КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011                                                                                           № 15/164-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Попікової О.В.

суддів:           Гольцової Л.А.

          ОСОБА_1

при секретарі:           Помаз І.А.

за участю представників сторін:          

від позивача           ОСОБА_2 дов. від 26.10.2010р.

від відповідача           ОСОБА_3 дов. від 4.05.2011р. № 01\60

від третіх осіб            не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу          Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” м. Енергодар на рішення Господарського суду Київської області

від 18.02.2011р.

у справі № 15/164-10 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом          Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” м. Енергодар

до          Товариства з додатковою відповідальністю „Трест „Південатоменергобуд”

треті особи          Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтогазпроект-ХХІ век”

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Національна факторингова компанія”

про          спонукання внести зміни в текст простих векселів та підписати акт про здійснення таких змін

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” м. Енергодар звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про спонукання Акціонерне товариство відкритого типу “Трест “Південатоменергобуд” - правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю „Трест „Південатоменергобуд”, внести зміни до тексту емітованих ним простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, шляхом закреслення в тексті зазначених простих векселів літери “і” та написання літери “е”, замість закресленої, із зазначенням дати внесення змін та підписанням та спонукати відповідача підписати акт про здійснення таких змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2011 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ век”(код 30531189, 04073, м. Київ, просп. Червоних козаків, 8) та товариство з обмеженою відповідальністю “Національна факторінгова компанія”(код 30109732, 03150, м. Київ, вул. А. Барбюса, 5-А); витребувано у державного реєстратора Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до наступного критерію пошуку: товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік”.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2011р. у задоволенні позовних вимог Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” про спонукання Товариство з додатковою відповідальністю „Трест „Південатоменергобуд” внести зміни в текст простих векселів та підписати акт про здійснення таких змін відмовлено в повному обсязі. Рішення суду І інстанції обґрунтоване приписами статті 13 Закону України „Про обіг векселів в Україні” статті 14 Цивільного кодексу України з огляду на відсутність визначеного чинним законодавством обов’язку векселедавця (в даному випадку відповідача) вносити зміни до тексту векселя, і відповідно відсутні правові підстави для зобов’язання останнього вчиняти відповідні дії щодо внесення змін до векселя.

Позивач – Державне підприємство національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2011р. у даній справі, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд І інстанції не прийняв до уваги вимоги абз.2 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України згідно яких суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, оскільки у зв’язку з відмовою відповідача виправити технічну описку, допущену ним при складанні простих векселів, позивач позбавлений можливості отримати грошові кошти за цими простими векселями.

- посилаючись на вимоги статті 13 Закону України „Про обіг векселів в Україні” та статтю 69 „Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі” наголошує на тому, зміни до векселя можуть вноситься за ініціативою його держателя виключно векселедавцем, при цьому чинне законодавство України не вимагає отримання згоди векселедавця на внесення змін до тексту простих векселів.

- наголошує на тому, що судом І інстанції неповно з’ясовано обставини справи, а саме: не взято до уваги факт доведеності позивачем того, що ТОВ „Нафтогазпроект-ХХІ вік” та ТОВ „Нафтогазпроект-ХХІ век” це одна й та сама юридична особа, а фактичної передачі простих векселів від відповідача до ТОВ „Нафтогазпроект-ХХІ вік” не відбулось, і відповідно індосаментний ряд не переривався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011р. апеляційна скарга позивача прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 5.05.2011р.

ОСОБА_4 Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 5.05.2011р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з переведенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Вищого господарського суду України було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 15\164-10 колегії суддів у складі: головуюча суддя - Попікова О.В., судді: Бондар С.В., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 5.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 9.06.2011р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_4о.Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 8.06.2011р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з перебуванням судді Бондаря С.В. у відпустці, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 15\164-10 колегії суддів у складі: головуюча суддя - Попікова О.В., судді: Гольцова Л.А., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 5.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 9.06.2011р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 9.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 16.06.2011р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній у судовому засіданні 16.06.2011р. представник позивача усно підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача усно заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, залишивши без змін рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2011р. у даній справі.

Представники третіх особи у судові засідання не з’являлись, відзиву на апеляційну скаргу не надсилали, про час і місце розгляду справи повідомлені належно.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційні скарги, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державне підприємство національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” є держателем простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, виданих акціонерним товариством відкритого типу “Трест “Південатоменергобуд” 25.04.2000р. з датою платежу 25.04.2009р.

Першим векселедержателем простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 зазначено товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік”. В результаті проведення індосації прості векселі перейшли до наступного векселедержателя - товариства з обмеженою відповідальністю “НФК”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “НФК” за індосаментом передало вказані прості векселі відокремленому підрозділу “Чорнобильська АЕС”державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”.

Відокремлений підрозділ “Чорнобильська АЕС”ДП НАЕК “Енергоатом” передав прості векселі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ДП НАЕК “Енергоатом”, яке передало їх відокремленому підрозділу “Запорізька АЕС”ДП НАЕК “Енергоатом”.

15.04.2009р. Державним підприємством національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” було направлено до акціонерного товариства відкритого типу “Трест “Південатоменергобуд” лист № 42-09/7582 від 14.04.2009р. про оплату простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Як вбачається з листа № 01/136 від 27.04.2009р. акціонерного товариства відкритого типу “Трест “Південатоменергобуд” в оплаті згаданих векселів державному підприємству національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” було відмовлено.

В подальшому, ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС 27.04.2009р. звернулося до приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 із заявою № 28-09/8557 від 27.04.2009р. про вчинення протесту про несплату простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 АТВТ “Трест “Південатоменергобуд”.

Приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 прості векселі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 були прийняті від позивача. Факт прийняття простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 нотаріусом підтверджується прийняттям листа ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС № 28-09/8557 від 27.04.2009р. та присвоєння йому вхідного номеру 1-24/15 від 27.04.2009р., а також підписанням з боку нотаріуса акта прийому-передачі векселів на інкасо від 27.04.2009р.

В зв`язку з відмовою у вчиненні протесту в неплатежі представником позивача було пред`явлено нотаріусу вимогу про видачу 30.04.2009р. представнику позивача постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якій приватним нотаріусом присвоєно вхідний номер 1/24-16 від 28.04.2009р.

Згідно з постановою від 30.04.2009 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом було відмовлено у здійсненні протесту в неплатежі простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 зв`язку з тим, що ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” не має права вимоги за вказаними векселями, оскільки право на вимогу не базується на безперервному ряді індосаментів.

Рішенням Вишгородського районного суду від 21.01.2010 р, залишеним без змін ухвалою Апеляційного cуду Київської області від 19.05.2010 р., було відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП НАЕК “Енергоатом”в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про визнання недійсною та скасування зазначеної Постанови нотаріуса, та встановлено, що на векселях першим держателем векселів зазначено ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ вік”, а на звороті векселів перший індосамент вчинено не першим векселедержателем, а іншою особою - ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ век”. Вказані назви не є тотожними, отже індосаментний ряд не є безперервним. Таким чином, право позивача не базується на безперервному індосаментному ряді, та як наслідок, позбавляє його статусу законного векселедержателя.

Наведені обставини, а саме: допущення відповідачем технічної описки при складанні простих векселів та приведення в зв`язку з цим до переривання індосаментного ряду, унеможливлює для позивача отримання грошових коштів за простими векселями, які були емітовані відповідачем. При цьому, позивач, обґрунтовуючи факт допущення з боку відповідача саме технічної описки при складенні векселів посилається на те, що такого підприємства, як ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ вік” з ідентифікаційним кодом 30531189, в ЄДРПОУ не значиться, оскільки на запит позивача про надання інформації щодо ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ вік”з кодом ЄДРПОУ 30531189, була надана інформація саме про ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ век” з кодом ЄДРПОУ 30531189. Позивач зазначає, що прості векселі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 містять всі необхідні реквізити, обов`язковість яких передбачена чинним законодавством, отже підстави вважати їх такими, що не мають вексельної сили та такими, що складені з дефектом форми, відсутні, але в той же час допущення технічних описок при складанні простих векселів створює для позивача ускладнення при зверненні до векселедавця з вимогою про оплату емітованих останнім зазначених векселів. Посилаючись на вимоги статті 13. Закону України “Про обіг векселів в Україні” та на лист № 16/01/9061 від 19.06.2006 р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якими передбачено, що до тексту векселя можуть бути внесені зміни з ініціативи його держателя, позивач просив суд задовольнити позов.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” з огляду на наступне:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при складенні векселів були допущені технічні описки, оскільки такого підприємства, як ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ вік” з ідентифікаційним кодом 30531189, в ЄДРПОУ не значиться.

Під час розгляду справи в суді І інстанції було встановлено, що згідно з витягу Серії АЕ № 518335 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.01.2011 р. відповідно до критерію пошуку: найменування юридичної особи: товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знайдено.

З довідки № 21-10/299 від 24.01.2011р. Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, наданої у відповідь на запит позивача, вбачається, що станом на 01.01.2011 р. інформація про суб`єкт з назвою “товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік” в ЄДРПОУ не значиться; за вказаним у запиті кодом значиться: товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ век (код 30531189).

Як вбачається з листа № 24-92 від 25.01.2011 р. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних –підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надісланих на виконання ухвали суду від 14.01.2011 р., ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ век”(код 30531189) зареєстровано в Оболонському районі м. Києва 14.09.1999 р. за адресою, вказаною в реєстраційних документах: м. Київ, проспект Червоних козаків, 8. Проте, в ухвалі від 14.01.2011 р., суд просив надати інформацію відповідно до критерію пошуку: товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік” без зазначення коду ЄДРПОУ. Інформацію стосовно ТОВ “Нафтогазпроект-ХХІ вік” суду не надано.

І відповідно, з зазначених витягу Серії АЕ № 518335 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки № 21-10/299 від 24.01.2011 р. Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві та листа державного реєстратора, отриманого у відповідь на запит суду, суд І інстанції дійшов вірного висновку, що юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік” в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не значиться.

Отже доводи апеляційної скарги щодо неповного з’ясування судом І інстанції обставин справи стосовно існування іншої юридичної особи, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазпроект-ХХІ вік” визнаються апеляційною інстанцією безпідставними.

