АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/223/16Головуючий по 1 інстанції

Категорія : на ухвалу Мазуренко Ю. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І.

суддівКорнієнко Н. В. , Ювшина В. І.

при секретаріГончар Л. В.

у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім»єю без реєстрації шлюбу та визнання будинку спільною власністю подружжя

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім»єю без реєстрації шлюбу та визнання будинку спільною власністю подружжя .

У листопаді 2015 року ОСОБА_8 подав суду заяву про забезпечення позову у даній цивільні справі, мотивуючи тим, що дана справа протягом тривалого часу перебуває у провадженні суду і за цей період ОСОБА_9 неодноразово робила спроби відчужити спірний будинок АДРЕСА_1 але їй це не вдалося через наявність непогашеного кредиту, який вони спільно брали на ремонт будинку На його думку у разі погашення кредиту остання матиме можливість продати спірний будинок, що значно утруднить виконання рішення суду або може привести до неможливості його виконання.

Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 до вирішення даного спору по суті.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і постановити нову, якою накласти арешт на будинок АДРЕСА_1

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних підстав.

Згідно до положень п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не зазначає обґрунтування причин з посиланням на відповідні обставини, у зв»язку з якими необхідно забезпечити позов, належним чином не обґрунтовує необхідність забезпечення позову та не вказує, відповідно до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства України оцінку відповідного майна.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1. Посилався на те, що ОСОБА_7 має намір його відчужити, в результаті чого в разі задоволення його вимог про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання будинку спільною власністю подружжя, виконання рішення буде неможливим.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

П.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції не проаналізував обставини на які посилався ОСОБА_6 у своїй заяві, а саме те, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду на що вказує заявник, а тому колегія суддів вважає, що висновки суду зроблені передчасно та з порушення порядку, встановленого нормами цивільно-процесуального законодавства для вирішення даного питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2015 року відповідно до ст.312 ЦПК України необхідно скасувати, а питання про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2015 року за виділеними матеріалами по справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову - скасувати.

Питання забезпечення позову за заявою ОСОБА_6 передати на новий розгляд до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :