У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-490/2009р. Головуючий у І-й інстанції Гальченко О.О.
Категорія ст.125 ч.1 КК України - Н. Т. Доповідач: Ландар О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року червня місяця 17 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого Ландар О.В.
суддів Кисіля А.М., Юренко Л.А.
заявника ОСОБА_1
його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 1 квітня 2009 року,-
В с т а н о в и л а :
Цією постановою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с.Мильці Полтавського району,-
відмовлено у порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 125 та ст.296 КК України за відсутністю в його діях складу цих злочинів.
Як вбачається із матеріалів справи 02.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду з скаргою в порядку ст.27 КПК України, з проханням порушити кримінальну справу за ч.1 ст.125 КК України щодо ОСОБА_3 за те, що останній 25 грудня.2008 року умисно наніс йому удар рукою в обличчя та спричинив легкі тілесні ушкодження.
Відмовляючи у порушенні кримінальної справи суд мотивував своє рішення тим, що прокуратурою Полтавського району у рамках розслідуваної кримінальної справи №09700004, була проведена перевірка і за фактом, вказаним у скарзі приватного обвинувачення, та за постановою слідчого від 23.03.2009 року відносно ОСОБА_3 було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях ознак злочинів, передбачених ст. 125 та 296 КК України.
У принесеній апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування судового рішення з направленням матеріалів на новий судовий розгляд. Із змісту скарги слідує, що місцевий суд невірно застосував процесуальний закон, передчасно відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 з реабілітуючих підстав, чим наперед позбав його права на повторне звернення до суду після скасування постанови слідчого, яку він наразі також оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Вичерпний перелік обставини, що виключають провадження у кримінальній справі, вказаний у ст.6 КПК України. Вони можуть бути поділені на три групи.
Перша група - обставини реабілітуючого характеру (п.1,2,5ч1ст6 КПК України) в силу яких особа визнається невинною у вчиненні злочину, добропорядною та реабілітованою або які вказують, що злочину не було.
Друга група - підстави нереабілітуючого характеру, це підстави, що за наявності складу злочину тягнуть за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності та покарання, звільняють від відповідальності та покарання особу, визнану винною у вчиненні злочину.
Третю групу складають формально-процесуальні підстави. Це підстави, що тягнуть за собою відмову в порушенні кримінальної справи з огляду на наявність рішень щодо певного факту, які набувають юридичної сили, чи відомості волевиявлення певних учасників процесу, за умови, що за законом справа порушується лише за наявності такого волевиявлення.
Відповідно до п.п.10,11 ст. 6 КПК України не допускається порушення кримінальної справи щодо особи, про яку є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття чи відмову в порушенні кримінальної справи по тому ж факту.
Із змісту оскаржуваної постанови суду видно, що мотивуючи процесуальне рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, суд вірно вказав на наявність визначеної законом обставини, що виключаює провадження у кримінальній справі - наявність не скасованої постанови слідчого прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ст.125 та ч.3 ст.296 КК України.
Однак всупереч мотивувальній частині постанови, у резолютивній її частині суд послався не на формально-юридичну підставу для відмови у порушенні кримінальної справи - п.11ст.6 КПК України, а зовсім іншу обставину, передбачену п.2 ст.6 КПК України.
При цьому, не досліджуючи ніяких доказів та відмовляючи у порушенні кримінальної справи уже з реабілітуючих підстав - за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, суд вийшов як за межі скарги, так і своїх процесуальних повноважень, та вказав, що в діях останнього не вбачається не тільки ознак злочину передбаченого ст.125 КК України, як про це ставилося питання у скарзі потерпілого ОСОБА_1, а й за ст.296 КК України, у справі публічного обвинувачення.
Отже, як обгрунтовано вказує апелянт, таке судове рішення є суперечливим, не узгоджується з вимогами закону та позбавляє його права повторного звернення до суду у разі скасування постави слідчого прокуратури від 23 березня 2009року про відмову у порушенні кримінальної справи, яку він оскаржив.
За таких обставин скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а резолютивну частину постанови суду змінити, привівши її у відповідність до мотивувальної частини.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Резолютивну частину постанови Полтавського районного суду від 1 квітня 2009 року змінити: виключити вказівку про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України; на підставі п.11 ст. 6 КПК України відмовити у порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 за ч.1ст.125 КК України у зв'язку з наявністю не скасованої постанови слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи по тому ж самому факту.
В іншій частині постанову місцевого суду залишити без змін.
С у д д і:
Ландар О.В. Кисіль А.М. Юренко Л.А.