Судове рішення #5379837
УКРАЇНА

 

 

 

 

 

УКРАЇНА

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

Справа №11-413   2009    року                 Головуючий по 1-й інстанції

Категорія  115 ч.1  ПТ З                           Нізельківська  Л.В.

                                                                    Доповідач  -  Слєпуха О.Є.

                             

                                                                                                                                            

                                        У Х В А Л А

                               ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

2009  року  травня  місяця  «27»  дня           Колегія  суддів  судової  палати  у кримінальних  справах  Апеляційного суду  Полтавської області в складі:

 

          Головуючого - судді  -  Хрипченко Л.Г.

          Суддів-  Юренко Л.А.,  Слєпухи  О.Є.

          з   участю  прокурора  -  Подворчана   Ю.М.

          засудженої -  ОСОБА_1

розглянула  у відкритому  судовому  засіданні  в м.Полтаві  кримінальну  справу  за  апеляцією  засудженої  ОСОБА_1  і   прокурора   Октябрського  району  м. Полтави  на вирок  Октябрського  районного  суду  м.Полтави  від «11»  лютого  2009  року.

 

          Цим вироком

 

                                          ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  мешканка

АДРЕСА_1, не працю-

юча, судима 24  жовтня  за ч.1  ст. 185 КК  України

до 1  року  позбавлення  волі  з випробуванням  на

підставі ст. 75 КК  України з  іспитовим  строком

на 1  рік,

 

засуджена  за ч.1 ст.  115  КК України до 7  років  і 6  місяців  позбавлення  волі.

 

          На підставі  ст. 71 КК України до 8 років  позбавлення волі.

          За вироком суду  вона  визнана  винною в тому,  що  4 вересня  2008 року  у вечірній  час, перебуваючи в стані  алкогольного  сп'яніння  в квартирі АДРЕСА_1  під час  сварки  з  ОСОБА_2  умисно нанесла  їй  близько  15 ударів  правою  ногою  в область голови  та   кухонним ножом два  поранення  в шию, одне  в голову і ряд  поранень  верхніх  кінцівок.

           Внаслідок  закритої  черепно-мозкової  травми  з  крововиливами  під  оболонки  і речовину  головного мозку  настала  смерть  потерпілої.

          Прокурор  Октябрського  району  м. Полтави  в поданій  апеляції  пропонує  суду апеляційної  інстанції  скасувати  вирок суду  першої  інстанції  через  м'якість  призначеного покарання і  постановити свій  вирок, обравши  засудженій  остаточне  покарання у вигляді  9  років  позбавлення  волі.

          Засуджена  ОСОБА_1  в апеляції і доповненні до неї просить вирок місцевого суду змінити і справу  направити на додаткове  розслідування в зв'язку  з  однобічністю  та неповнотою, які  допустили  слідство і  суд,  неправильним  застосуванням  кримінального закону    ОСОБА_3  необґрунтовано  визнаний слідством  потерпілим. Висновки суду не відповідають  фактичним обставинам справи. Він дав  неправильну  оцінку  доказам  по справі  та не  усунув суперечностей, в показаннях  на слідстві в суді  потерпілого і свідків.

          Колегія суддів, заслухавши  доповідь судді,  думку  прокурора, який  пропонував  скасувати вирок суду і справу  направити на новий  судовий  розгляд  для  з'ясування  нових обставин, про які  повідомила  під час  апеляційного розгляду засуджена, пояснення  засудженої  ОСОБА_1,  яка  просила  справу направити на додаткове  розслідування  і стверджувала те, що  позбавила  життя  потерпілої  не вона, а інші  особи, можливо,  ОСОБА_4  чи  ОСОБА_3,  які  залишались в  будинку  разом  з потерпілою  в той час, коли  вона ходила в магазин,  перевіривши  матеріали  справи і мотиви  апеляції  з доповненнями  до неї  і приходить  до висновку, що  вона  підлягає  задоволенню  з таких підстав.

         Відповідно до ст. 22 КПК  України  прокурор, слідчий і особа, яка  проводить дізнання, зобов'язані  вжити всіх  передбачених  законом  заходів  для  всебічного, повного  і  об'єктивного  дослідження  обставин справи,  виявити як ті  обставини, що викривають, так і ті, що  виправдовують  обвинуваченого, а також  обставини, що  пом'якшують  і обтяжують  його  відповідальність.  Цих вимог закону  органи слідства,  які  розслідували  дану  кримінальну  справу, не  виконали в повній мірі.

          Як видно  з матеріалів  справи, 4 вересня  2009 року  в квартирі  ОСОБА_3  перебували  крім  нього  ОСОБА_5, потерпіла  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  а також  ОСОБА_7,  яка не була  допитана в якості свідка.

          Згідно з висновками  судово-медичних  експертиз  ОСОБА_1, ОСОБА_6,  ОСОБА_3 їм  були  спричинені  тілесні  ушкодження. Судово-імунологічні  експертизи на одязі і взутті цих осіб  виявили кров.  Незважаючи на це,  слідство не  з'ясувало у них  при яких обставинах завдані їм  тілесні     ушкодження і хто їх  спричинив та яким чином на їх одязі і взутті  з'явилася  кров  і кому  вона  належала.  В  показаннях  вказаних осіб та свідка  ОСОБА_8  були  суттєві  суперечності, але  очні  ставки з ними  взагалі не  проводились.

          Належним чином не було  з'ясовано  хто з працівників  міліції  виїжджав  на місце події. Вони не  були допитані в якості  свідків  по питаннях, що  вони  виявили  в квартирі  ОСОБА_3 ,  коли приїхали туди по виклику, хто там перебував в ній і що  пояснювали особи,  які там  знаходились  по обставинам  заподіяння  тілесних  ушкоджень  потерпілій, де знаходилась потерпіла  ОСОБА_5  По цих же питаннях в якості свідків  не були  допитані  працівники   швидкої  допомоги.   Взагалі не було  встановлено хто їх  викликав і хто з них  конкретно виїжджав  в помешкання  ОСОБА_3    для  надання  медичної  допомоги  потерпілій.

          В  ході  слідства  перевірялась  єдина  версія  скоєння  злочину щодо  потерпілої  тільки однією  ОСОБА_1  і зовсім  не перевірялась   причетність  до цього інших осіб.

          Суд  першої  інстанції  не тільки не усунув  недоліків  слідства, а і  сам  допустив  неповноту  судового слідства.

          В  засіданні  суду  апеляційної  інстанції  засуджена  заявила, що вона  не вбивала  потерпілу  і не  спричиняла  їй  ніяких  тілесних  ушкоджень.  Це могли зробити  ОСОБА_4  або  ОСОБА_3, які  залишались в квартирі  останнього разом  з потерпілою  в той час, як вона  ходила  в магазин. Себе вона обмовила в зв'язку  з тим, що до неї   працівники міліції  застосовували  незаконні  методи, які  після  цього  диктували їй  як  писати явку з повинною  і змусили  її  давати  показання, які їм  були  потрібні. Виявлена  на одязі і взутті кров зі слів  засудженої не  належить потерпілій, а  з'явилась  після бійки з  хлопцем 2-3  вересня  2008р. Вони були  затримані в цей час і в  Октябрському  РВ  давали  пояснення.  Ці доводи ОСОБА_5  потрібно перевірити під час  досудового   слідства, як інші  зазначені в її апеляції та доповнені до неї.

          В ході слідства  необхідно  з'ясувати і  обставини, вказані в ухвалі  апеляційного суду.

          Для цього слід  встановити місце перебування  ОСОБА_7  і допитати  її в  якості свідка.  Провести очні ставки між  засудженою і свідками, які  давали  суперечливі  показання.  Витребувати  картку виклику  швидкої допомоги і допитати в якості  свідків  медичних  працівників, які  надавали медичну допомогу потерпілій та  доставляли її в лікарню.  Встановити  працівників  міліції, які виїздили на місце події, складали  протокол огляду та інших осіб, що були  при   цьому,  в якості  свідків.  Провести  прокурорську  перевірку на предмет  застосування до ОСОБА_5 незаконних  методів. Допитати в якості свідків  осіб, які  приймали  явку з  повинною  у засудженої.

          В зв'язку з тим, що  у ОСОБА_5, потерпілої  ОСОБА_4  і ОСОБА_3  однакові  групи  крові  потрібно призначити  генетичну  експертизу для встановлення  того чи  належить кров, виявлена на одязі і взутті  ОСОБА_5  потерпілій  або  іншій  особі.

          При  необхідності та можливості провести і інші  слідчі дії.

          Суд першої  інстанції не має  можливості усунути  неповноту досудового слідства, так як по справі  необхідно  провести велику  кількість  слідчих дій та оперативно-розшукові  дії.

          Слідчий в порушення  вимог ст. 32 КПК  України  визнав  потерпілим  ОСОБА_3, так як він не був  близьким родичем  ОСОБА_5  Тому  правильно  потрібно  визнати його по цій  справі  свідком, а не  потерпілим.

          Керуючись ст. ст. 365, 366  КПК  України, колегія суддів,-

 

                                                У Х В А Л И Л А:

 

          Апеляцію  засудженої  ОСОБА_1  задовольнити, а вирок  Октябрського районного суду  м. Полтави  від 11  лютого  2009 року  скасувати і справу  направити на додаткове  розслідування.

          Апеляцію  прокурора  Октябрського району  міста  Полтави  задовольнити  частково.

          Запобіжний  захід  ОСОБА_1  залишити  попередній -  взяття під  варту.

 

                                                        СУДДІ:

 

Хрипченко Л.Г.                             Юренко Л.А.                     Слєпуха  О.Є.

 

                                                        Згідно:

 

 

ТР 1  11.06.09р.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація