Справа № 348/816/15-ц

Провадження № 22-ц/779/381/2016

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків, за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» на рішення Надвірнянського районного суду від 14 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що на момент звернення до суду у банку зберігалися її вклади на загальну суму - 11 939,52 доларів США.

Вказувала, що за договором № 2064910 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг «Новий ПУ «Забота» від 11 листопада 2014 року зберігався вклад у розмірі 8 455,00 доларів США та за договором № 2080337 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг «Новий ПУ «Забота» від 04 грудня 2014 року зберігався вклад у розмірі 3 215,00 доларів США.

Зазначала, що 04 лютого 2015 року вона звернулася з заявою про повернення коштів, проте, банк у видачі коштів відмовив.

У процесі розгляду справи позивач зменшила розмір позовних вимог та посилаючись на те, що тимчасовою адміністрацією у ПАТ «КБ «Надра» їй повернуто частину депозиту в сумі 200 000 грн., що становить в еквіваленті 8 721,89 доларів США, просила стягнути з відповідача на її користь 3 217,63 доларів США (в еквіваленті 73 773,19 грн.) та нараховані відсотки.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 14 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 - 3 217,63 доларів США, що еквівалентно станом на 14 грудня 2015 року - 76 772,65 грн. суми вкладу та нарахованих відсотків.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 - 3 000 грн. за надання правової допомоги.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» в користь держави - 767,73 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі на дане рішення Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що строк договорів банківського вкладу, укладених з ОСОБА_2, закінчився після запровадження у ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації - 11 лютого 2015 року та 04 березня 2015 року, а тому кошти банківських рахунків не могли бути повернутими в силу прямої заборони, встановленої законом, а їх повернення відбувається в особливому порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказує, що ОСОБА_2 при конвертації в долари США для визначення розміру відшкодування Фондом вкладу просить застосовувати офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на день подання позову, однак згідно ст.ст. 26, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» потрібно застосовувати офіційний курс на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06 лютого 2015 року, а тому отримана ОСОБА_2 гарантована Фондом виплата в сумі 200 000,00 грн. становила 11 111,26 доларів США, а залишок коштів на рахунках позивача в ПАТ «КБ «Надра» після виплати гарантованої суми складає 829,25 доларів США.

При постановленні рішення судом не було враховано, що у разі перевищення суми вкладів, виплаченої Фондом гарантованої суми відшкодування, вкладники-фізичні особи мали право подавати до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» заяви з вимогою кредитора протягом 30 днів з дня повідомлення про початок ліквідації ПАТ «КБ «Надра», тобто з 12 червня 2015 року по 13 липня 2015 року, про те, в цей період від ОСОБА_2 не було отримано жодної заяви з кредиторськими вимогами, а тому вимога позивача не включена в реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра».

Вважає, що суд задовольняючи вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, безпідставно вважав доведеним факт отримання позивачем такої допомоги, за відсутності жодного доказу на підтвердження даної обставини.

Крім того, договір про надання правової допомоги укладений без дати та інформації по якій саме справі надається правова допомога.

У зв'язку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В засідання апеляційного суду представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» не з'явився, направив суду заяву у якій просить справу слухати у їх відсутності.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст.ст. 526, 629, 1058, 1060 ЦК України банк зобов'язаний був повернути позивачу депозит у строки, встановлені договорами банківського вкладу в повному обсязі, а також в тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок, проте, банк своїх зобов'язань не виконав.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Судом встановлено, що 11 листопад 2014 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір № 2064910 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг «ПУ «Перший», на суму 8 455,00 доларів США строком розміщення на три місяці, зі сплатою 11,5 % річних та з датою повернення вкладу 11 лютого 2015 року.

04 грудня 2014 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір № 2080337 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг «ПУ «Перший», на суму 3 215,00 доларів США строком розміщення на три місяці, зі сплатою 11 % річних та з датою повернення вкладу 04 березня 2015 року.

04 лютого 2015 року позивач звернулася з письмовою заявою до банку про видачу депозитних коштів, однак в поверненні таких коштів їй було відмовлено.

Згідно п. 4.9 договорів строкового банківського вкладу у випадку, якщо вкладник в період дії договору звернувся до банку із заявою про відмову від продовження строку розміщення вкладу на новий термін, банк в останній день закінчення строку розміщення вкладу, повертає на рахунок вкладника вклад і нараховані відповідно до умов договору проценти.

Відповідно до звіту по депозиту № 2064910 загальна сума депозиту та нарахованих відсотків до сплати станом на 14 квітня 2015 року становила 8 654,82 доларів США.

Відповідно до звіту по депозиту № 2080337 загальна сума депозиту та нарахованих відсотків до сплати станом на 14 квітня 2015 року становила 3 284,70 доларів США.

5 травня 2015 року позивачу було перераховано гарантовану Фондом виплату в розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

У п. 6 ст. 2 цього Закону визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунка вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті (ч. 6 ст. 36 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Встановлено, що на підставі постанови правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року строком на три місяці в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ «Надра».

Рішенням № 85 Виконавчої дирекцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05 червня 2015 року включно.

Рішенням № 113 Виконавчої дирекцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» припинено здійснення тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 05 червня 2015 року та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».

12 червня 2015 року в газеті «Голос України» № 103 (6107) було опубліковано відомості про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра».

Отже, починаючи з 06 лютого 2015 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року № 6-2001цс15.

Разом з тим, суд першої інстанцій зазначене не врахував, не звернув уваги на те, що ПАТ «КБ «Надра» було з 06 лютого 2015 року віднесено до неплатоспроможних, а на час постановлення рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», що фактично унеможливлює здійснення банком операцій за рахунками власних клієнтів.

Крім того, після запровадження Фондом тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і чинним законодавством не передбачено задоволення вимог окремих кредиторів банку поза межами ліквідації банку.

Таким чином, враховуючи, що в силу вищевказаних норм закону не можуть бути задоволені вимоги позивача, яка є вкладником банку, про стягнення суми банківського вкладу у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» задовольнити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 14 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків - відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

Л.В.Василишин