Справа № 308/14214/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 за якою просить суд стягнути з останньої на його користь кошти в сумі 6 054,16 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

18 червня 2015 р. ОСОБА_1 уклав з підприємцем ОСОБА_2 договір про поставку товарів — будівельних матеріалів.

Проте, як випливає з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 16.07.2015 р. діяльність підприємця ОСОБА_2 припинено, про що внесено запис до реєстру за № 23240060004002046.

Отже, на цей час ОСОБА_2 не має статусу фізичної особи — підприємця, і відповідно до положень ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

23 червня 2015 р. ОСОБА_1 перерахував на рахунок ОСОБА_2 кошти в сумі 6 054,16 грн. згідно рахунку № 15 від 23.06.15 р.

Таким чином, позивач виконав умови договору та очікували їх виконання від відповідача. Проте, як виявилося 25 червня 2015 р., коли позивач приїхав отримувати замовлені та оплачені будівельні матеріали, через спірні відносини з підприємством - постачальником, ОСОБА_2 не мала змоги відвантажити товари ні в той день, ні в майбутньому. Отже, відповідач заявила про неможливість виконати умови укладених договорів щодо відвантаження товарів у встановлений в договорах строк. Одночасно позивач наголосив на необхідності повернути йому кошти в найближчий час.

Після неодноразового усного спілкування телефоном, на початку липня 2015 р. ОСОБА_2 заявила позивачу, що вона не зможе повернути кошти, оскільки припиняє підприємницьку діяльність, товари їй вже не постачають, а вільних коштів у неї немає.

Позивач у судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений. Від представника позивача до суду надійшла заява у якій він зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, справу розглянути за відсутністю позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений, причини неприбуття суду не повідомив.

Як зазначено у ч. 2 ст. 197 ЦК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням зазначених положень та у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2015 р. між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі – продажу, за умовами п. 1 якого, відповідач зобов’язався передати у власність позивача належний йому на праві власності товар – будівельні матеріали, що визначений в узгодженій сторонами специфікації на суму 6 054,16 грн., а позивач прийняти товар після здійснення ним передоплати.

Згідно п. 2, 3 договору позивач повинен був здійснити передоплату за товар відповідачеві на підставі рахунку відповідача в день його отримання на р/р відповідача, а відповідач зобов’язався передати товар позивачеві в день отримання оплати за товар. Цей строк не підлягає поновленню чи відстроченню.

Відповідно до умов договору відповідач виставив позивачеві рахунок – фактуру від 23.06.2015 року № Пав – 000015 на суму 6 054,16 грн., який був оплачений позивачем наступного дня – 24.06.2015 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, що підтверджується випискою з рахунку відповідача за період з 01.06.2015 по 30.06.2015 року.

Проте, як стверджує позивач та не було спростовано належними та допустимими доказами відповідачем, відповідач не виконав свій обов’язок щодо постави товарів, грошові кошти також не повернув.

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач – ОСОБА_2 з 16.07.2015 року припинила свою підприємницьку діяльність.

Як зазначено у ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно правової позиції, яка була висловлена Верховним Судом України в постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13, з огляду на положення ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно із приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав належним чином свої зобов’язання за договором та здійснив передоплату за товар у сумі 6 054,16 грн., проте відповідач в порушення умов п. 3 договору від 18.06.2015 року свої зобов’язання щодо передачі товару у день отримання оплати за товар - 24.06.2015. не виконав.

З урахуванням викладеного позов підлягає до задоволення.

Витрати із сплати судового збору у відповідності до ст.. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України та ст.ст. 52, 712, 655, 656, 693 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, м. Ужгород, вул. Кавказька, 7, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород, вул. Легоцького, 74/53, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, попередню оплату за договором купівлі – продажу від 18.06.2015 року в сумі 6 054,16 грн. (шість тисяч п’ятдесят чотири гривні 16 копійок) та витрати із сплати судового збору в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3