Справа № 2018/2-441/11

н/п 2-п/640/29/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Феденко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2011 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсорцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Встановив:

19.01.2016 до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2011, та заява про поновлення строку на подачу вказаної заяви (а.с. 188-194).

На обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначає, зокрема, що дану цивільну справу розглянуту без участі відповідача ОСОБА_1, що позбавило його права належним чином реалізувати свої процесуальні права та захистити законі інтереси, його відсутність зумовлена тим, що він не був обізнаний про наявність даної справи, не отримував викликів до суду, ні позовної заяви, ні самого рішення. Вважає, що договір іпотеки нерухомого майна укладений з суттєвими порушеннями норм діючого законодавства України. Суд, вирішивши спір без участі відповідача ОСОБА_1 позбавив останнього можливості звернутися до суду із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки недійсним з підстав порушення прав неповнолітньої дитини, задоволення його може повністю виключити позовні вимоги банку. Позивач стверджує, що 28.01.2010 на адресу ОСОБА_1 направлено лист-претензію з вимогою негайного погашення всієї заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредиту та нарахованими штрафними санкціями. Проте, зазначений лист-претензія не є належним доказом у справі (а.с. 188-192).

В заяві про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначив, що повний текст заочного рішення Київського районного суду м. Харкова отримано представником 11.01.2016 під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи, у зв’язку з чим просить поновити строк (а.с. 193-194).

18.02.2016 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення до заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 236-241).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримав заяву про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення, та додаткові письмові пояснення, просив скасувати заочне рішення суду від 21.03.2011 і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Зазначив, що позивач звернувся до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, попередньо не повідомивши про це відповідачів. Наданий до суду лист-претензія не містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, а містить лише посилання на заборгованість. У справі проведено попереднє судове засідання, однак, в порушення ст. 131 ЦПК України, представник позивача клопотання від 08.09.2010 після проведення попереднього судового засідання, просив залучити до матеріалів справи докази отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, вважає, що під час розгляду справи представник позивача, був двічі поспіль повідомлений належним чином про час розгляду справи, до судового засідання не з’явився, в подальшому поважність причин неприбуття не надав, у зв’язку з чим, суд мав залишити позов без розгляду. В порушення вимог ч. 2 ст. 31 ЦПК України, судом прийнято письмове клопотання про уточнення позовних вимог. Вважає, що суд постановив заочне рішення після першої неявки відповідачів судове засідання. В заочному рішенні суд дійшов висновку, що відповідачі як спадкоємці першої черги одного із іпотекодавців ОСОБА_4 – прийняли спадщину, оскільки постійно проживали із нею під час відкриття спадщини, на підтвердження цього суд посилався на довідку про склад сім’ї та прописку № 613 від 14.09.2007, проте вказана довідка свідчить лише про місце реєстрації відповідачів. Крім того, заочним рішенням встановлено, що відповідачі до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталися, отже відсутні підстави стверджувати, що спадщина прийнята відповідачами. Крім того, згідно з відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.02.2016, співвласником нерухомого майна, переданого в іпотеку, є зокрема померла ОСОБА_4 Заочним рішенням не було вирішено питання щодо надання мешканцям квартири, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ак. Вальтера, буд. 7 іншого постійного житлового приміщення. Крім того, початкова ціна предмета іпотеки у резолютивній частині рішення судом не визначена.

Представник позивача ПАТ “Укрсиббанк”– ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення та поновлення строку на подачу заяви. Вважав безпідставними посилання представника відповідача на начебто порушення прав неповнолітньої дитини, оскільки в межах даної справи вимоги про виселення взагалі не розглядалися, крім того, дані щодо проживання чи реєстрації у вказаній квартирі таких осіб відсутні. Крім того, вказав, що початкова ціна предмета іпотеки визначена сторонами та є договірною.