Разом з тим, судом І інстанції було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення в текст простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 зміни та підписання акта про внесення таких змін, що підтверджується лист № 28-22/22285/3049 від 06.10.2010р. Однак, доказів направлення зазначеного листа відповідачу суду не надано, а зазначений лист датований після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про обіг векселів в Україні” законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно статті 14 Закону України № 3480-IV від 23.02.2006 р. “Про цінні папери та фондовий ринок” вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону простий вексель містить:1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця складання простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно статті 76 Уніфікованого Закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту;строку платежу; права регресу у разі неплатежу; платежу у порядку посередництва; копій; змін; позовної давності; неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.

Згідно статті 78 Уніфікованого Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Статтею 16 Уніфікованого Закону передбачено, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до статті 196 Цивільного кодексу України обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Як було встановлено під час розгляду справи в суді І інстанції та підтверджено під час апеляційного провадження, прості векселі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 містять всі необхідні реквізити, обов`язковість яких передбачена чинним законодавством.

Проте, допущені технічні описки при складанні простих векселів слугували підставою для звернення позивача до векселедавця - відповідача з вимогою внести зміни до тексту емітованих ним простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, шляхом закреслення в тексті зазначених простих векселів літери “і” та написання літери “е”, замість закресленої, із зазначенням дати внесення змін та підписанням та спонукати відповідача підписати акт про здійснення таких змін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечуючи щодо позову посилається на рішення Вишгородського районного суду від 21.01.2010 р, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного cуду Київської області від 19.05.2010 р., та наголошує на тому, що приписи Закону України “Про обіг векселів в Україні”, на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, не містить положень, які б зобов`язували векселедавця вносити зміни до тексту виданого ним векселя, а лише регулює порядок внесення змін до тексту векселя.

Згідно вимог ч. 1 статті 13 Закону України “Про обіг векселів в Україні” зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону. У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку. Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін (ч.ч. 2, 3, 4 статті 13.Закону).

Отже, частиною 1 статті 13. Закону України “Про обіг векселів в Україні” передбачена можливість внесення змін до тексту векселя та визначено особу, яка може вносити такі зміни, а частини 2, 3, 4 статті 13. зазначеного Закону регулюють порядок внесення таких змін, проте обов`язку векселедавця внести зміни до тексту векселя статтею 13 Закону України “Про обіг векселів в Україні” не встановлено.

Посилання позивача на лист № 16/01/9061 від 19.06.2006 р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що має роз`яснювальний характер, не береться судом до уваги, оскільки в даному листі з посиланням на статтю 13. Закону України “Про обіг векселів в Україні” зазначено лише про можливість внесення змін до тексту векселя, про що сам позивач вказує в позовній заяві.

Доводи позивача стосовно того, що суд І станції не взяв до уваги приписи статті 69 Уніфікованого Закону, відповідно до якої у разі зміни тексту переказного векселя, особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом первісного тексту, визнаються апеляційною інстанцією безпідставними, оскільки в оскаржуваному рішенні суд І інстанції зазначив, що згаданою статтею визначено саме які особи є зобов`язаними у разі підписання змін, тоді як спір у даній справі виник саме через те, що відповідач відмовляється від внесення змін до тексту векселя.

При цьому, місцевий суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, що вказана позивачем в обґрунтування позовних вимог стаття 13 Закону України “Про обіг векселів в Україні” встановлює позасудове врегулювання питання щодо внесення змін до тексту векселя між особою, за ініціативою якої можуть бути внесені зміни (держателем), та особою, яка може вносити такі зміни (векселедавцем).

Отже, враховуючи викладене, апеляційна інстанція зауважує на тому, що внесення змін в текст векселя не суперечить вимогам Закону України “Про обіг векселів в Україні”, проте на внесення таких змін необхідна згода обох сторін – як векселедержателя так і векселедавця (в якості підтвердження такої згоди вони здійснюють на векселі відповідні написи, проставляють дати та підписи).

При цьому, слід зауважити наступне: відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Зважаючи на те, що чинне законодавство не містить приписів, які б зобов’язували векселедавця вносити зміни до тексту векселя, а лише передбачають таку можливість за взаємною згодою як векселедержателя так і векселедавця, відсутні правові підстави для спонукання відповідача внести зміни до тексту емітованих ним простих векселів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, шляхом закреслення в тексті зазначених простих векселів літери “і” та написання літери “е”, замість закресленої, із зазначенням дати внесення змін та підписанням, і відповідно позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягають. Так само як і похідна вимога про спонукання відповідача підписати акт про здійснення таких змін.

І відповідно визнається юридично неспроможним посилання позивача на незастосування судом І інстанції вимог абз. 2 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України, згідно яких суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом і договором.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні Господарського суду Київської області від 18.02.1011р. у даній справі щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, і відповідно вимоги щодо скасування згаданого рішення задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2011р. у справі № 15\164-10 залишити без змін.

3.          Справу № 15\164-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Попікова О.В.

Судді                                                                                          Гольцова Л.А.

                                                                                          ОСОБА_1

21.06.11 (відправлено)