Галицький районний суд м.Львова

2 м. м. Львів Львівська область Україна 79018

Справа № 1-345/11

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2011м. м. Львів

в складі: головуючого –судді - Ванівського О.М.

при секретарі –Яриш О.В.

за участю прокурора – Янчишина С.В.

потерпілого –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, обвинувачуваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.365 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_2, обіймаючи посаду інспектора БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області 24.02.2011 року о 03.00 год. на проспекті Свободи в м. Львові перевищуючи свої службові повноваження при затриманні ОСОБА_1 наніс останньому удари, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Зокрема, 23.02.2011 року інспектори БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно дислокації заступили на маршрут патрулювання №15 (центр маршруту ву. Личаківська-Пасічна). В подальшому за вказівкою помічника чергового ВДАІ з ОАТ м. Львова залишили маршрут та поїхали в ВДАІ м. Львова. Повертаючись назад ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з власних потреб зупинилися на площі Підкови у м. Львові. 24.02.2011 року о 03.00 год. перебуваючи на площі Підкови у м. Львові поблизу нічного клубу “Фешен”між інспекторами ДПС ОСОБА_2, ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_1 виникла словесна суперечка та шарпанина, за результатами якої останні затримали ОСОБА_1 та посадили в патрульний автомобіль, з метою доставляння затриманого в Галицький РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. Рухаючись в патрульному автомобілі інспектори Мавдрик А.М. та Денисюк О.О. зупинилися на проспекті Свободи у м. Львові, щоб інспектор Денисюк О.О. зміг пересісти на заднє сидіння автомобіля до затриманого. Під час зупинки автомобіля затриманий ОСОБА_1 вийшов з автомобіля разом з ними, після чого почав втікати в сторону “Оперного театру у м. Львові”. Інспектор ДПС ОСОБА_2 почав наздоганяти ОСОБА_1 та наздогнавши його на проспекті Свободи у м. Львові, збив останнього з ніг, внаслідок чого ОСОБА_1 упав на асфальтне покриття на проїжджій частині проспекту Свободи у м. Львові. В подальшому ОСОБА_2 перебуваючи при виконанні службових обов'язків, у форменному одязі працівника міліції, під час затримання ОСОБА_1, маючи фактичну можливість затримати ОСОБА_1 без застосування фізичної сили, оскільки ОСОБА_1 опору не чинив, всупереч ст. 12. Закону України “Про міліцію”перевищуючи надані законом повноваження, заломив ОСОБА_1М руки за спину та усвідомлюючи, що його дії є протиправними, умисно почав наносити йому удари руками та ногами по тілу, чим спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №156/11 від 08.04.2011 року струс головного мозку, синяки в лівій скронево-соско-подібній ділянці голови, на передній поверхні грудної клітки справа, на тильних поверхнях обидвох китиць, садна на спинці носа, на тилі правої китиці, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Після чого, ОСОБА_2 посадив затриманого ОСОБА_1 в автомобіль таксі, який в той час проїжджав по проспекту Свободи у м. Львові та доставив ОСОБА_1 в Галицький РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому перевищенні службових повноважень, яке супроводжувалось насильством, тобто у злочині передбаченому ч.2 ст.365 КК України визнав повністю та пояснив, що 23.02.2011 року о 20 год. він заступив на чергування патрулювання на маршрут №15 на службовому автомобілі. На чергування він заступив разом із інспектором Денисюк О.О. Близько 3.00 год. ночі рухаючись по вул. Коперника, він виявив що в в нього закінчився рахунок на мобільному телефоні. Він знав, що на площі Підкови в м. Львові біля клубу “Фешн”, є нічні кіоски, де можна поповнити рахунок. Під'їхавши туди, він разом з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, де до них підійшов знайомий на імя ОСОБА_1. В цей час повз них проходили двоє молодих дівчат. Також в цей момент йшов невідомий чоловік, як в подальшому стало відомо потерпілий ОСОБА_1 Пройшовши повз них на 2 метри, він повернувся до них троїх та звернувся нецензурною лайкою, щоб забиралися звідси геть. Коли цей чоловік, намагався пройти між ним та ОСОБА_3, то ОСОБА_3 зупинив його та схопив за руку. Після цих слів невідомий заспокоївся, зупинився. Після того, як ОСОБА_3 відпустив руку невідомого, останній правою рукою завдав йому удар в район правого ока, після чого він впав на автомобіль(таксі), що стояло поруч. ОСОБА_3 схопив невідомого за руку, та сказав до нього, що ти робиш. Він підвівшись, разом з ОСОБА_3 затримали невідомого, а саме заломили йому руки за спину та положили на капот патрульного автомобіля, кайданки при цьому не застосовували. Внаслідок того, що на землі було слизько і невідомий шарпався, вчиняв непокору, останній посковзнувся та упав на коліна. Він з ОСОБА_3 підняли невідомого та попросили його заспокоїтися. Вони відпустили його та почали з ним спілкуватися, щоб він припинив свою поведінку. Між ними почалась шарпанина, яка супроводжувалася нецензурною лайкою. Він намагався затримати вказаного невідомого та припинити його протиправну поведінку, одна з дівчат підійшла до ного ззаду та намагалася відтягнути його від вказаного чоловіка, схопила його за плече та відірвала погон з правого плеча, після чого остання ще один раз його шарпнула за форменний одяг та розірвала йому бушлат під пахом. В подальшому, по дорозі в Галицький РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о, вони зупинили автомобіль, потерпілий ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та почав втікати в сторону Оперного театру. Тоді він його збив з ніг та почав наносити удари. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.365 КК України його вина доводиться, зокрема показами допитаного в судовому засіданні ОСОБА_1 та іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 покази дані ним на досудовому слідстві підтримав та пояснив, що 23.02.2011р. його дружина ОСОБА_4 разом із його сестрою ОСОБА_5 пішли в нічний клуб “Фешн”, що знаходиться на площі Підкови в м.Львові. Близько 1 год. Ночі він також зайшов в даний нічний клуб В даному клубі вони перебували до 3 год. ночі. Близько 3 год. вони вийшли з приміщення клубу та пішли в сторону проспекту Свободи, де знаходиться стоянка для таксі. Між рестораном “Віденська кав'ярня” та клубом “Фешн”, стояли два працівники ДПС, які були одягненні у форменний одяг та мали нагрудний знак, та один чоловік в цивільному, які між собою спілкувалися. Його дружина та сестра йшли попереду, а він рухався позаду них. Особа в цивільному, звернувся у зухвалій формі до його дружини та сестри із запитанням : “Куди вони їдуть?”, на що вони відповіли їдуть з чоловіком додому. Після чого цей невідомий чоловік запитав дівчат, чи не хочуть вони проїхати на вулицю “Я вас люблю”. В цей час працівники ДПС продовжували стояти поруч та не звертали уваги на зухвалу поведінку цього невідомого чоловіка. В подальшому він проходячи повз працівників ДПС та цього невідомого чоловіка, призупинився та сказав, що він непристойно себе веде і не враховує того,що жінки не самі, а при цьому сказали що з чоловіком. Невідомий чоловік сказав до нього, щоб він йшов геть. Після чого він звернувся до працівників ДПС, чому вони не зроблять зауваження своєму знайомому. В цей час один з працівників ДПС, як мені стало в подальшому відомо ОСОБА_2 сказав до іншого : “Що ми будемо його слухати, давай пакуй його в машину”. Відразу два працівники накинулися на нього, а саме заломили йому руки за спину, кинули обличчям до землі та нанесли йому декілька ударів ногами по тілу. В цей момент до нього підбігла його дружина, з проханням відпустити його. На що один працівник ДПС ОСОБА_6, схопив її рукою за волосся, заломив її руку за спину та кинув на землю на коліна поруч з ним. Він сказав, до працівників ДПС, що вони собі дозволяють, як можна бити дівчат. Після чого працівники ДПС двоє разом заломили йому руки за спину повторно та почали вести його в патрульну машину. В цей час до нього знову підбігла сестра та намагалася їх зупинити, однак працівник міліції ОСОБА_2 не зреагував на це. Працівники міліції його посадили в автомобіль на заднє сидіння та вони поїхали в сторону вул. Гнатюка у м. Львові. Під час руху один з працівників, хто саме точно пригадати не може, наніс йому удар рукою в обличчя, внаслідок чого в нього розпочалася кровотеча з носа. Працівники міліції зупинили автомобіль та вийшли з нього, при цьому йому також сказали, щоб він вийшов. Вийшовши з автомобіля, він постояв кілька хвилин біля працівників ДПС, які спілкувалися між собою. Він подумав, що вони його відпускають і в цей час почав пришвидшено рухатися в сторону “Оперного театру”. Пройшовши кілька метрів, він побачив, що працівники міліції, біжать за ним, внаслідок чого він почав втікати. Інспектор ДПС ОСОБА_2 наздогнав його на проспекті Свободи, навпроти “Опера Пасаж”та збив його з ніг на землю та наносив йому удари по тілу. В цей час підбіг інший працівник ДПС, він лежав обличчям до землі, удари мені продовжували наноситися, однак хто з працівників ДПС його бив він не бачив. В цей момент він втратив свідомість. Прийшовши до тями, побачив, що сидить в автомобілі таксі, і поруч із ним сидів працівник ДПС ОСОБА_7. Через деякий час приїхала швидка. Лікарі швидкої його оглянули в райвідділі міліції, після чого госпіталізували у 8 клінічну лікарню. В лікарні його оглянули та відпустили додому.

На думку суду, дії підсудного ОСОБА_2, що виразились у перевищенні своїх службових повноважень, які супроводжувалися насильством, органами досудового слідства правильно кваліфіковано по ч.2 ст.365 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, не одружений, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд враховує щире каяття, позитивну характеристику з місця роботи.

Враховуючи особу підсудного, а також зазначені вище обставини, що пом’якшують покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 і 76 КК України.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку 1–го року не вчинить нового злочину і відповідно до ст.76 КК України виконає покладений на нього обов’язок - повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення через Галицький районний суд м.Львова, а засудженими в той же термін з дня вручення їм копії вироку.

Суддя О.М.Ванівський