виконав умови договору банківського вкладу та повинен був отримати від Банку суму вкладу з датою повернення 28.01.2009р., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, звертався до банку з заявою про отримання банківського вкладу 29.01.2009 року.

    Згідно ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов"язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації і протягом дії мораторію та забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, а також не нараховується неустойка, мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди заподіяної здоров"ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв"язку із зобов"язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.            

            Як вбачається з позовної заяви такі вимоги позивачем не ставляться і не розглядаються судом, а отже суд вважає, що відповідач неправомірно у своїй відмові повернути вклади позивачу, послався на вищезазначену постанову банку, яка при розгляді даної справи не повинна застосовуватись і не приймається  судом до уваги з вищенаведених підстав, оскільки вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію і мають бути задоволені банками у встановлені договорами строки.      

             Аналізуючи зібрані докази,  суд вважає,  що позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача повернути вклад знайшли своє підтвердження в судовому засіданні,  доведені  та  підлягають задоволенню.

             Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даних позовних вимог виходячи з того, що позивачем не доведено такого зобов"язання відповідача з посиланням на чинне законодавство та з обґрунтуванням розміру такої шкоди і судом такого обґрунтування не знайдено.

             При цьому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати по справі виходячи з задоволення позову в частині стягнення суми вкладу, що відповідає вимогам ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України,ст.ст.23,526,612.625.629,1060 ЦК України, ст.ст.2,55,85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , суд-

                                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Зобов"язати ТВБВ № 7 Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" повернути ОСОБА_1 депозитний вклад в сумі 15000 (п"ятнадцять тисяч)грн. 00коп. з нарахуванням 18,4% річних, за весь час користування вкладом по договору № 1007/0305246000435001 від 29 вересня 2008р.

Стягнути з ТВБВ № 7 Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в користь ОСОБА_1витрати по справі: а саме: 30 (тридцять)грн. 00коп. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 200 (двісті ) грн.. 00коп. сплачених за надання юридичної допомоги.

В решті позову відмовити.

      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                          В.В.ШАРУНОВИЧ