Неявка відповідача ОСОБА_1, якаповідомлена належним чином про день, час, місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 235), не перешкоджає суду розглянути по суті заяву.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою (а.с.1-3), яку в ході судового розгляду справи уточнив (а.с.140-142) та просив суд на задоволення вимог за договором кредиту № 840/4-27/16/1/7-051 від 20 вересня 2007 року звернути стягнення за іпотечним договором № 840/5-27/16/10/7-444 від 20 вересня 2007 року на предмет іпотеки, а саме: чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 82,7 кв. м.; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленої ст. 42 Закону України «Про іпотеку»; надати право за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги у розмірі 338332,85 гр.; встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 373700 гр., а також стягнути з відповідачів всі судові витрати, вказуючи наступне. 20 вересня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 840/4-27/16/1/7-051. Згідно цього договору позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 40000 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків річних з встановленням графіку зниження максимального ліміту заборгованості. На забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_1 перед позивачем, на підставі іпотечного договору № 840/5-27/16/10/7-444 від 20 вересня 2007 року, надано в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 82,7 кв. м. та належить співвідповідачам на праві спільної сумісної власності. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати можливих штрафних санкцій. Починаючи з 06 лютого 2009 року відповідач постійно порушує умови договору кредиту щодо своєчасного погашення кредиту та своєчасного погашення відсотків за користування кредитом. Станом на 22 січня 2010 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 338332,85 гр., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом –36491,20 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 292294,52 гр.; заборгованість за відсотками –4488,83 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 35955,53 гр.; пеня –7014,03 гр.; заборгованість за комісією –3068,78 гр. Відповідачу було запропоновано погасити заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції. Однак заборгованість відповідачем добровільно не сплачена (а.с. 1-3).

Також позивач в уточненій позовній заяві зазначив, що під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_4 померла 31.06.2008, ніхто із спадкоємців померлої із заявою про прийняття спадщини чи відмову від неї до нотаріальної контори не звертався. Відповідачі є донькою та сином померлої ОСОБА_4, тобто спадкоємцями першої черги за законом, проживали разом за адресою: АДРЕСА_1, а тому їх можна вважати такими, що прийняли спадщину (а.с. 140-142).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2010 відкрито провадження у справі, справу призначено попереднє судове засідання на 20.05.2010 (а.с. 47).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в попереднє судове засідання не з’явились, причину неявки суду не повідомили, повідомлялись належним чином про час і місце попереднього розгляду справи (а.с.56-61).

В судове засідання відповідачі також не з’явились, причину неявки суду не повідомили, були повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Згідно з довідками адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській області (а.с.62, 64), відповідачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що також підтверджується повідомленням начальника СГІРФО Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 61/ПО від 12 липня 2010 року (а.с.91).

Судом на адресу реєстрації відповідачів неодноразово направлялись судові повістки про необхідність явки відповідачів в судове засідання (а.с.71, 72, 73, 74, 75, 76, 123, 124, 125, 126, 132, 133, 134, 135, 144, 145, 146, 147), проте, судову кореспонденцію повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Також на адресу реєстрації відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 направлялись судові телеграми про необхідність явки відповідачів в судове засідання, проте, як вбачається зі зворотних поштових повідомлень (а.с.88, 90), телеграми ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не доставлено, квартира зачинена, адресати по повідомленню за телеграмами не з’являються.

Крім того, судом також на адресу відповідачів повторно направлялись копії позовних заяв з додатками до них, а також судові листи про необхідність явки відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в судове засідання (а.с.152, 153, 154, 155), проте, вказана судова кореспонденція також повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

Більш того, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 також повідомлялись про час і місце судового розгляду справи через засоби масової інформації, а саме через оголошення в  газеті „Слобідський край” № 69 (21410) від 24 червня 2010 року на сторінці 15 (а.с.79) про необхідність їх явки в судове засідання, причину своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Повідомлення відповідача про не проживання ОСОБА_1 за вказаною в позові адресою, про зміну місця проживання ОСОБА_1 до суду не надійшло.

Таким чином, повідомлення відповідача у визначеному порядку передбачено ст. ст. 74-77 ЦПК України. З вказаних підстав, суд вважав та вважає, що відповідач ОСОБА_1 не з’явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений повторно належним чином, у зв’язку з цим суд ухвалив заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2016 (справа № 2018/2-441/11) задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», вирішено: на задоволення вимог за договором кредиту № 840/4-27/16/1/7-051 від 20 вересня 2007 року, звернути стягнення за іпотечним договором № 840/5-27/16/10/7-444 від 20 вересня 2007 року на предмет іпотеки: чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 82,7 кв. м.; вирішено визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону; надати право Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги у розмірі 338332 (триста тридцять вісім тисяч триста тридцять дві) гр. 85 коп.; встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 373700 (триста сімдесят три тисячі сімсот) гр., вартість якого встановлено за згодою сторін, відповідно до умов іпотечного договору № 840/5-27/16/10/7-444 від 20 вересня 2007 року; вирішено стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви, а всього стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» суму у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гр., по 910 (дев’ятсот десять) гр. з кожного відповідача (а.с. 159-161).

З матеріалів цивільної справи встановлено, що копію заочного рішення відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_1 поштою не отримано, до суду поштою повернуто конверти по закінченню терміну зберігання (а.с.168, 169). Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлялись про винесене заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2011 через засоби масової інформації, а саме через оголошення в  газеті „Слобідський край” № 59 (21712) від 17.05.2012 на сторінці 6 (а.с.173).

28.12.2015 до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами даної цивільної справи.

Згідно розписки про ознайомлення, уповноважений представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами цивільної справи 11.01.2016.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав до поновлення строку заявнику на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та визнання причин його пропуску поважними, оскільки, як зазначено вище, відповідачем копію заочного рішення поштою не отримано, до суду поштою повернуто конверт по закінченню терміну зберігання.

Згідно вимог ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином законодавець передбачив сукупність обставин, які можуть потягти скасування заочного рішення - неявка в судове засідання з поважних причин з неповідомленням про причини неявки з поважних причин, і наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач, будучи достовірно обізнаним про наявність цивільної справи в провадженні суду, не цікавився ходом її розгляду, мав можливість надати необхідні на його думку докази по справі.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів щодо наявності поважних причин неповідомлення суду про неявку в судове засідання.

Доказів на обґрунтування заяви щодо неправильності висновків суду в заочному рішенні до заяви не надано. На докази, які б могли вплинути на правильність рішення суду, відповідач не посилається.

Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність нарахування заборгованості. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, в тому числі з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими до суду.

Крім того, щодо посилань представника відповідача на порушення начебто прав неповнолітньої дитини при винесенні даного заочного рішення, суд вважає необхідним також зазначити, що згідно вказаного вище повідомленням начальника СГІРФО Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 61/ПО від 12 липня 2010 року, згідно карток поквартирного обліку громадян дільниці № 19 КП ЖКС Київського району м. Харкова за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровані наступні громадяни: ОСОБА_1, 1974 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.91).

Даних щодо реєстрації чи проживання у вказаній квартирі неповнолітньої дитини ні станом на час постановлення заочного рішення, на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення до суду не надано.

Крім того, щодо посилань представника відповідача про невідповідність договору іпотеки нерухомого майна нормам діючого законодавства України та необхідності визнання його судом недійсним, суд вважає необхідним зазначити, що в межах даної цивільної справи такі позовні вимоги не були заявлені, що не позбавляло відповідача можливості оскаржити цей договір у встановленому законом порядку та строки в разі незгоди з ним. Даних про визнання недійсним цього договору іпотеки, укладеного 20.09.2007, при розгляді даної заяви суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2011.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 209, 210, 219, 232 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2011 – задовольнити, поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2011 року, визнавши причини його пропуску поважними.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2011 по цивільній справі по за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсорцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.

Роз’яснити, що заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2011 року по даній цивільній справі може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, а саме, в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова в 10-денний строк. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на заочне рішення суду.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя -