АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
Справа № 22 ц - 1742/2009 року |
|
Головуючий по 1-й інстанції: Кривич Ж.О. |
|
|
|
Суддя-доповідач: Пікуль В.П. |
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого: судді Тимчук Л.А.,
суддів: Пікуля В.П., Чічіля В.А.,
при секретарі: Колодюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 квітня 2009 року та додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 13 лютого 2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце у м. Кременчук на вул. 60 років Жовтня за участю автомобілів «ЗАЗ 1102» державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який є власником цього автомобіля та автомобіля «Мазда Кседокс 6» державний номер НОМЕР_2. У наслідок ДТП, у якому винний ОСОБА_1, належному їй автомобілю «Мазда Кседокс 6» завдані значні ушкодження. Крім того, їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що вона, у зв'язку із пошкодженням автомобіля тривалий час відчувала психологічний неспокій, перенесла нервовий стрес.
Просила стягнути з відповідача 23 278, 83 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди; держмито у сумі 223 грн., витрати пов'язані із проведенням експертизи 300 грн., витрати на оплату евакуатора 150 грн., 51 грн. вартості довідки ДАІ, 15 грн. вартості телеграми, а також витрати, пов'язані з наданням їй юридичної допомоги.
При розгляді справи у суді позивачка позовні вимоги уточнила у частині вартості відновлювального ремонту, із урахуванням арифметичної помилки, якої допустився спеціаліст товарознавець, просила стягнути 20 734, 58 грн. вартості відновлювального ремонту.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 квітня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 734, 58 грн. у відшкодування завданої майнової шкоди та 2 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди; понесені витрати на правому допомогу у сумі 1 000 грн., судовий збір у сумі 207, 35 грн. та 8, 50 грн.. У задоволенні інших позовних вимоги відмовлено.
Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 квітня 2009 року зобов'язано ОСОБА_2 після відшкодування їй збитків передати ОСОБА_1 запасні частини автомобіля Мазда-Кседокс-6, які підлягають заміні.
Із рішенням та додатковим рішенням суду не погодився ОСОБА_1, який їх оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 13 лютого 2005 року близько 17 години 30 хвилин на вул. 60 років Жовтня у м. Кременчуці рухався автомобіль «Мазда Кседокс 6» під керуванням ОСОБА_3. У зустрічному напрямку рухався автомобіль ЗАЗ - 1102 під керуванням водія ОСОБА_1 Між вказаними автомобілями відбулося зіткнення, у зв'язку із тим, що автомобіль ЗАЗ - 1102 виїхав на смугу руху автомобіля «Мазда Кседокс 6».
Суд першої інстанції, повно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, обґрунтовано прийшов до висновку, щодо наявності вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки останній не дотримався вимог пунктів 11.4, 12.1 «Правил дорожнього руху України» відповідно до яких:
11.4 На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного ружу бік дороги;
12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.
Як передбачено ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдана шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Розмір майнової шкоди, завданої автомобілю позивачки, визначений спеціалістом-автотоварознавцем і становить (з урахуванням арифметичної помилки спеціаліста) 20 734, 58 грн., цю суму суд першої відповідно до вимог закону стягнув із відповідача, як особи винної у дорожньо-транспортній пригоді.
Як передбачено ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку, що у наслідок пошкодження належного ОСОБА_2 автомобіля, їй була заподіяна моральна шкода, оскільки у наслідок пошкодження її майна вона зазнала душевних переживань, та із урахування обставин справи, принципів розумності та справедливості визначив розмір шкоди у сумі 2 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль позивачки після ДТП не ремонтувався, і ремонт не може бути проведений, оскільки проданий, не спростовують висновків суду першої інстанції. Так, згідно висновку спеціаліста-атотоварознавця № П-453 від 20.07.2005 року ринкова вартістю автомобіля «Мазда Кседокс 6» державний номер НОМЕР_2 на час ДТП складає 35024, 92 грн., вартість майнової шкоди, заподіяної власнику цього автомобіля (із урахуванням арифметичної помилки) становить 20 734, 58 грн. Не проведення позивачкою відновлювального ремонту до розгляду справи судом, чи не можливість з якихось причин його провести не звільняють відповідача від відшкодування заподіяних збитків власникові майна.
Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, щодо безпідставності посилання апелянта на ту обставину, що ДТП сталася в наслідок гіпертонічного кризу, який із ним стався, тобто у наслідок події яку він не міг передбачити, оскільки вони спростовуються висновком комісійної судово-медичної експертизи № 1 ( а. с. 170 - 178), відповідно до якої об'єктивних судово-медичних даних та суб'єктивних ознак гіпертонічної кризи безпосередньо перед скоєнням дорожньо-транспортної пригоди не виявлено. Переконливих доказів, що відповідач змінив напрямок руху у наслідок гіпертонічного кризу, останній суду не надав.
Не спростовують висновків суду доводи апеляційної скарги щодо виходу суду за межі позовних вимог, а саме те, що позивачка просила відшкодувати позовні вимоги на підставі ст. 1187 ЦК України, а суд застосував положення ст. 1188 ЦК України тому, що як видно із матеріалів цієї справи, саме лише посилання суду на іншу норму права, замість помилково вказаної позивачем, не може вважатися виходом суду за межі позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги щодо помилковості додаткового рішення суду, яким визначено порядок передачі запчастин, які підлягають зміні, оскільки суд справедливо зобов'язав ОСОБА_2 передати запчастини, котрі підлягають заміні після відшкодування їй збитків, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Посилання на можливу складність у виконанні рішення не може бути підставою для його скасування, так як ці посилання носять лише характер припущення та не підкріплені доказами. Крім того, апелянт у скарзі не зазначив, які конкретно номери та яких конкретно деталей суд не вказав у додатковому рішенні.
Проте, колегія судів вважає, що у додатковому рішенні мають бути зазначені назви деталей, які підлягають поверненню відповідачу після відшкодуванню збитків. Перелік цих деталей наведений у додатках № 1, 2 до висновку спеціаліста-автотоварознавця № П - 453 від 20.07.2005 року ( а.с. 13, 14). Відповідно до цих додатків підлягають заміні такі частини: бампер передній в зборі; капот; рамка радіатора в зборці; крило переднє ліве; крило переднє праве; блок фара передня ліва; блок-фара передня права; повторювач вказівок поворотів лівий; дзеркало заднього виду ліве; підкрилок переднього правого колеса; підкрилок переднього лівого колеса; радіатор системи охолодження двигуна; корпус повітряного фільтра; електровентилятор; радіатор кондиціонера; подушка безпеки водія; корпус трамблера; захист вихлопного колектора.
Таким чином, оскільки рішення суду постановлені із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують рішень суду першої інстанції, підстави для зміни чи скасування рішень суду відсутні.
При цьому, колегія суддів вважає за можливе уточнити додаткове рішення суду, вказавши конкретний перелік деталей, які мають бути повернуті відповідачу після відшкодування ним збитків, залишивши рішення без змін, оскілки уточнення не стосуються фактичної сторони справи чи правового обґрунтування рішення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 квітня 2009 року та додаткове рішення Автозаводьского районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 квітня 2009 року - залишити без змін.
Уточнити додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 квітня 2009 року, а саме: зобовязати ОСОБА_2 після відшкодування їй збитків передати ОСОБА_1 частини автомобіля «Мазда Кседокс - 6», які підлягають заміні: бампер передній в зборі; капот; рамка радіатора в зборці; крило переднє ліве; крило переднє праве; блок фара передня ліва; блок-фара передня права; повторювач вказівок поворотів лівий; дзеркало заднього виду ліве; підкрилок переднього правого колеса; підкрилок переднього лівого колеса; радіатор системи охолодження двигуна; корпус повітряного фільтра; електровентилятор; радіатор кондиціонера; подушка безпеки водія; корпус трамблера; захист вихлопного колектора.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді:
З оригіналом вірно
суддя В.П. Пікуль