Судове рішення 22-а-18729/08 від 29.07.2009

Судове рішення #5385637

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-18729/08 Головуючий у І інстанції - Маркова О.М.

Суддя-доповідач Данилова М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (УПФ) про зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Зазначав, що проживає на території радіоактивного забруднення. Однак, всупереч вимогам статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796-ХІІ), підвищення до пенсії в 2007 році не співвідносилось з розміром однієї мінімальної заробітної плати.

Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень зазначеного Закону, - просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.07.2007 року перерахунок підвищення пенсії відповідно до розміру мінімальної заробітної плати.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року відповідача зобов'язано провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за правилами статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із мінімального розміру заробітної плати встановленої статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 09 липня 2007 року в розмірі 440 грн. щомісячно, з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 460 грн. щомісячно.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а у позові відмовити.

Зазначали, що фінансування видатків пов'язаних із соціальним захистом осіб постраждалих від Чорнобильської катастрофи здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету. Оскільки статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» зупинено, а після визнання Конституційним Судом України цієї правової норми неконституційною (Рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007) не визначено джерела покриття видатків на доплати у нових розмірах, тому такі доплати можливі лише після внесення відповідних змін до бюджетного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю і відноситься до 4-ї категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.4).

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Висновок суду першої інстанції є правильним.

Базовим законом, яким встановлено пільги та компенсації особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За змістом частини першої статті 39 цього Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 №489, зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону №796-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) таке зупинення визнано неконституційним.

Згідно з правилами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Це означає, що з 09.07.2007 дію положень частини першої статті 39 цього Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновлено.

Не дивлячись на те, що розміри мінімальної заробітної плати постійно змінювались, розміри доплат були сталими і визначались на підставі Постанови № 836.

Однак, Законом №796-ХІІ Уряд України не уповноважено зменшувати суми доплат, встановлених Законом.

Більше того, частиною першою статті 67 Закону передбачено, що конкретні розміри всіх виплат підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Зі змісту законів України, якими встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат, вбачається, що відсутні будь-які обмеження щодо можливості застосування цих розмірів для реалізації положень статті 39 Закону №796-ХІІ.

Оскільки Постановою № 836 підвищення до пенсії визначено у розмірах менших, ніж розмір мінімальної заробітної плати (Законом України від 15.03.2007 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджету України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року визнано у 440 гривень, а з 01 жовтня 2007 року у 460 гривень), то висновок суду, що при визначенні такого підвищення необхідно виходити із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами є правильним.

Щодо особи відповідача, то згідно положень статті 62 Закону № 796-ХІІ, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Такі роз'яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Порядку, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян, працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю.

В той же час, згідно додатку "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік" № 3 до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами.

Зокрема, однією із програм, згідно фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1, є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, на фінансування яких у 2007 році витрачено кошти Державного бюджету України.

Наведене означає, що органи Пенсійного Фонду України є належними відповідачами у спорах щодо виплат у 2007 році коштів передбачених статтею 39 Закону № 796-ХІІ.

Доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а оскільки зводяться до помилкових тверджень щодо пріоритету підзаконного акта над законом, то апеляційним судом відхиляються.

В той же час, повно встановивши обставини справи та правильно визначивши правові норми, якими врегульовані спірні відносини, суд першої інстанції не надав юридичної кваліфікації дій(бездіяльності) відповідача.

Так, поклавши на пенсійний орган обов'язок перерахувати розмір доплат, суд у рішенні не навів висновків щодо відповідності дій (бездіяльності) відповідача вимогам Конституції та законам України.

Без такої оцінки рішення є неповним.

Оскільки позивач вимог щодо правової оцінки дій УПФ не заявляв, а повний захист порушеного права потребує такого визнання, то за правилами частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) про право суду вийти за межі позовних вимог та правил статті 201 КАС щодо підстав для зміни судового рішення, - оскаржуване рішення необхідно доповнити висновком про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Пунктом четвертим частини першої статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні. Судом першої інстанції не було дотримано цієї процесуальної норми, тому колегія суддів вважає необхідним доповнити рішення суду першої інстанції висновком про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року змінити.

Резолютивну частину рішення доповнити двома новими абзацами такого змісту:

«Визнати дії управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області протиправними.

Позов задовольнити частково».

В інший частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлений 09 червня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: