У Х В А Л А

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Лідер” на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2009 року у справі за клопотанням сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Лідер” до Закритого акціонерного товариства науково-виробничого об'єднання „Чернігівеліткартопля” про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та видачу виконавчого листа, -

                                                                  В С Т А Н О В И В:       

     Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2009 року в задоволенні клопотання СЗАТ „Лідер” до ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля” про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та видачу виконавчого листа відмовлено.

     В апеляційній скарзі СЗАТ „Лідер”  просить скасувати ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2009 року і винести нову ухвалу, якою задовольнити  клопотання СЗАТ „Лідер” про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та видачу виконавчого листа, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

     Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договором купівлі-продажу від 01.10.2002 року було передбачено виключне право  покупця СЗАТ „Лідер” на обрання одноособового арбітра та на цесію у разі порушення продавцем ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля” п. 2 договору, який визначає терміни передачі товару, тобто, на думку апелянта, арбітражним застереженням було визначено  вирішення спірних питань, пов'язаних з невиконанням продавцем умов договору в частині порушення термінів поставки товару.

     Як вказує апелянт, підставою позову про стягнення боргу, штрафних санкцій, був саме договір купівлі-продажу від 01.10.2002 року та факт порушення продавцем своїх зобов'язань про передачу товару, а інші позовні вимоги не заявлялись.

     На думку апелянта, вибір арбітражного суду позивачем за зустрічним позовом не суперечить ні Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Молдова, ні законодавству України.

      Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що в цій частині рішення постановлене за межами арбітражної угоди, у зв'язку з тим, що предмет спору виходить за рамки положень про неналежність виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Відповідно до п.п.ііі) а) п. 1 ст. 36 Типового закону ЮНСІТРАЛ відповідачем не було надано жодного доказу того, що позов СЗАТ „Лідер”  розглянутий за межами арбітражної угоди, а його зустрічна позовна заява - з перевищенням повноважень МКАС при ТПП Республіки Молдова.

      Апелянт вказує, що частина арбітражного рішення, в якій містяться постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, могло бути визнано і приведено у виконання, а тому висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавству.

      Також апелянт зазначає, що відповідно до п/п б п. 1 ст. 254 ЦПК Республіки Молдова рішення, ухвалене судом першої інстанції, що оскаржене в апеляційному порядку, набирає законної сили після розгляду справи в касаційному порядку, якщо касаційна скарга не задоволена, а відповідач наданим йому правом на касаційне оскарження рішення не скористався і рішення набрало законної сили 04.12.2005 року, а вже 18.11.2008 року СЗАТ „Лідер” звернулось з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП Республіки Молдова до апеляційного суду Чернігівської області і 25.11.2008 року  клопотання було передано до Чернігівського районного суду Чернігівської області, яке судом першої інстанції було безпідставно залишено без розгляду на підставі ст. 394 ЦПК України, оскільки суд помилково розцінив дані правовідносини як правовідносини з Республікою Білорусь.

     В зв”язку з цим апелянт вважає, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП Республіки Молдова подано своєчасно і у відповідності з міжнародним законодавством України, висновок суду першої інстанції про пропуск строку подання такого клопотання суперечить ст. 36 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж” та ст. 36 Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж.

     В судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити,  скасувати ухвалу суду першої інстанції і винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання СЗАТ „Лідер” про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та видачу виконавчого листа.

     Представник відповідача ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля” апеляційну скаргу не визнала, просила її відхилити, судове рішення 1 інстанції залишити без змін.

     Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

     Встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу між ЗАТ НВО „Чернігвелікартопля” та СЗАТ „Лідер” від 01 жовтня 2002 року передбачено виключне право покупця на вибір одноособового арбітра в Комерційному Арбітражі при ТПП Молдови і на цесію в разі порушення п.2 договору продавцем (а.с.38).

     13 липня 2005 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Республіки Молдова на підставі даної арбітражної угоди прийняв рішення по справі за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Лідер” до закритого акціонерного товариства науково-виробниче об”єднання „Чернігівеліткартопля” про стягнення з відповідача на користь позивача 171 074 грн. 00 коп. боргу, збитків, штрафних санкцій та 8 553 грн. 85 коп. арбітражного збору, а всього 179 630 грн. 85 коп.(а.с.7-11).

     Ухвалою економічної апеляційної палати Республіки Молдова від 18 листопада 2005 року відхилено заяву ЗАТ „Чернігівеліткартопля” про скасування рішення МКА суду при ТПП Республіки Молдова від 13 липня 2005 року.

     Відповідно до довідки від 08.12.2005 року (а.с.12) дане рішення підлягає виконанню в установлений строк.

     СЗАТ „Лідер” звернулось до суду з клопотанням про надання дозволу на виконання даного рішення суду в Україні, видати виконавчий лист для його примусового виконання.    

     Відмовляючи в задоволенні клопотання СЗАТ „Лідер” про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та видачу виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з положень п/п ііі) п. 1 ст. 35 Типового закону ЮНСІТРАЛ,  ч. 1 ст. 36 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж”, та з положень ст. 391 ЦПК України, обґрунтовуючи відмову тим, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП Республіки Молдова вийшов за межі арбітражної угоди та заявник пропустив строк звернення до суду з таким клопотанням.

     З  висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання  погоджується і апеляційний суд.                        

     В п/п ііі) п. 1 ст. 36 Типового закону ЮНСІТРАЛ, ч. 1 ст. 36 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж” зазначено перелік підстав, за яких у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено, зокрема це: якщо рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

     Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Республіки Молдова 13 липня 2005 року, розглядаючи справу про стягнення заборгованості, збитків та штрафних санкцій, прийняв до провадження та розглянув зустрічний позов ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля” про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 01.10.2002 року, що не було передбачено арбітражною угодою.  

     Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції  про те, що в цій частині рішення МКАС при ТПП постановлене за межами арбітражної угоди, оскільки предмет спору виходить за рамки положень про неналежність виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (умов договору, в тому числі терміну виконання).

      Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску стягувачем строку звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, враховуючи наступне.

     Згідно д п. 5 ч. 2 ст. 396 ЦПК України в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду може бути відмовлено у разі, якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.

     Відповідно до ст. 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

     Як вбачається з матеріалів справи, СЗАТ „Лідер” з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду звернулось до суду лише 17.02.2009 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 391 ЦПК України.

     Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що раніше подане клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду необґрунтовано залишено Чернігівським районним судом від 12 грудня 2008 року без розгляду на підставі ч. 4 ст. 394 ЦПК України, оскільки апелянт звертався з таким клопотанням практично за декілька днів до закінчення, встановленого законом, строку, чим, при винесенні судом ухвали про залишення клопотання без розгляду, фактично позбавив себе можливості повторно звернутись з таким клопотанням в межах трьох-річного строку.

     Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

     За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, оскільки вона постановлена з додержанням вимог закону.                                                                                                                            

     Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд -

                                              у х в а л и в :

          Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Лідер”  -   відхилити.

     Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2009 року  - залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                           Судді: