Справа №22ц-837/09 Суддя першої інстанції Яворська Ж.М.
Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1. і відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2009 р. у справі за позовом обласного комунального підприємства ,,Миколаївоблтеплоенерго" (далі - ОКП ,,Миколаївоблтеплоенерго") до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
В С Т А Н О В И Л А :
03 вересня 2008 р. ОКП ,,Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до суду з пізніше уточненим позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з теплопостачання.
Позивач зазначав, що відповідачі проживають у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 Протягом опалювальних сезонів 2004-2008 років їм надавались послуги з теплопостачання, за які вони зобов'язані щомісячно в строк до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем проводити оплату за фактично спожиту теплову енергію згідно рахунків позивача.
Посилаючись на те, що вказані послуги відповідачам надавались, але вони їх оплачували невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь 2647 грн. 94 коп. такої заборгованості за період з 01 жовтня 2004 р. по 01 квітня 2008 р.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2009 р. позов задоволено. З відповідачів у солідарному порядку стягнуто зазначену заборгованість та судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів та неправильне застосування норм матеріального права, просив оскаржене рішення скасувати.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та перевіривши законність і обгрнтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку, що відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 р. (далі - Закон від 24 червня 2004 р.), ч. 3 ст. 24 Закону України ,,Про теплопостачання" та п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 р. (далі - Правила), споживач (власник та наймач (орендар) квартири) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем послуг відповідно до типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що за договором доручення від 01 жовтня 2006 р., укладеному між ОКП ,,Миколаївоблтеплоенерго" та КП ,,Теплосервіс”, позивач взяв на себе обов'язок по стягненню заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2001 р. по 30 вересня 2006 р. А рішенням Миколаївського міськвиконкому від 26 травня 2006 р. позивач визначений з 01 червня 2006 р. виконавцем та постачальником послуг з централізованого опалення для жителів м. Миколаєва.
Указані послуги з теплопостачання відповідачі отримували, але розраховувались за них несвоєчасно та не в повному обсязі. В зв'язку з чим, у них виникла заборгованість перед виконавцем послуг, яку вони добровільно не погасили.
Встановивши такі обставини справи та правильно застосувавши законодавство України про житлово-комунальні послуги, місцевий суд обґрунтовано поклав на відповідачів обов'язок про погашення 2647 грн. 94 коп. заборгованості за вказані комунальні послуги.
Доводи апелянтів про відсутність між ним та ВАТ ,,Миколаївська теплоелектроцентраль" договірних правовідносин безпідставні. Навіть відсутність договору не звільняє відповідачів від оплати наданих їм послуг, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають не тільки з угод письмових чи усних, але и з дій та вчинків осіб.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачі не відмовлялись від наданих їм послуг з теплопостачання, а використовували їх для власних потреб, що підтверджує факт укладення ними договору про надання послуг. В зв'язку з чим, відповідно до вказаних норм матеріального права, вони зобов'язані оплачувати надані їм послуги з теплопостачання.
Посилання відповідачів на неналежну якість комунальних послуг та завищені тарифи спростовані наступним.
Так, ст. 18 Закону від 24 червня 2004 р передбачено порядок оформлення претензій споживачів з приводу неналежного надання послуг. Однак відповідачі не довели фактів своїх звернень до ВАТ ,,Миколаївська теплоелектроцентраль" із такими заявами чи претензіями.
Натомість, місцевим судом правильно встановлено, що комунальні послуги надавались відповідачам з дотриманням зазначених Правил та за тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Разом з тим, покладаючи на відповідачів обов'язок погашення зазначеної заборгованості у солідарному порядку, місцевий суд порушив правила застосування такого виду зобов'язання.
Так, відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Водночас, ні вказані вище Закони, ні ст. 11 ЦК України, ні типовий договір про надання населенню послуг з централізованого опалення не передбачають солідарної відповідальності боржників по оплаті спожитих комунальних послуг.
За таких обставин, згідно ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька боржників, то кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
В зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржене рішення місцевого суду в частині покладення на відповідачів солідарної відповідальності підлягає зміні з покладенням на них зобов'язання про погашення указаної заборгованості в рівних частках.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2та ОСОБА_3задовольнити частково .
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2009 р. в частині солідарного обов'язку відповідачів змінити , поклавши на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обов'язок погашення заборгованості за послуги з теплопостачання в рівних частках.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: