ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.16р. Справа № 904/2/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія", м. Харків

до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград

про стягнення 163 983,45 грн. заборгованості за поставлений товар, 46 270,41 грн. пені, 3 697,50 грн. 3% річних, 39 871,30 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 24.07.2015 року, представник

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.06.2015 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № ББУ/ПУ245/Д/15 від 08.12.2015 року, головний юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованості у сумі 253 822,66 грн., з яких:

- 163 983,45 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 46 270,41 грн. пеня за загальний період з 01.12.2014 року по 01.12.2015 року;

- 3 697,50 грн. 3% річних за загальний період з 29.10.2014 року по 01.12.2015 року;

- 39 871,30 грн. інфляційні втрати за загальний період з листопада 2014 року по листопад 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 14-16/55-КП від 02.01.2014 року в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними на загальну суму 258 034,29 грн.:

- № 588 від 30.07.2014 року на суму 55 796,04 грн.;

- № 1058 від 26.12.2014 року на суму 60 192,00 грн.;

- № 153 від 25.02.2015 року на суму 3 473,14 грн.;

- № 152 від 25.02.2015 року на суму 170,40 грн.;

- № 908 від 24.10.2014 року на суму 2 835,00 грн.;

- № 1040 від 22.12.2014 року на суму 11 629,56 грн.;

- № 1043 від 22.12.2014 року на суму 41 986,01 грн.;

- № 1045 від 22.12.2014 року на суму 1 521,60 грн.;

- № 1046 від 22.12.2014 року на суму 2 244,00 грн.;

- № 1047 від 22.12.2014 року на суму 18,72 грн.;

- № 776 від 22.09.2014 року на суму 7 008,00 грн.;

- № 982 від 21.11.2014 року на суму 2 591,40 грн.;

- № 983 від 21.11.2014 року на суму 5 453,10 грн.;

- № 984 від 21.11.2014 року на суму 3 816,12 грн.;

- № 293 від 17.04.2015 року на суму 1 548,00 грн.;

- № 966 від 14.11.2014 року на суму 8 616,00 грн.;

- № 971 від 14.11.2014 року на суму 2 653,56 грн.;

- № 636 від 14.08.2014 року на суму 19 655,52 грн.;

- № 644 від 15.08.2014 року на суму 692,16 грн.;

- № 1019 від 12.12.2014 року на суму 12 040,80 грн.;

- № 1020 від 12.12.2014 року на суму 1 759,68 грн.;

- № 1014 від 11.12.2014 року на суму 309,60 грн.;

- № 1015 від 11.12.2014 року на суму 1 620,00 грн.;

- № 270 від 09.04.2015 року на суму 59,88 грн.;

- № 7 від 08.01.2015 року на суму 3 792,00 грн.;

- № 834 від 06.10.2014 року на суму 6 552,00 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що у зв'язку з відсутністю на видаткових накладних дати отримання продукції, на думку відповідача, позивач не довів належними та допустимими доказами дату поставки продукції по договору, та, як наслідок цього, у відповідача відсутнє порушення зобов'язання по оплаті за продукцію. Невірне визначення дати поставки продукції тягне за собою негативні правові наслідки, які полягають в наступному: статтею 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Початок перебіг строку, у відповідності до ст. 253 Цивільного кодексу України, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. У відповідності до умов договору, а саме п.4.4 - сторони по справі визначили, що календарною датою початку строку на виконання грошового зобов'язання є дата, вказана представником покупця на видатковій накладній. У разі відсутності цієї дати, неможливо визначити певний період у часі, у відповідності до ст. 251 Цивільного кодексу України, та, як наслідок цього - неможливо стверджувати, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті продукції в строк, передбачений договором.

16.02.2016 року до суду від відповідача надійшли клопотання про:

- зупинення провадження у справі № 904/2/16 до розгляду справи № 922/307/16 за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія" про тлумачення умов договору № 14-16/55-КП від 02.01.2014 року. Клопотання обґрунтоване тим, що від тлумачення умов договору № 14-16/55-КП від 02.01.2014 року та визначення моменту поставки продукції залежить правильність та об'єктивність розгляду справи про стягнення заборгованості за цим договором у справі № 904/2/16;

- витребування у позивача документів, які підтверджують повноваження директора ОСОБА_4, а саме витяг зі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія";

- відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позивач наділив своїх представників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повноваженнями виключно в господарському суду Харківської області, апеляції, касації, а отже, повноваження представників позивача у судовому засіданні не підтверджені належним чином;

- здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання про відкладення розгляду справи та витребування документів судом задоволені не були, оскільки не зазначення у довіреностях права на представлення інтересів безпосередньо у господарському суді Дніпропетровської області не є підставою для визнання представників позивача не повноваженими представниками позивача. Крім того, у судовому засіданні 02.02.2016 року представниками позивача залучені до матеріалів справи довіреності від 24.07.2015 року та від 01.06.2015 року на представлення інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія" у загальних та спеціальних судах (господарських судах всіх областей України, апеляційних господарських судах всіх областей України, касаційному суді). Щодо повноважень керівника позивача суд вважає, що згідно з документами наданими до позовної заяви у суду відсутні сумніви щодо повноважень керівника на підписання довіреностей.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2016 року з призначенням розгляду справи на 02.02.2016 року, після чого розгляд справи відкладався на 16.02.2016 року.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1011106MC38268.

