АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       

Справа №  22 ц - 1818/ 2009 року		Головуючий по 1-й інстанції:  Савічев В.О.
		Суддя-доповідач:  Пікуль В.П.

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

        2 липня  2009 року                                                                         м. Полтава

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

головуючого: судді Чічіля В.А.,

суддів: Пікуля В.П., Мартєва С.Ю.,

при секретарі: Колодюк О.П.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності,   

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

У грудні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання права власності до ОСОБА_1, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_4 мав на праві приватної власності гараж в кооперативі «Молодіжний» НОМЕР_1, який незадовго до смерті, в 2002 році, переписав на неї, в зв'язку з чим її було прийнято в члени кооперативу та видано посвідчення члена кооперативу на гараж НОМЕР_1. З 2003 року вона постійно сплачувала членські внески, і до цього часу вважала себе власником гаражу. Проте, відповідач випросивши у неї ключі замінила замки в гаражі та написала заяву в Виконком Автозаводської районної ради, що претендує  на гараж НОМЕР_1 в кооперативі «Молодіжний».

 

Просила визнати право власності на вказаний гараж. В подальшому ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги та просила визнати право власності на будівельні матеріали, з яких побудований гараж НОМЕР_1, розташований в гаражному кооперативі «Молодіжний» по проспекту  50 років Жовтня в м. Кременчуці, вартістю 25073 грн.

 

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на будівельні матеріали та обладнання вартістю 25073 грн., з яких побудований гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Молодіжний» по проспекту 50 років Жовтня в м. Кременчуці.

 

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 та її представник  - Лук'янчук Ю.В. подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати рішення місцевого суду, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог.  

 

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно пунктів 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, з яких побудований гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Молодіжний» по проспекту 50 років Жовтня в м. Кременчуці, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням зборів правління кооперативу «Молодіжний» від 26.05.2003 року ОСОБА_3 прийнято у члени кооперативу та видано свідоцтво члена кооперативу на гараж НОМЕР_1. Їй було виписане платіжне доручення про оплату платежу за оформлення та починаючи з 05.08.2003 року позивачка сплачує членські внески за гараж.

 

Однак із таким висновком суду погодися не можливо.

 

Як вбачається із матеріалів справи, батько позивачки та чоловік відповідачки - ОСОБА_4 був членом кооперативу «Молодіжний», який розташований по проспекту 50 років Жовтня у м. Кременчуці та мав гараж НОМЕР_1 у цьому кооперативі, який не зареєстрований як об'єкт нерухомого майна в органах КП «МБТІ». У жовтні 2002 року ОСОБА_4 помер.

ОСОБА_3 суду достатніх доказів, зокрема належно завіреної копії чи рішення зборів правління кооперативу «Молодіжний» від 26.05.2003 року, про прийняття її у члени кооперативу суду не надала. Крім того, згідно довідки автогаражного кооперативу «Молодіжний» заява ОСОБА_3 про переоформлення гаража НОМЕР_1 з громадянина ОСОБА_4 на ОСОБА_3 відсутня, рішення зборів правління гаражного кооперативу «Молодіжний» від 16.05.2003 року по даному питанню про переоформлення гаража не приймалося ( а. с. 63), відповідно до довідки цього кооперативу від 17.01.2009 року (а. с. 90) питання переоформлення гаражу НОМЕР_1 з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 не проводилося.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що сама по собі наявність посвідчення члена кооперативу та сплата членських внесків не підтверджують, що ОСОБА_3 була у встановленому порядку прийнята у члени кооперативу, оскільки рішення про її про прийняття, на яке вона посилається - не приймалося.

Отже, висновок суду, що ОСОБА_3 26.05.2003 року прийнята у члени кооперативу не  відповідає матеріалам справи.

 

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до пункту 11 статуту кооперативу «Молодіжний», гараж в кооперативі є власністю члена кооперативу. Позивачкою суду не надано доказів наявності юридичних підстав виникнення у неї права власності на спірне мано, зокрема наявність цивільно-правових угод щодо передачі їй права власності на вказане майно. Заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не подавала, питання про встановлення факту прийняття спадщини не ставила.

В той же час, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернулася у встановленому порядку із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 та отримала свідоцтво про право спадщини на автомобіль марки ИЖ - 2125 державний номерний знак НОМЕР_2 та причеп марки КРАЗ - 8138.  

За вказаних обставин колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду підлягає скасування з ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову.

Із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 також слід стягнути витрати по сплаті судового збору сумі 126 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., понесені при подачі апеляційної скарги.  

 

    Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст. ст. 309, 314, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів, -                                                            

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

 

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2009 року скасувати та ухвалити нове.

 

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності - відмовити.

 

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені при подачі апеляційної витрати по сплаті судового збору у сумі 126 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн..

 

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

Головуючий суддя                                                                 В.А. Чічіль

                             

 

Судді:                                                                                       В.П. Пікуль

 

 

                                                                                                  С.Ю. Мартєв