Судове рішення #537907

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ




 


                                                                               

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                                                       

   27 лютого 2007 року                                                                                             м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А.,

 

розглянула в попередньому розгляді касаційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Господарського суду Харківської області від 29.09.2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2005 року по справі № А-03/311-05 за позовом ТОВ «Торговий дім «Харківнафтопродукт» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, третя особа: СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

 

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

 

Постановою Господарського суду Харківської області від 29.09.2005 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2005 року, позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Харківнафтопродукт» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0002992303/0 від 30.06.2004р. та № 0002992303/1 від 28.07.2004р. про застосування штрафних санкцій – задоволено.

 

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, третя особа 17.11.2005 року та відповідач 03.02.2006 року звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2005 року касаційна скарга СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження та витребувана справа.

 

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2007 року відповідачу поновлено строк на касаційне оскарження, касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

 

В касаційних скаргах ДПІ у Дзержинськомурайоні м. Харкова та СДПІ по роботі з ВППу м. Харкові просять скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2005 року та постановити нове – про відмову в задоволені позову.

 

Касаційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

 

Судами першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оскаржуване повідомлення-рішення за № 0002992303/0 від 30.06.2004р. про визначення суми податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 1700,00 грн. було прийнято відповідно пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акту від 05.06.2004 р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку АЗС № 503 підприємства позивача.

 

Позивачем спірне рішення було оскаржене в адміністративному порядку.

По результатам здійснення процедури адміністративного оскарження в задоволенні скарги відмовлено та винесено податкове повідомлення-рішення начальником ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002992303/1 від 28.07.2004 року про визначення суми податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 1700 грн.

 

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем п. 3 ст. 3 та ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. III65/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме, здійснювалось використання реєстратора розрахункових операцій з порушенням встановленого порядку його застосування, тобто, не забезпечено в єдиному нерозривному циклі наступні послідовні дії: керівництво відпусканням пального; реєстрацію об’єму та вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати; відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друкування чека установленої форми. Відповідальність передбачена п.8 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Відповідно до п.3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 06.07.1995 р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

 

Згідно із ст. 12 зазначеного Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

 

Пунктом 8 статті 17 Закону передбачено за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосування фінансових санкцій у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

 

Відповідність застосовуваного позивачем реєстратора розрахункових операцій DATECS MP-500С вищенаведеним нормам підтверджена встановленими по справі обставинами та відповідним реєстраційним посвідченням № 2030003509 від 19.03.2002р. Факт реєстрації РРО відповідачем підтверджує відповідність його вимогам щодо реалізації фіскальних функцій, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, терміну служби, встановленому в технічній документації та іншим вимогам. Дані види реєстраторів знаходяться в Державному Реєстрі РРО в розділі «РРО, первинна реєстрація яких заборонена». Дані моделі РРО не призначені і не мають технічної можливості для роботи в єдиному циклі з паливно - роздавальними кранами (ТРК) при відпустці нафтопродуктів.

 

Згідно з Положенням про державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315, термін первинної реєстрації моделі – граничний термін який встановлює Державна комісія при включені моделі до Державного реєстру, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах державної податкової служби моделі, що раніше не використовувалися суб’єктами підприємницької діяльності під час проведення розрахункових операцій.

 

Протокольним рішенням від 26.12.2002 р. № 14 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом було встановлено термін первинної реєстрації, в тому числі і для зазначеної моделі РРО, до 01.04.2003 року, що знайшло відображення у Державному реєстрі розрахункових операцій, затвердженому протокольним рішенням Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 21.01.2004 р. №16.

 

Застосований позивачем РРО відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, технічним вимогам для даних моделей РРО, про що свідчать: акт перевірки, в якому вказано що засоби контролю - пломби, які скріплюють конструктивні частини і доступ до програми РРО в наявності і не порушені, паспорт на РРО № ДС 00000411 з відмітками про придатність до експлуатації, технічні висновки сервісного центру, обслуговуючого РРО як на час первинної реєстрації, так і на час перевірки, довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, в тому числі довідка, видана під час перереєстрації позивача на облік до Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в лютому 2005 р., в яких уповноваженим органом зроблено висновок щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

 

Зазначена модель реєстратора розрахункових операцій включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, про що свідчать Рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом в тому числі від 13.08.2004р. № 18 (№166) та від 14.03.2005р. № 19 (№ 170).

 

Таким чином, оскільки застосуванні позивачем зазначеного реєстратора розрахункових операцій не тягне за собою порушення нормативно-правових приписів ст. 3 та ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

 

Крім того,відповідачем визначення суми податкових зобов’язань здійснено відповідно з підпунктом п.п.4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

 

За змістом преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

 

            Таким чином, зазначений Закон регулює процедуру стягнення, що розповсюджується на зобов’язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

 

Вичерпний перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) визначається ст.ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», які не передбачають штрафних санкцій  встановлених  Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Враховуючи викладене, обов’язок сплатити штрафні санкції, передбачені зазначеним Законом не відносяться до категорії податкового зобов’язання.

 

З огляду на зазначене, суд першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002992303/0 від 30.06.2004р. та № 0002992303/1 від 28.07.2004р.  щодо визначення позивачу суми податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій по РРО у розмірі 1700 грн.

 

Такий висновок суду відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

 

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

 

Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

 

У Х В А Л И Л А:

 

Касаційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 21.09.005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2005 року – без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

 

 


Головуючий:/підпис/______________________________Шипуліна Т.М.

 

Судді: 

/підписи/ 

_______________________________ 

Бившева Л.І.

   

_______________________________ 

Костенко М.І.

   

_______________________________
Сергейчук О.А.

   

_______________________________
Усенко Є.А.

З оригіналом згідно.

 

                                    Суддя                                            Шипуліна Т.М.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація