Справа № 569/12599/15-ц

У Х В А Л А

25 лютого 2016 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Першко О.О.

за участю секретаря судового засідання Слободенюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», про стягнення грошових коштів взятих для сімейних потреб та в інтересах сім’ї, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», про стягнення грошових коштів взятих для сімейних потреб та в інтересах сім’ї, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Рівненського міського суду від 04 вересня 2015 року в даній справі відкрито провадження.

Після відкриття провадження у справі позивачі звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просили забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться в приватній власності з 04.12.2012 року у ОСОБА_3 та на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 В заяві позивачі посилаються на те, що існує реальна загроза невиконання їх позовних вимог зі сторони відповідачів. Крім того, ними надані всі докази спричинення їм матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ч.1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначених позивачами заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за їхніми вимогами.

Таким чином, оскільки подана заява не є підставною та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в задоволенні заяві слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», про стягнення грошових коштів взятих для сімейних потреб та в інтересах сім’ї, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

     Суддя О.О. Першко