АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
Справа № 22 ц - 1914/2009 року |
|
Головуючий по 1-й інстанції: Самсонова О.А. |
|
|
|
Суддя-доповідач: Пікуль В.П. |
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого: судді Мартєва С.Ю.,
суддів: Пікуля В.П., Петренка В.М.,
при секретарі: Колодюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Енерготехінвест» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 04.03.2008 року відповідач, керуючи автомобілем ЗАЗ 11247 н/з НОМЕР_1 порушив п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху та виїжджаючи з прилеглої території гаражів, що по вул. Ст. Кондратенка на вул. Щорса в м. Полтаві, не впевнився в безпеці свого маневру, не надав дорогу автомобілю, який рухався по вул. Щорса під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ - 33021 н/з НОМЕР_2, який є власністю ТОВ «Енерготехінвест», у результаті чого цей автомобіль отримав пошкодження.
Позивач просив суд стягнути на свою користь 3 529 грн. в рахунок відшкодування шкоди та понесені судові витрати.
ОСОБА_1 пред'явив до ТОВ «Енерготехінвест» зустрічний позов, свої позовні вимоги мотивуючи тим, що 04.03.2008 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ - 33021 н/з НОМЕР_2, власником якого є ТОВ «Енерготехінвест», порушив п.п. 10.1, 10.2, Правил дорожнього руху, слідуючи по вул. Ст. Кондратенка на вул. Щорса, маючи перешкоду зправа, не уступив дорогу автомобілю ЗАЗ 11247 н/з НОМЕР_1, який рухався по вул. Ст. Кондратенка, під керування ОСОБА_1, у наслідок належний йому автомобіль отримав технічні ушкодження.
Просив стягнути з ТОВ «Енерготехінвест» 767 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування завданої шкоди та судові витрати.
Ухвалою суду до участі у справі у якості співвідповідача залучено відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі НАСК «Оранта»).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2009 року у задоволенні позову ТОВ «Енерготехінвест» до ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Енерготехінвест» - відмовлено.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 5 червня 2009 року у задоволенні позовних вимог до НАСК «Оранта» - відмовлено.
Із рішенням суду не погодилося ТОВ «Енерготехінвест», яке його оскаржило, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути із ОСОБА_1 на свою користь у відшкодування завданої шкоди 3 529 грн. та судові витрати.
У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Стаття 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Виходячи зі змісту ст. 1166 ЦК України, умовами відшкодування шкоди є: наявність шкоди, протиправність дій, вина винної особи та причинний зв'язок між протиправністю дій та матеріальною шкодою.
Хоч позивач, згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України, і не повинен доводити вину відповідача, але повинен довести розмір заподіяної шкоди та причинний зв'язок між протиправністю дій відповідача та матеріальною шкодою.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як передбачено ст. 29 вказаного Закону, у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Виходячи із аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належними засобами доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року № 1074/8395.
Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Енерготехінвест» в підтвердження суми завданої шкоди унаслідок ДТП, що сталося 04.04.2008 року надало суду акт установки шин від 03 квітня 2008 року, видаткову накладну від 9 січня 2008 року, заказ -фактуру № 2843 за вересень 2008 року ФОП ОСОБА_3 та рахунок фактуру від 03 вересня 2008 року.
Із вказаними доказами та розміром матеріальної шкоди відповідачі не погоджувалися.
Будь яких інших доказів розміру заподіяної шкоди ТОВ «Енерготехінвест» суду надано не було, клопотання про надання інших доказів, в тому числі і щодо призначення експертного дослідження не заявлялося.
Перевіряючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи виконані вимоги ст.ст. 10, 11, 60, 213 ЦПК України, зокрема, сторонам неодноразово роз'яснювалося необхідність довести ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, і приходить до переконання, що суд давши оцінку доказам, відповідно положень ст. 212 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач ТОВ «Енерготехінвест» при розгляді справи не довів розміру спричиненої шкоди внаслідок ДТП, а тому вірно відмовив у задоволенні позову.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що методика товарознавчої експертизи та оцінка дорожніх транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 145/5/2092 від 24.11.2003 року та Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» є нормативно правовими документами які, є обов'язковими для виконання, під час проведення товарознавчих експертиз, досліджень та оцінки майна, експертними установами та суб'єктами господарювання - оцінщиками та не є обов'язковими для суду, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції тому, що вказані нормативні акти встановлюють порядок визначення розміру заподіяння шкоди, відповідно, врахування їх при оцінці доказів не суперечить засадами цивільного судочинства.
Не спростовують висновок суду першої інстанції посилання ТОВ «Енерготехінвест» на ту обставину, що видаткова накладна від 09 січня 2008 року та Акт установки шин є належними доказами, так як у сукупності надані ним докази не підтверджують заявлені позовні вимоги щодо розміру заподіяних збитків.
Колегія суддів також вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що цивільно-процесуальним законодавством не вимагається обов'язкове проведення експертизи, для визначення розміру завданої шкоди, та щодо не обґрунтування відповідачем заперечення проти позову, не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України, розмір заподіяної шкоди, якщо відповідач його оспорює, повинен довести позивач, і якщо позивач не заявив клопотання про проведення експертизи для визначення суми заподіяних збитків, а інші беззаперечні докази розміру заподіяних збитків та наявності причинного зв'язок між протиправністю дій та матеріальною шкодою відсутні, позов про відшкодування шкоди задоволений бути не може.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехінвест» - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя С.Ю. Мартєв
Судді: В.П. Пікуль
В.М. Петренко
З оригіналом вірно
суддя В.П. Пікуль