Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-2245/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Скобельського С.І. розглянувши в письмовому провадженні в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 12 серпня 2009 року звернулась до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що вона має статус потерпілої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії,. Згідно ст.ст. 37 і 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати та доплату до заробітної плати в розмірі не більше 2,0 мінімальної заробітної плати. Однак, відповідач дані виплати проводить в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 рокув сумі 2,10 грн. і 10,50 грн.. Вважає своє право на отримання вказаної виплати порушеним, оскільки Закон має пріоритетне значення ніж постанова КМУ, тому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону в розмірі 2404,80 грн. за період з 1.10.2007 року по 01.10.2008 року та передбачені ст. 39 цього ж Закону в сумі 30727,50 грн. за період з 1.09.2005 по 1.10.2008 року.

В судове засідання позивачка не з’явилась, звернулась до суду з заявою і просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся з листом і просить суд розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги не визнають та просять в задоволенні вимог позивачки відмовити. Суд уважає, що справу можливо розглянути у відсутність представника відповідача та позивача ,за наявністю матеріалів, що є в справі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності судом встановлено , що позивач проживає і працює ВАТ Коростенський завод хімічного машинобудування « Хіммаш «, який розташований в зоні добровільного гарантованого відселення в м. Коростені , а тому має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки є потерпілими від аварії на ЧАЄС 3 категорії.

Стаття 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Стаття 39 цього ж Закону передбачає доплату громадянам , які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Дія вказних норм на 2006 , 2007 і 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинялася згідно із Законами України"Про Державний бюджет України на 2006 рік "та 2007 і 2008 роки.

Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року і 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконстутиційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік і 2008 рік, абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст.39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дане рішення є чинним з моменту його винесення і має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Згідно п.1,2,4 Постанови КМУ №936 від 20.09.2005 року „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, використовуються кошти державного бюджету, головним розпорядником яких є Мінпраці, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. ст. 37, 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у зв"язку з чим вимоги позивача в частині стягнення коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 1.06.2008 року по 1.10.2008 року в межах строків позовної давності і обмежень визначених законодавством.

Обмірковуючи питання про розмір сум виплат суд виходить із розміру мінімальної заробітної плати, який був визначений законодавством у спірний період.

За таких обставин кошти, передбачені ст.39 Закону підлягають стягненню в розмірі 4158,00 грн., виходячи з наступного розрахунку :

з 1.06.2008 р. по 1.10.2008 р. (525 х2)х4 =4200 грн., а всього 4200 грн.-42,00грн. (отриманих щомісячно по 10.5 грн за 4 місяців) =4158,00 грн., та кошти передбачені ст.37 вищевказаного в Закону в розмірі 831,60 гривні виходячи з проведеного розрахунку :

з 1.06.2008р по 1.10.2008 року - 525грн. (525х40%)х4=840 грн., а всього: 840-8,40=831,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню .

Керуючись ст. ст.6,9,11,12,87, 98, 99, 158-1-63, 167 КАС України, ст. ст.37,39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 "Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007, Законом України від 28.12.2007 року №107- VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року, ,ст.71 Закону України від 26 грудня 2008 року " Про Державний бюдже України на 2009 рік ,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково визнавши дії посадових осіб відповідачів неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 - 4158,00 грн. - доплати за роботу у зоні посиленого радіоактивного забруднення відповідно до вимог ст 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.06.2008 року по 1.10.2008 року та 831,60 грн. - щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст 37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.06.2008 року по 1.10.2008 року, а всього 4989,60 гривень, (сума визначена без вирахування податків та обов’язкових платежів),а в решті позовних вимог відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Сторони звільнити від сплати судового збору: позивача як потерпілого від аварії на ЧАЕС, а відповідача на підставі рішення Коростенської міської ради.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Київського окружного апеляційного адміністративнійхауду через Коростенський міськрайонний суд .

Суддя: