Справа № 2-а-325/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
при секретарі судового засідання - Скуратівської І.А.
за участю:
позивача – ОСОБА_1
представника відповідача 1 – Прилуцької Л.М., діє на підставі доручення від 12.05.2009 року за № 01-1772,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про призначення недоотриманих сум соціальних виплат, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд: зобов’язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради призначити йому недотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки, та разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, зобов'язати відповідача - Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, перерахувати відповідачу Харківському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, для нарахування та виплати йому недотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки та разової грошової допомоги до 5 Травня за 2007-2008 роки організувати і проконтролювати призначення, нарахування та виплату їх; зобов'язати відповідача - Харківський обласний центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, нарахувати та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007-2008 роки; зобов’язати відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, здійснити безспірне списання на його користь з рахунків відповідачів недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007-2008 роки.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Позивач є інвалідом другої групи, а також має пільги, встановлені для ветеранів війни інвалідів війни. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, у 2007-2008 роках позивач отримав допомогу до 5 травня у значно менших розмірах. Також, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом 2 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. У 2007-2008 роках позивач не отримав вказану допомогу в передбаченому законом розмірі, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 120 грн. він отримав у грудні 2007 року, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 120 грн. він отримав у липні 2008 року, разову грошову допомогу до 5 Травня у 2007 році в розмірі 360 грн. - в квітні 2007 року, а разову грошову допомогу до 5 Травня у 2008 році в розмірі 400 грн. - в квітні 2008 року. На його звернення щодо перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги у визначеному спеціальним законом розмірі відповідач відмовив.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в позові в повному обсязі, надав суду письмові заперечення та зазначив наступне. Ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України. Згідно з бюджетними призначеннями, і враховуючи вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій, доплат і допомог, зокрема, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, (із змінами внесеними постановою від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою розмір доплати було збільшено). Розміри компенсацій на оздоровлення визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 р. в розмірі 120 грн. В підпункт 11 пункту 28 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний Бюджет України на 2008 рік” текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в такій редакції: „Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.”
Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради не є розпорядником коштів державного бюджету з питання виплати щорічної допомоги до 5 травня, не має відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних асигнувань з цього приводу, не має рахунків з яких здійснюється виплата коштів на ці цілі. Розміри грошової допомоги до 9 травня були визначені ст. 29 Закону України „Про державний Бюджет України на 2007 рік” інваліда війни II групи в розмірі 360 грн.. У 2008 році розміри грошової допомоги до 9 травня були визначені Постановою Кабінету Міністрів від 12.03.2008 р. № 183 в розмірі 400 грн..
Відповідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 року № 147 „Про затвердження Типового положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат”, та згідно листа Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації № 6518/04-43 від 15.09.2008 року виплати компенсацій та допомог проводяться Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, фінансування яких здійснює Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, яке є розпорядником коштів з цих виплат. Згідно листа УДК у Московському районі м. Харкова ГУДКУ у Харківській області № 3.1-19/1099 від 15.09.2008 року, рахунок № 35217009000385 КПКВ 2501250 „Компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомога на оздоровлення у випадку звільнення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в Управлінні соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради не відкривався, тобто Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради не має повноважень для здійснення розрахунку з даної виплати.
Відповідач - Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15), причин неприбуття не повідомив, до суду надав письмові заперечення, в яких проти позову заперечував з тих самих підстав, що і первинний відповідач (а. с. 7-8 ).
Відповідач - Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області про призначення недоотриманих сум соціальних виплат в судове засідання свого представника не направили, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серія Б № НОМЕР_1, виданого 11.11.1998 року, а також є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має першу категорію, що підтверджується копією посвідчення серія А № НОМЕР_2, виданого 13.05.1998року, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має першу категорію, що підтверджується копією вкладки до посвідчення (а.с.3). ОСОБА_1 присвоєно другу групу інвалідності безстроково з 04.10.2001 року, що підтверджується копією довідки МСЕК № 015343 (а.с.5).
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХП в редакції від 01.01.07 р. щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з пунктом 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У на 2007 рік дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги була зупинена.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91 р., в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам І та II групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи - чотири мінімальні заробітні плати.
Згідно з пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У на 2007 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії була зупинена.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних
депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,
частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29,
ЗО, 39,41, 43, 44,45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 пункт 30 статті 71 Закону
України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідає Конституції України
(є не конституційними).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п.п. 13, 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратили чинність 09 липня 2007 року.
Позивачем пояснено та не заперечувалось представником відповідача, що щорічну одноразову допомогу на оздоровлення він отримав у грудні 2007 року, а разову грошову допомогу до 5 Травня - в квітні 2007 року.
Згідно довідки Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2007 рік позивач отримав у розмірі 120 грн., разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік - 360 грн. (а.с. 11).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9 КАС України, дії відповідача на момент виплати не можуть бути визнані неправомірними, оскільки він здійснював виплату на підставі діючого бюджетного закону та не мав повноважень застосовувати зупинені норми Законів України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як зазначено вище, 09.07.2007р. рішенням Конституційного суду України визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі щодо зупинення норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком та допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати.
Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок щорічної разової допомоги за 2007 рік (а.с. 6) та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік (а.с.6 ), виходячи з норм Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач відмовив позивачу у перерахунку щорічної разової допомоги за 2007 рік листом № 28 від 22.01.2009р. (а.с. 7-8) та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік листом вих. № 657 від 26.01.2008 (а.с. 12), посилаючись на той факт, що не дивлячись на те, що рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 р. було визнано неконституційною ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», фінансування грошової допомоги здійснювалося у відповідності до ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а тому зробити перерахунок не можливо.
Суд зазначає, що з 09.07.07 р. у разі звернення осіб про виплату їм щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених нормами Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», органи соціального захисту населення не мають підстав відмовляти у здійсненні таких виплат, посилаючись на виплату допомоги у розмірах, встановлених бюджетним законом на 2007 рік, оскільки з моменту прийняття рішення Конституційним судом України норми цього закону втратили чинність та зобов'язані діяти на підставі Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюючи виплати у розмірах, встановлених саме цим Законом.
Отже суд, вважає, що, оскільки з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 30, 13 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, ця норма Закону втратила чинність, а тому на момент звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік були чинними статті 12, 13, 14 та 15 Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та стаття 48 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно з ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», збільшений на 1%.
Станом на 05 травня 2007 року, відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» мінімальна пенсія за віком становила 410 гривень (406x1:100=4,06; 406+4,06=410).
Зі змісту ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом та не може бути менше розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 %.
Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено.
З урахуванням положення ч. 7 ст. 9 КАС України, суд, приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам II групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Крім того, суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону від 09.07.2007 р., як особа, яка мала II групу інвалідності на день виконання виплат (грудень 2007 року), у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991, в редакції закону від 09.07.2007, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як зазначено вище, позивачу у 2007 році була виплачена допомога на оздоровлення у в розмірі 120,00 грн., що підтверджується довідкою (а.с.12).
Згідно зі ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 147 від 25.04.2006 року „Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат", центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в областях, надають соціальну допомогу громадянам, які потребують підтримки з боку держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради щодо перерахунку позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, не відповідає законодавству.
Стосовно соціальних виплат позивачу за 2008 рік, суд зазначає наступне.
В підпункт 11 пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік» текст ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Як встановлено судом, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серія Б № НОМЕР_1, видане 11.11.1998 року (а.с.4).
Судом встановлено, що вказана допомога у 2008 році була виплачена позивачу у сумі 400 грн. у квітні 2008 року, що підтверджується довідкою Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (а.с.11).
Згідно з ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня та з 01 липня 2008 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», збільшений на 1%.
Зі змісту ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%.
Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено.
З урахуванням положення ч. 7 ст. 9 КАС України, суд, приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 75, 92 Конституції України, 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.91 р. в редакції закону від 09.07.07 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.03 р., Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХН в редакції від 01.01.07, Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07, ст.ст. 94, 99, 100, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про призначення недотриманих сум соціальних виплат – задовольнити.
2. Зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Московської
районної в місті Харкові ради зробити розпорядження про виплату щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до 5 Травня за 2007 та 2008 роки відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та направити дані щодо належних виплат ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплати.
3. Стягнути з відповідача - Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню
соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної
державної адміністрації (місце знаходження: вул. Чернишевського, 51, м. Харків, 61002) на користь
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: , місце проживання – АДРЕСА_1. ) щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки к в розмірі відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разову грошову допомогу до 5 Травня за 2007-2008 роки в розмірі відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно наданих Управлінням праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради.
4. Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.М.Довготько
Т..ДовготькТ
ва не набрала законної сили
Суддя