Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1891/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого -судді Кондратюка А.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 працює та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1— зоні гарантованого добровільного відселення та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи. Відповідач проводить нарахування та виплату компенсації в зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування та доплату за роботу на радіоактивно забрудненій території, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, згідно з нормами, закріпленими в ст.ст.37,39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В зв"язку з чим позивач просив стягнути з УПСЗН Коростенської міської ради недоотримані кошти в розмірі 36940,56 гривень.

Сторони в наданих заявах просять розглянути справу в їх відсутності.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Враховуючи принцип верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту, що має вищу юридичну силу, що передбачено ст.ст.8,22 Конституції України, застосуванню при врегулюванні спору між сторонами підлягає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Правовідносини між сторонами виникли з часу набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №936 від. 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов»язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме з 01.01.2006 року.

Таким чином, суд зобов'язує відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу кошти, передбачені ст.37 ЗУ „Про статус..." за період в межах строку звернення до суду, згідно зі ст.99 КАС України, а також передбачені ст.39 ЗУ „Про статус..." за вказаний позивачем період, оскільки, відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" дані кошти є складовою структури заробітної плати та право позивача на звернення до суду з даною вимогою строком не обмежено.

Зокрема, для повного захисту прав та інтересів позивача, суд зобов'язує відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.37,ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,158-163,167,254 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 допомогу в розмірах, визначених ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2008 року по 01.06.2009 року та кошти, передбачені ст. 39 даного Закону України за період з 1.06.2006 року по 1.06.2009 року.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради в подальшому проводити виплату ОСОБА_1 коштів в розмірі, відповідно до ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя