Справа № 2- 2626/09
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
04 червня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючего судді – ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі – КОНОНОВОЇ Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем з тих підстав, що з 2003 року їхня сім’я існує лише формально, вона постійно проживає в Росії. Така ситуація склалася, оскільки відповідач не бажав прописувати ні її, ні їхню дитину в своєму будинку, у зв’язку з чим вона вимушена була виїхати до своїх батьків. З тих пір вони не підтримують сімейних та шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, у зв’язку з чим вважає, що зберігання шлюбу суперечить її інтересам. Її представник доповнила в судовому засіданні мотиви позовних вимог тим, що зараз позивачка є вагітною від іншого чоловіка, з яким має намір укласти шлюб.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що їхня сім’я не розпалася, оскільки позивачка часто приїжджає до нього і на час її приїздів вони проживають разом. Він також кожен рік їздить до Росії, де мешкає в неї. Також вважає, що розірвання між ними шлюбу негативно вплине на їхню неповнолітню доньку, інтереси якої зараз є для нього найбільш важливими. Що стосується вагітності його дружини, то він в це не вірить, оскільки вона йому про це не чого не розповідала і він ніяких змін в її зовнішності, при її приїзді до Ялти, не побачив. Також вважає необґрунтованими й звинувачення позивачки в тому, що він не прописував її і дитину, стверджує, що ніколи не перешкоджав їм в цьому, не заперечує оформити всі необхідні документи й зараз.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався слідуючими обставинами.
Згідно зі ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судом, шлюб між сторонами був зареєстрований 14 жовтня 1994 року (а.с. 16). Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 (а.с. 7). Позивачка стверджує, що їх сім’я розпалась та примирення між ними неможливо. Представник позивача її доводи, викладені в позовній заяві, в судовому засіданні також підтримала. Разом з тим, ніяких доказів того, що сторони дійсно не проживають разом та не мають спільних прав і обов’язків один до одного, та що у позивачки вже фактично склалася інша сім’я, ні нею самою, ні її представником надано не було.
Відповідач усі доводи позивачки спростовує, вважає, що розлад в їх сім’ї має тимчасовий характер та їхнє зараз розлучення суперечить інтересам неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Таким чином, ніяких доказів того, що майбутне спільне життя подружжя та зберігання шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, суду не представлено, а тому суд вважає, що між сторонами можливе примирення.
Дані обставини мають суттєве значення, для майбутньго збереження шлюбу та сім’ї.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України та ст. ст. ст. 3, 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – відмовити .
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя –