АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/15/16Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 2,5 Тептюк Є. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Трюхан Г. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТрюхана Г. М.

суддівМіщенка С. В. , Сіренка Ю. В.

при секретаріКолеснику Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про реальний розподіл житлового будинку з надвірними спорудами та встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами,

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про реальний розподіл житлового будинку з надвірними спорудами, мотивуючи тим, що на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30.08.2007 року вони являються співвласниками житлового будинку з надвірними спорудами розташованого по АДРЕСА_1. В даний час виникла необхідність виділення кожному із співвласників їх частки в натурі. Просила суд розподілити в натурі спірне домоволодіння, та встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток по ?.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги зменшили та уточнили, просили суд розподілити домоволодіння між співвласниками в розмірі 1/2 частини кожному в окреме користування відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5/СЕ від 25.07.2013 року.

ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_8 на 1/2 частину домоволодіння та визнати за ним право власності на все домоволодіння по АДРЕСА_1 Черкаської області.

Позов мотивував тим, що позивачка вже майже 8 років не проживає у даному домоволодінні і поділ даного будинку взагалі неможливий без втрати його цільового призначення. Спірне домоволодіння має повністю належати йому, так як він був переданий ОСОБА_6 відповідно до рішення виконавчого комітету Яснозірської сільської ради № 46 від 30.09.2003 року, як учаснику бойових дій в Афганістані. Зазначав, що ОСОБА_8 з 2005 року не проживає у спірному домоволодінні, за цей час він значно його поліпшив, а саме: встановив ж/б паркан навколо домоволодіння, хвіртку, ворота, встановив новий котел, кондиціонер, перекрив дах на веранді, встановив у свердловину станцію водопостачання, зробив залізний балкон зі сходами, зробив вигрібну яму та ще ряд робіт. Крім того, просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_7

Рішенням Черкаського районного Черкаської області від 3 лютого 2014 року зменшені первісні позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6 задоволено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 відмовлено.

Проведено реальний поділ домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5/СЕ від 25.07.2013 року.

Виділено ОСОБА_7 як першому співвласнику (зазначено на плані жовтим кольором), та визнано за нею право власності на:

- в житловому будинку літ. «А-1»: житлову кімнату № 1-3 площею 9,4 м2; житлову кімнату № 1-4 площею 28,0м2; житлову кімнату № 1-5 площею 10,8м2;

- частину сараю 70% літ. «Б»;

- 1/2 частину вбиральні літ. «Г»;

- 1/2 частину огорожі літ. «№ 1» ;

- 1/2 частину колонки «№ 2»;

- 1/2 частину огорожі літ. «№ 3» ;

- 1/2частину воріт літ. «№ 4»,

- 1/2 частину хвіртки літ. «№ 5», всього майна дійсною вартістю 65197,00 грн.

Виділено ОСОБА_6 як другому співвласнику (зазначено на плані синім кольором), та визнати за ним право власності на:

- в житловому будинку літ. «А-1»: кімнату № 1-2 прихожа площею 19,1 м2; кухню № 1-6 площею 9,0 м2;

- прибудові літ «а1»: коридор №1-1 площею 5,6 м2; котельну № 1-7 площею 3,4 м2; кладову № 1-8 площею 3,8 м2;

- частину сараю 30% літ. «Б»;

- 1/2 частину вбиральні літ. «Г»;

- 1/2 частину огорожі літ. «№ 1» ;

- 1/2 частину колонки «№ 2»;

- 1/2 частину огорожі літ. «№ 3» ;

- 1/2 частину воріт літ. «№ 4»,

- 1/2 частину хвіртки літ. «№ 5», всього майна дійсною вартістю 59704,00 грн.

Для забезпечення окремого користування житловими приміщеннями в житловому будинку літ. «А-1» з прибудовою зобов'язано сторони провести переобладнання:

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 компенсацію за збільшення її частки в домоволодінні в розмірі 2747, 00 грн. та компенсацію за 1/2 частку встановленої ним огорожі, воріт, хвіртки в розмірі 5328,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його зустрічний позов про реальне припинення права власності ОСОБА_7 на ? частину будинку у спільному майні, яка коштує 15403, 50 грн. і визнати за ОСОБА_6 право власності на весь будинок.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 рудня 2015 року апеляційну ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 3 лютого 2014 року по даній справі змінено.

Скасовано рішення в частині задоволення позову про розподіл будинку, систем забезпечення, компенсації перевищення часток, по варіанту № 1 висновку експерта від 25 липня 2013 року.

Винесено в цій частині нове рішення, яким проведено реальний розподіл будинку по варіанту № 3 висновку додаткової експертизи від 5 травня 2014 року та виділено в натурі:

ОСОБА_7 в жилому будинку по АДРЕСА_1 кімнату № 1-4 площею 28 м2, № 1-5 площею 10,8 м2, а також сарай "Б", що складає 49/100 частин;

ОСОБА_6 в жилому будинку по АДРЕСА_1 кімнату № 1-2 площею 19,1м2, № 1-3 площею 9,4 м2, № 1-6 площею 9,0 м2, а також прибудову "а1", ганок, погріб "В", що складає 51/100 частини.

В спільному користуванні сторін залишено вбиральню "Г", огорожу № 1, 3, свердловину № 2, ворота № 4, хвіртку № 5.

Роботи по замуруванню дверного прорізу між кімнатами 1-4 та 1-2 покладено на ОСОБА_7

Дверний блок між кімнатами 1-4 та 1-2 передано ОСОБА_7 для влаштування окремого входу до квартири з кімнати 1-4.

Ухвалено, що системи газо-, електро-, водо-, теплопостачання співвласники облаштовують кожен у своїй квартирі за погодженнями з відповідними організаціями.

В решті рішення залишено без змін.

Однак, за касаційною скаргою ОСОБА_6 ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року рішення колегії суддів апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року в частині вирішення позову ОСОБА_7 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 3 лютого 2014 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року залишено без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з слідуючих підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак рішення суду вказаним вимогам закону не відповідає, тому не може залишатися без змін.

Задовольняючи первісні позовні вимоги ОСОБА_7, районний суд виходив із того, що висновок експерта підтверджує про можливість поділу будинку на дві ізольовані квартири без втрати цільового призначення будинку. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 районним судом було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, оскільки висновки суду відповідають наявним у справі доказам, а підстав, передбачених чинним законодавством для припинення права власності ОСОБА_7 на частину будинку, немає.

Проте, колегія суддів не може погодитись з рішення районного суду в частині вирішення справи за позовом ОСОБА_7 з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2007 року за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано право власності по ? частині за кожним на будинок з надвірним спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. Співвласники не досягли згоди про розподіл будинку і споруд в натурі.

Статтею 152 ЖК УРСР передбачено, що переобладнання та перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК УРСР).

Таким чином, ухвалюючи рішення в частині задоволення позову ОСОБА_7 про розподіл будинку, систем забезпечення, компенсації перевищення часток, суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув; пославшись на вказаний пункт постанови Пленуму ВСУ, не врахував, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування необхідний дозвіл виконкому місцевої ради, який має бути отриманий до винесення судом рішення, що є обов'язковою умовою згідно з вимогами ст. 152 ЖК УРСР.

Постановляючи ухвалу від 20 травня 2015 року, колегія суддів судової палати у цивільних справа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначила, що до ухвалення рішення по даній справі повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки и інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Апеляційним судом Черкаської області були направлені запити до ПАТ «Черкасиобленерго» Черкаський міський РЕМ, Управління ДСНС у Черкаській області, Санітарно-епідеміологічна служба Черкаської області та ПАТ «Черкасигаз», Головного управління ДСЕС у Черкаській області з проханням вирішити питання про можливість реального розподілу домоволодіння для самостійного користування кожному, що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на праві власності в рівних частинах по ? частині кожному або відмову в наданні такого дозволу.

З кожної із зазначених інстанцій на адресу апеляційного суду надійшли відповіді на вище вказані запити, за результатами розгляду яких зазначили, що вирішення поставлених питань не входять до їх компетенції (а.с. Т.2 а.с. 185, 187, 189, 203)

До Виконавчого комітету Яснозірської сільської ради також направлявся запит щодо винесення на засідання розгляд питання про можливість переобладнання і перепланування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1., що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на праві власності в рівних частинах по ? частині кожному.

26 січня 2016 року від сільського голови Яснозірської сільської ради надійшла відповідь, в якій зазначено, що в погосподарській книзі за ОСОБА_6 рахується з 11 листопада 2003 року, відповідно до рішення №16-3, приватизована земельна ділянка у розмирі 0,7141 га за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1. Крім того, рішенням виконавчого комітету Яснозірської сільської ради №46 від 30.09.2003 року ОСОБА_6 передано у власність житловий будинок комунальної власності сільської ради за адресою: АДРЕСА_1.Також зазначив, що в Яснозірській сільській раді та у виконавчому комітеті Яснозірської сільської ради немає структури, яка займається питаннями надання дозволу на проведення переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), які перебувають у приватній власності.

Із висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №6/СЕ від 5 травня 2014 року вбачається, що виділ відокремлених частин будинку потребує проведення перепланування для влаштування двох ізольованих квартир з самостійними виходами, зокрема: замурувати дверний проріз між кімнатами №1-4 та №1-2; влаштувати перегородку в кімнаті №1-4 для влаштування коридору та житлової кімнати; влаштувати вхід в квартиру з вулиці з подвійними дверима або з вхідним тамбуром.

За таких обставин з огляду на відсутність дозволу виконкому на переобладнання будинку, який є необхідним згідно вимог закону, суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_7

Крім того, як вбачається з висновків Черкаської районної державної адміністрації від 08 грудня та 23 грудня 2014 року, влаштування окремого виходу з будинку при варіантах, вказаних у висновку додаткової судової будівельної експертизи від 05 травня 2014 року, для утворення двох ізольованих квартир неможливе, оскільки можливість будівництва, реконструкції, реставрації або капітального ремонту будівель у першу чергу залежать від можливості земельної ділянки (розміри, конфігурація, цільове призначення, відстань до будівель та споруд на суміжних ділянках), однак додаткова судова будівельна експертиза не містить відомостей про земельну ділянку.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, колегія судді вважає, що позов ОСОБА_7 є необгрунтований і безпідставний, а тому в його задоволенні слід відмовити, оскільки колегією суддів було безспірно встановлено, що виділення відокремлених частин будинку можливе лише за умови його перепланування, на що необхідний дозвіл виконкому місцевої ради, що є обов'язковою умовою згідно з вимогами ст.. 152 ЖК УРСР.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і його слід скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в позові у вказаній частині.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2014 року у даній справі скасувати частково.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про реальний розподіл житлового будинку з надвірними спорудами та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :