Справа № 542/853/15-к

Провадження № 1-кп/542/8/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2016 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Стрельченко Т.Г.

секретарів судового засідання - Нестеренко О.В., Коркішко А.М.

за участю прокурора -Кохно В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3

експерта - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Нові Санжари Полтавської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Карши Узбецької РСР, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, вища освіта, одруженого, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, займаючи з 04 квітня 2006 року посаду виконуючого обов'язки директора Кобеляцького підприємства «Водоканал» (м. Кобеляки, вул. Червоноармійська, 43а), а з 16 січня 2008 року призначений на посаду директора цього ж підприємства відповідно контракту, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і, водночас, особою, яка відповідно до контракту, як керівник:

-здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством;

-повинен створювати в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

а також, відповідно п. 3.5 посадової інструкції від 01 червня 2006 року, якою безпосередньо на директора покладено обов'язок:

-вживати заходи для забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, раціонального використання і розвитку їхніх професійних знань і досвіду, створення безпечних і сприятливих для життя і здоров'я умов праці, дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього середовищ, порушив вимоги законодавчих актів, які містять правила виконання робіт з підвищеною небезпекою, вчинивши злочин проти безпеки виробництва, при таких обставинах.

18 червня 2008 року близько 7 год. 30 хв. на ранковому засіданні у кабінеті директора Кобеляцького КП «Водоканал» проводилося заслуховування майстрів підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про плани поточного дня. Майстер житлового фонду ОСОБА_5 повідомила, що зранку буде займатися ремонтними роботами по підняттю горловини каналізаційного колодязя біля житлового будинку по вул. Шевченка, а потім, відповідно до заяви мешканців, у другій половині дня чистити каналізаційну мережу в районі житлового будинку №2а по вул. Садовій.

18 червня 2008 року, відповідно до розпорядження директора КП «Водоканал» ОСОБА_1, бригада працівників у складі: майстра ОСОБА_5, слюсарів-сантехніків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, водія асенізатора ОСОБА_10, водія вантажного автомобіля з перевезення бригади ОСОБА_11 приїхали за адресою вул. Садова, 2а, м. Кобеляки на виконання робіт по прочищенню каналізаційної мережі.

Директор ОСОБА_1, знаючи про заборону Управління Держгірпромнагляду на роботу в колодязях, відсутність дозволу останнього, допустив вищевказаних працівників до робіт по чищенню каналізаційного колодязя без його участі, не видавши наряд-допуск на виконання робіт, не перевірив наявність засобів індивідуального захисту.

У подальшому, не пересвідчившись у безпечності проведення газонебезпечних робіт, не перевіривши колодязь на загазованість, через відсутність на підприємстві лампи ЛБВК чи газоаналізатора, слюсар-сантехнік ОСОБА_7 спустився до каналізаційного колодязя та через деякий час знепритомнів від випарів газів і впав на дно колодязя.

З метою порятунку ОСОБА_7 у колодязь спустився водій ОСОБА_11, який також знепритомнів і впав. Після цього для надання допомоги ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у каналізаційний колодязь спустилась майстер ОСОБА_5, яка також втратила свідомість і впала. ОСОБА_11, ОСОБА_5 загинули.

Згідно висновків судово-медичних експертиз №71-а та №72-а від 16.12.2008 р. смерть ОСОБА_5 і ОСОБА_11 настала в результаті отруєння сірководнем.

Робота, яка виконувалась по обслуговуванню та експлуатації каналізаційної мережі (навіть без посереднього опускання у колодязь), є газонебезпечною роботою, на здійснення якої потрібен дозвіл на право виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

Невиконання законодавчих та нормативних актів з охорони праці директором ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку із настанням події нещасного випадку, що стався 18.06.2008 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав. Пояснив, що дійсно працював директором Кобеляцького КП «Водоканал» на час нещасного випадку. Статутом Кобеляцького КП «Водоканал», посадовою інструкцією директора, контрактом, укладеним між Кобеляцькою міськрадою та директором, на директора не покладено обов'язок бути присутнім при виконанні будь-яких робіт. 18.06.2008 р. о 07 год. 30 хв. під час наради не надавав розпоряджень про проведення очистки каналізаційних мереж (колодязів), лише необхідно було визначитись з об'ємом робіт, які необхідно провести. Відповідно до посадових інструкцій безпосередньо керувати роботами мають майстри відповідних бригад, в тому числі ОСОБА_5, які пройшли відповідне навчання, мали відповідні посвідчення та кваліфікацію. Також в їх обов'язки входить питання перевірки наявності засобів індивідуального захисту в автотранспорті при виїзді з території підприємства для виконання будь-яких робіт, приймати особисте рішення під час проведення робіт, нести відповідальність за прийняті рішення, а у разі неможливості виконання робіт - інформувати про це адміністрацію підприємства. Щодо наявності спецодягу, протигазів та інших засобів індивідуального захисту, то вони були наявні на підприємстві, що підтверджується розслідуванням нещасного випадку та картками видачі цих засобів працівникам. Щодо відсутності газоаналізаторів та ламп ЛБВК, то на їх придбання не було коштів. Про це він, як директор, повідомляв засновника підприємства Кобеляцьку міську раду.

18.06.2008 р. майстер ОСОБА_5 не доповідала взагалі про наявність чи відсутність засобів індивідуального захисту та інструменту. По прибутті на місце огляду мережі ОСОБА_5 запропонувала слюсарю-сантехніку ОСОБА_7 опуститися по черзі в декілька колодязів. Судово-медичним дослідженням у крові ОСОБА_7 було виявлено наявність алкоголю, однак майстер допустила його до виконання робіт з підвищеною небезпекою. А коли ОСОБА_7 знепритомнів, ОСОБА_5 не організувала рятувальних робіт, відповідно вимог техніки безпеки, а допустила у колодязь водія ОСОБА_11 без засобів індивідуального захисту. Приїхавши на місце події, він організував проведення рятувальних робіт.

Вважає, що досудове та судове слідство проведено неповно. Даючи оцінку доказам по справі вказав, що з приписом про заборону робіт інспектора Держгірпромнагляду ознайомлений не був, розпоряджень по проведенню робіт по очистці колодязя не давав, з висновком судового експерта не згоден.

Підсумовуючи викладене, просив ухвалити виправдувальний вирок. Цивільний позов не визнав.

Однак, не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його винність повністю стверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що його дружина ОСОБА_5 працювала майстром Кобеляцького КП «Водоканал». 18.06.2008 року, прибувши на місце пригоди в м. Кобеляки встановив, що серед потерпілих була його дружина ОСОБА_5, яка не подавала ознак життя. Про обставини випадку йому стало пізніше відомо, що працівники КП «Водоканалу» проводили роботи по очищенню каналізаційного колодязя і отруїлися газами. На місці події не бачив спеціальних засобів. Вважає, що основною причиною нещасного випадку зі смертельними наслідками стало недодержання роботодавцем ст.. 43 Конституції України та ст.. ст.. 4, 8, 13, 18, 39 Закону України «Про охорону праці», а саме:

-не було створено на підприємстві належні, безпечні, здорові умови праці, незабезпечення працівників необхідними засобами індивідуального та колективного захисту при виконанні робіт підвищеної небезпеки;

-невиконання вимог припису державного інспектора з охорони праці про заборону робіт в колодязях;

-неправомірне використання працівників в секторі забороненої виробничої діяльності.

Пояснив, що припис головного державного гірничотехнічного інспектора про заборону робіт в колодязях був виданий директору ОСОБА_1 і підлягав, згідно чинного законодавства, обов'язковому виконанню саме директором. Наявність отруйного газу в середовищі колодязя неможливо було визначити через відсутність газоаналізаторів, ламп ЛБВК, забезпечення працівників якими входило в обов'язки роботодавця і було основною вимогою припису. Смертю близької людини йому заподіяло моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які тривають, що кардинально змінило його звичайний спосіб життя і привело до погіршення здоров'я. Моральну шкоду оцінює в 200 тис. гривень, яку просить стягнути з обвинуваченого. Не наполягає на суворій мірі покарання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він працює слюсарем водоканалу, 18.06.2008 р. прийшов на роботу зранку отримав рознарядку на день, потрапив у розпорядження ОСОБА_5. Його завданням було відкачувати воду з колодязя та слухати вказівки ОСОБА_5 Вони приїхали на місце, до ями для відкачування води, потім заліз працівник, приєднав шланг в трубу для продування. Його завданням було відкрити та закрити кришку. На той момент йому сказали, що людині стало погано, ОСОБА_5 сказала, щоб ОСОБА_10 від'їхав і ОСОБА_5 закричала, що потрібно лізти в яму та спасати ОСОБА_7 Ніхто не поліз, це почув ОСОБА_11, який привозив людей, він взагалі був в другій бригаді. Він прибіг, вплигнув туди, підняв під руки ОСОБА_7 вдихнув і впав на ОСОБА_7 ОСОБА_5 почала кричати «Що робити?», опустили драбину в яму, ОСОБА_5 полізла туди, її рука була на горі, вона доторкнулась до ОСОБА_11 і впала, потім витягли драбину. Хлопці побігли у двір просити якісь пристрої, люди дали пристрій для бортування скатів. У цей час ОСОБА_7 підняв двох людей, які на ньому лежали і сів. Його зачепили за капюшон і витягли, потім приїхала швидка. А коли ОСОБА_5 впала в колодязь, ОСОБА_10 телефонував ОСОБА_1 і повідомив, що трапилось.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона дізналась про подію в період зранку до обіду по телефону. Після телефонного дзвінка вона під'їхала то там були люди та машини. У неї на той час була пекарня, вона їздила по продукти. Вона там проживала по вул. Садовій, бачила багато людей та автомобілів. Свідком події вона не була.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що коли сталась подія він був там. Приїхав туди для чистки каналізації, приїхали на автомобілі. В машині був костюм та мотузка. Мотузку не брали. Він з напарником тримав трубу, коли її вирвало, він побіг до другої ями і почув, що кричать «ОСОБА_7, ОСОБА_7». Там лежав батько у воді, потім туди плигнув водій, потім майстер залишила телефон, спустилась в колодязь по драбині, яку ми ставили, возили її з собою. Потім йому стало погано, бо батько був в колодязі. Коли батька витягли, то поїхав з батьком до райлікарні. По дорозі батько мовчав, він був одягнений в спецодяг.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працює майстром КП Водоканал з 1996 р. Приїхав на цю подію вкінці, там була швидка та працівники МНС.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працював головним інженером у КП «Водоканал». 18.06.2008 р. вони зібрались в кабінеті директора, були майстри ОСОБА_6 і ОСОБА_5. Їм ставили завдання та плани на цілий день. Після обіду він з'явився у водоканалі і йому повідомили, що щось трапилось по вул. Садовій. Він швидко сів у свій автомобіль, поїхав на місце події, де побачив, що люди знаходяться в каналізаційному люці. Його послали до МНС, він їх повідомив і повернувся назад. Коли збирались в кабінеті директора, майстри повідомляли про свої плани на день.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що працює секретарем Кобеляцької міської ради Полтавської області. Влітку 2008 року в приміщенні міської ради йому повідомили про подію і він поїхав, побачив двох померлих, а одного працівника забирала швидка допомога.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що є Кобеляцьким міським головою, йому зателефонував директор підприємства, просив щоб він виїхав на місце пригоди. Коли приїхав рятувальники виконали роботу. ОСОБА_1 звертався до міської ради постійно з питань про фінансування КП «Водоканал» з бюджету.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, завідуючий сектором розслідування, суду пояснив, що він був включений до складу комісії по розслідуванню нещасного випадку на КП «Водоканал». Головою був покійний ОСОБА_17, він був один із заступників начальника територіального управління Дерпромнагляду в Полтавській області. На другий чи на третій день приїздили брали матеріали, досліджували. Під час розслідування встановили причини, записали, занотували. Причини відображені в акті Н-5. Лампа ЛБВК або газоаналізатор були відсутні. Проводили перевірку підприємства ще і в 2007 році. В приписі при перевірці КП «Водоканал» було вказано про їх відсутність. Нам було надано відповідь, що заходи розробляються. Жінка була інженером праці. Він вручав припис на підприємстві представникам роботодавця. Подання в прокуратуру не писали. На місці нещасного випадку мотузки з лямками під час роботи не застосовувалися, але були в машині. Потерпілий, який першим впав, був у стані сп'яніння. Якби на ньому була мотузка, вони б його витягли. Пішли якісь гази. Припис був на заборону на спускання людей.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18, начальник караулу, суду пояснив, що в день події він був на чергуванні десь об 11-00 год. дня, поступило повідомлення, що під час ремонтних робіт, біля дитячого садка «Півник» по вул. Садовій, потрібна була допомога. Коли вони приїхали, то побачили, що сидить один з тих хто був в колодязі. Вони витягли два тіла з каналізаційного колектора. Спочатку побачили одне тіло, потім - друге. Вони лежали обличчям вниз. Подія відбулася перед обідом. Потерпілі не були в спецодязі. На місці дізнались, що у людей, які були там, взагалі не було ніяких спецзасобів, щоб витягти потерпілих. ОСОБА_7 був теж без спецодягу. Він був забруднений, але без спецодягу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, водій, суду пояснив, що їх викликали на трагедію. Він привіз працівників автомобілем, залишив його, потім підійшов. Першим витягли тіло жінки, потім чоловіка. Потерпілого, який залишився живим, він не бачив, його забрала швидка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що працює в пожежній частині. Пожежна машина приїхала перша, він приїхав пізніше на іншому транспортному засобі. Коли підійшов, потерпілих вже витягували мотузками, витягнувши поклали перед каналізаційним люком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21, командир відділення, суду пояснив, що він був на чергуванні, надійшло повідомлення і вони виїхали на місце події та витягли людей. Витягли багром з мотузкою спочатку одного, потім іншого. Біля колектору була людина, біля неї були медики. На першому потерпілому був брудний спецодяг.

-протоколом огляду від 18.06.2008 р. (т.2 а.с. 156)

-матеріалами спеціального розслідування групового нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 18 червня 2008 року о 15 годині з працівниками Кобеляцького КП «Водоканал» ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7, відповідно до яких було встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме:

18 червня 2008 року о 7 год. 30 хв. на ранковому засіданні у кабінеті директора Кобеляцького КП "Водоканал" проводилося заслуховування майстрів підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виконання робіт за попередній день та обговорювались їх плани на поточний день. Майстер житлового фонду ОСОБА_5 повідомила, що зранку буде займатись ремонтними роботами по підняттю горловини каналізаційного колодязя біля житлового будинку по вул. Шевченка, а потім, відповідно до заяви мешканців, у другій половині дня чистити каналізаційну мережу в районі житлового будинку 2 а по вул. Садовій. Наряд-допуск на виконання даних робіт на підприємстві не видавався. Автомобіль ГАЗ 5201, д.н.з. НОМЕР_1, який був виділений для перевезення бригади, засобами індивідуального захисту для працівників, що виконують роботи в колодязях, не був укомплектований відповідно до вимог нормативних актів, а саме: запобіжними поясами з лямками; газоаналізаторами (чи лампою ЛБВК); ізолюючим протигазом.

Близько 14 години, прибувши на місце розташування каналізаційних колодязів по вул. Садовій, майстер житлового фонду ОСОБА_5 разом із працівниками підприємства ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та водієм ОСОБА_10, приступили до чистки каналізаційної мережі. ОСОБА_7, взявши інструмент, сапку, не спускаючись в колодязь, розколотив нечистоти, після чого вони по колектору потрапили в наступний колодязь. Після спроби таким же чином очистити другий колодязь і впевнившись, що пробити "пробку" можливо тільки струменем води, ОСОБА_7, одягнувши спецодяг, спустився по приставній драбині в колодязь. Водій автомобіля ОСОБА_10 та слюсар ОСОБА_9 подали ОСОБА_7 в колодязь шланг від асенізаційної машини, щоб приєднати до каналізаційного колектора і під тиском води звільнитись від "пробки", що їм і вдалося зробити.

Вилізши з другого колодязя, ОСОБА_7 поскаржився своїм колегам, які були присутні при виконанні робіт, на погіршення самопочуття і сів відпочити. Після перерви, ОСОБА_9 вставив драбину в третій колодязь, по якій ОСОБА_7 спустився і вставив в каналізаційний колектор шланг з асенізаційної машини. Тільки-но водій ОСОБА_10 почав подавати воду, як з колодязя пролунав крик: "Мені погано". Майстер ОСОБА_5, слюсар ОСОБА_11 та інші працівники, що були присутні на роботах, підбігли до колодязя і, заглянувши в нього, побачили внизу колодязя свого колегу ОСОБА_7, який неприродно хрипів. Враховуючи, що страхувального пояса на ОСОБА_7 не було і щоб його витягти, потрібно лізти в колодязь. Це згодився зробити ОСОБА_11 Тільки-но він спустився в колодязь, підняв під руки ОСОБА_7, як втратив свідомість і впав. Після кількахвилинної паніки в колодязь кинулась майстер ОСОБА_5 і теж впала замертво. (т.2 а.с. 164-165);

-розпорядженням Кобеляцької міської ради від 04.04.2006 р. № 31 про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора Кобеляцького КП «Водоканал» ( т. 3 а.с. 33);

-розпорядженням Кобеляцької міської ради від 14.02.2008 р. № 14 про прийняття на роботу за трудовим контрактом ОСОБА_1 директором Кобеляцького КП «Водоканал» (т. 3 а.с. 32);

-посадовою інструкцією директора підприємства, з якою ознайомлено 01.06.2006 р. ОСОБА_1 (т.3 а.с. 25-27);

-приписом Державного інспектора з охорони праці від 20 березня 2007 року з вимогою усунути порушення і недоліки в галузі охорони праці та забороною робіт в колодязях (т.2 а.с. 94-95);

-висновком судово-медичної експертизи №71-а від 16 грудня 2008 року відповідно до якого смерть ОСОБА_5 наступила від отруєння сірководнем, який потрапив в організм через дихальні шляхи (т.2 а.с. 245);

-висновком судово-медичної експертизи № 72-а від 16.12.2008 року відповідно до якого смерть ОСОБА_11 наступила в результаті отруєння сірководнем, який потратив в організм через дихальні шляхи ( т. 2 а.с. 247);

-висновком судової, в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, експертизи №6537 від 23.06.2014 р., відповідно до якої невиконання директором Кобеляцького комунального підприємства «Водоканал» ОСОБА_1 вимог ст.ст. 8, 13 Закону України «Про охорону праці», трудового контракту від 16.01.2008 між Кобеляцькою міською радою та громадянином ОСОБА_1, п.3.5. посадової інструкції директора підприємства ККП «Водоканал», п.п. 1.3.1, 1.3.3, 1.3.9 Правил техніки безпеки під час експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, п.п. 5.1., 5.2, 5.6 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту в частині забезпечення належних та безпечних умов праці, забезпечення працівників необхідними пристосуваннями та засобами індивідуального захисту, п. 3 Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами в частині отримання відповідного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку із настанням події нещасного випадку, що стався 18.06.2008 на зазначеному підприємстві.(т. 3 а.с. 63-69).

Допитаний судом в режимі відеоконференції судовий експерт ОСОБА_4 повністю підтримав висновок судової експертизи, надав суду пояснення щодо висновку судової експертизи в галузі охорони праці, звернув увагу суду, що бригаду робітників взагалі не можна було направляти на виконання робіт по усуненню засмічення каналізаційної мережі, у зв'язку з відсутністю дозволу Держгірпромнагляду на право виконання робіт підвищеної небезпеки. Відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівники підприємства при виконанні будь-яких робіт на каналізаційній мережі повинні бути забезпечені встановленим спецодягом, спецвзуттям, запобіжними засобами, в тому числі і газоаналізаторами та лампами ЛБВК.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.

Суд критично відноситься до пояснень обвинуваченого, які на його думку підтверджують відсутність його вини, його пояснення спростовуються посадовою інструкцією директора, відповідно до положень якої, на нього покладено створення на підприємстві здорових і безпечних умов праці, висновком судової експертизи з посиланням на відповідні порушення вимог чинного законодавства та поясненнями в судовому засіданні експерта, матеріалами справи.

При призначенні покарання ОСОБА_1, враховуючи дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме: що він вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, є тяжким злочином, однак у вчиненому не розкаявся.

Також суд враховує, що обвинувачений одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає послідуючу поведінку обвинуваченого після нещасного випадку.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, в межах пред'явленого обвинувачення, судовим розглядом не встановлено.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинений злочин у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади. При цьому, враховуючи наявність обставини, що пом'якшує його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, враховуючи, що даний злочин вчинений обвинуваченим з необережності, в силу ст. 89 КК України не судимий, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання при звільненні його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Пред'явлений у кримінальній справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди внаслідок злочину з урахуванням змінених позовних вимог суд вбачає за потрібне вирішити наступним чином.

Вирішуючи питання стосовно цих вимог, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, спричиненої потерпілому ОСОБА_2 , на основі правил, передбачених у ч. 3 ст. 23ЦК України, суд враховує характер вчиненого діяння, глибину та тривалість страждань потерпілого у зв'язку з втратою дружини, та вбачає за необхідне задовольнити позов частково, враховуючи, що заявлені вимоги в розмірі відшкодування моральної шкоди 200 тис. грн. є завищеними.

При цьому також суд враховує неумисність діяння та зауважує, що повний компенсаційний ефект у відношенні до завданої потерпілому немайнової шкоди матиме сам по собі факт висновку суду щодо визнання винуватим підсудного, який протягом судового розгляду кримінальної справи не визнає своєї провини.

Водночас суд наголошує, що стягувана за даним вироком грошова сума на відшкодування моральної шкоди зовсім не є оцінкою вартості життя загиблої жінки, бо, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 3 Конституції України, ступінь соціальної цінності життя людини є найвищим. За цим вироком підлягає визначеній компенсації у грошовій формі саме моральна (психічна) шкода, завдана чоловікові.

На підставі вищезазначеного, заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 грн. підлягає частковому задоволенню: у розмірі 50 000 грн. оскільки на думку суду та виходячи з обґрунтування його потерпілим, саме в такому розмірі слід визначити завдану моральну шкоду, яка підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_1 відповідно спеціального закону, а саме: ч. 1 ст. 1167 ЦК України.

З урахуванням частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає необхідним здійснити розподіл процесуальних витрат та стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме: вартість проведення судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці від 23.06.2014 р. у даному кримінальному провадженні в сумі 2583 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 124, 368-371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 1 (один) рік.

Згідно статті 75 частини 1 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_1 встановити 1 (один) рік.

Згідно статті 76 частини 1 пунктів 3 та 4 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2583 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три ) грн. 00 коп. за проведення експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляції через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно.

Голова Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г. Стрельченко