У судовому засіданні 16.02.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія" (далі - постачальник, позивач) та публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 14-16/55-КП (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку і на умовах, передбачених договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами до цього договору.

Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яке супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідними документом.

Умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс-2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У разі, коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в міжнародних торговельних термінах "Інкотермс-2000", з урахуванням погоджених сторонами застережень і умов поставок у відповідних специфікаціях (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- відповідні товаросупровідні накладні: видаткову накладну, товаротранспортну накладну;

- сертифікат якості (у випадку якщо даний документ передбачено до даного виду продукції) та/або паспорт або інша технічна документація, яка передбачена до даного виду продукції (необхідність надання обумовити в специфікації);

- сертифікат відповідності (в разі, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації (необхідність надання обумовити в специфікації);

- інструкцію (керівництво) по експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений);

- технічну документацію, передбачену п.2.4 цього договору.

В разі надходження продукції без товаросупровідної документації, що тягне неможливість здійснити приймання за кількістю та/або якості та/або комплектності, покупець має право відмовитися від приймання партії, яка надійшла, і, на свій розсуд, повернути продукцію постачальнику або прийняти її на зберігання. Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцеві витрати, пов'язані зі зберіганням партії продукції або продукції протягом 5 банківських днів, наступних за днем отримання рахунку.

Згідно з п.4.4 договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, які надані постачальником, про приймання продукції.

Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця в вище узгоджене місце призначення поставки. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції (п.4.5 договору).

Пунктом 4.11 договору передбачено, що право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця після виконання покупцем всіх необхідних процедур по прийманню продукції по кількості, якості та комплектності та підписання покупцем видаткової накладної.

Ціни на продукцію, яка поставляється постачальником встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Загальна вартість кожної партії продукції, яка поставляється постачальником за договором, вказується у відповідних специфікаціях до договору (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. В разі якщо термін оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони пришли до згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2014 року включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (пункт 8.1 договору).

У Специфікаціях від 01.07.2014 року, від 24.07.2014 року, від 04.07.2014 року, від 31.07.2014 року, від 26.08.2014 року, від 27.08.2014 року, від 30.09.2014 року, від 01.10.2014 року, від 01.10.2014 року, від 27.10.2014 року, від 28.10.2014 року, від 29.10.2014 року, від 30.10.2014 року, від 18.11.2014 року, від 25.11.2014 року, від 29.12.2014 року сторони узгодили найменування продукції, кількість, ціну, вартість та строки поставки, умови поставки та умови оплати: розрахунок за поставлену постачальником за цією специфікацією продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. В разі якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

У Специфікаціях від 17.07.2014 року, від 21.08.2014 року, від 24.10.2014 року сторони узгодили найменування продукції, кількість, ціну, вартість та строки поставки, умови поставки та умови оплати: оплата на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. В разі якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу продукції на загальну суму 258 034,29 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 588 від 30.07.2014 року на суму 55 796,04 грн.;

- № 1058 від 26.12.2014 року на суму 60 192,00 грн.;

- № 153 від 25.02.2015 року на суму 3 473,14 грн.;

- № 152 від 25.02.2015 року на суму 170,40 грн.;

- № 908 від 24.10.2014 року на суму 2 835,00 грн.;

- № 1040 від 22.12.2014 року на суму 11 629,56 грн.;

- № 1043 від 22.12.2014 року на суму 41 986,01 грн.;

- № 1045 від 22.12.2014 року на суму 1 521,60 грн.;

- № 1046 від 22.12.2014 року на суму 2 244,00 грн.;

- № 1047 від 22.12.2014 року на суму 18,72 грн.;

- № 776 від 22.09.2014 року на суму 7 008,00 грн.;

- № 982 від 21.11.2014 року на суму 2 591,40 грн.;

- № 983 від 21.11.2014 року на суму 5 453,10 грн.;

- № 984 від 21.11.2014 року на суму 3 816,12 грн.;

- № 293 від 17.04.2015 року на суму 1 548,00 грн.;

- № 966 від 14.11.2014 року на суму 8 616,00 грн.;

- № 971 від 14.11.2014 року на суму 2 653,56 грн.;

- № 636 від 14.08.2014 року на суму 19 655,52 грн.;

- № 644 від 15.08.2014 року на суму 692,16 грн.;

- № 1019 від 12.12.2014 року на суму 12 040,80 грн.;

- № 1020 від 12.12.2014 року на суму 1 759,68 грн.;

- № 1014 від 11.12.2014 року на суму 309,60 грн.;

- № 1015 від 11.12.2014 року на суму 1 620,00 грн.;

- № 270 від 09.04.2015 року на суму 59,88 грн.;

- № 7 від 08.01.2015 року на суму 3 792,00 грн.;

- № 834 від 06.10.2014 року на суму 6 552,00 грн.,

які підписанні уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, про що позивачем виставлені рахунки на оплату:

- № 648 від 30.07.2014 року на суму 55 796,04 грн.;

- № 1161 від 26.12.2014 року на суму 60 192,00 грн.;

- № 166 від 25.02.2015 року на суму 3 473,14 грн.;

- № 165 від 25.02.2015 року на суму 170,40 грн.;

- № 980 від 24.10.2014 року на суму 2 835,00 грн.;

- № 1143 від 22.12.2014 року на суму 11 629,56 грн.;

- № 1144 від 22.12.2014 року на суму 41 986,01 грн.;

- № 1145 від 22.12.2014 року на суму 1 521,60 грн.;

- № 1146 від 22.12.2014 року на суму 2 244,00 грн.;

- № 1148 від 22.12.2014 року на суму 18,72 грн.;

- № 833 від 22.09.2014 року на суму 7 008,00 грн.;

- № 1070 від 21.11.2014 року на суму 2 591,40 грн.;

- № 1071 від 21.11.2014 року на суму 5 453,10 грн.;

- № 1072 від 21.11.2014 року на суму 3 816,12 грн.;

- № 328 від 17.04.2015 року на суму 1 548,00 грн.;

- № 1054 від 14.11.2014 року на суму 8 616,00 грн.;

- № 1058 від 14.11.2014 року на суму 2 653,56 грн.;

- № 690 від 14.08.2014 року на суму 19 655,52 грн.;

- № 699 від 15.08.2014 року на суму 692,16 грн.;

- № 1113 від 12.12.2014 року на суму 12 040,80 грн.;

- № 1114 від 12.12.2014 року на суму 1 759,68 грн.;

- № 1111 від 11.12.2014 року на суму 309,60 грн.;

- № 1110 від 11.12.2014 року на суму 1 620,00 грн.;

- № 300 від 09.04.2015 року на суму 59,88 грн.;

- № 5 від 08.01.2015 року на суму 3 792,00 грн.;

- № 901 від 06.10.2014 року на суму 6 552,00 грн.

Відповідач, в порушення вимог договору, за поставлену продукцію, розрахувався частково у сумі 94 050,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 352693 від 03.06.2015 року, № 344672 від 08.04.2015 року, № 345795 від 16.04.2015 року, № 336947 від 24.02.2015 року, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов договору та специфікацій строк оплат за поставлену продукцію є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 163 983,45 грн. перед позивачем відповідачем не надано.

При викладених обставинах позовні вимоги у сумі 163 983,45 грн. слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.6 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості, не оплаченої продукції.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату поставленої продукції за договором розрахована у сумі 46 270,41 грн. за загальний період з 01.12.2014 року по 01.12.2015 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що розрахунок здійснено правильно.

Тому заявлена до стягнення пеня у сумі 46 270,41 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, заявлених до стягнення у сумі 3 697,50 грн. за загальний період з 29.10.2014 року по 01.12.2015 року, та інфляційних втрат, заявлених до стягнення у сумі 39 871,30 грн. за загальний період з листопада 2014 року по листопад 2015 року, встановлено, що вони здійснені вірно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальній сумі 253 822,66 грн., з яких: 163 983,45 грн. - основний борг, 46 270,41 грн. – пеня, 3 697,50 грн. - 3% річних, 39 871,30 грн. – інфляційні втрати.

Стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 922/307/16 за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія" про тлумачення умов договору № 14-16/55-КП від 02.01.2014 року, то воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов’язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга – четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв’язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов’язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає, що порушення провадження у справі, предметом спору у якій є тлумачення умов договору № 14-16/55-КП від 02.01.2014 року, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 904/2/16, в якій предметом спору є стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 14-16/55-КП від 02.01.2014 року. У межах справи, що розглядається, суд не вбачає перешкод для самостійної оцінки доказів у сукупності з метою винесення законного і об'єктивного рішення.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 218 гривень, з 1 вересня - 1 378 гривень, у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,29 гривні, з 1 вересня - 8,29 гривні.

З урахуванням ціни позову з майновими вимогами у сумі 253 822,66 грн. судовий збір повинен складати 3 807,34 грн. Загальна сума сплаченого позивачем судового збору складає 3 864,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3325 від 28.12.2015 року на суму 56,46 (а.с. 30 том 1) та № 3221 від 11.12.2015 року на суму 3 808,00 грн. (а.с. 31 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 57,12 грн.(3 864,46 – 3 807,34 = 57,12).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Станом на час розгляду справи позивач з клопотанням про повернення судового зборку не звертався.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 3 807,34 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Техномрія" (61128, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 149, оф. 319, ідентифікаційний код 38385636) основний борг у сумі 163 983,45 грн., пеню у сумі 46 270,41 грн., 3% річних у сумі 3 697,50 грн., інфляційні втрати у сумі 39 871,30 грн., судовий збір у сумі 3 807,34 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.02.2016 року.

Суддя ОСОБА_5