АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження апел.суду №№ 11-кп/790/1519/15; 11-кп/790/71/16 Головуючий 1 інстанції: Шабас О.С.

Справа суду 1-ї інстанції № 622/96/15-К

Категорія: ч. 2 ст. 125 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Ємця О.П., Снігерьової Р.І.,

за участю секретаря Забєліна М.О.,

прокурора Кочетова В.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12014220310000651 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 09 червня 2015 року, ухвалений стосовно ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, незаміжню, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючу, в силу положень ст. 89 КК України судимостей не має, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, (Липецькій PB), с. Сороковка, вулиця Капітана Шостака, 77, та мешкає за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Маяк, вулиця Овочівників, 10,

визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладено обов’язки, передбачені п.п.2,3,4 ч. 1 ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченої на користь потерпілої 3000,00 грн. моральної шкоди та 4743,07 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішено питання про долю речових доказів в порядку ст.100 КПК України.

Згідно вироку, 08.11.2014 року о 08:00 години ОСОБА_3, знаходилась в будинку, розташованому за адресою: Харківська область, Золочівській район, с. Маяк, по Овочевників, №10, разом з ОСОБА_2, яка також доводиться бабусею її онуці. Під час спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час якої ОСОБА_3, маючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, нанесла дерев'яною товкучкою ОСОБА_2 один удар в область голови (над лівим вухом), після чого, утримуючи лівою рукою ОСОБА_2 за волосся, ударила один раз вказаною товкучкою по носу (переносиці), після чого нанесла ще два удари в область лівої щоки і в область ока зліва. ОСОБА_2 звільнилась та побігла в іншу кімнату, а ОСОБА_3 наздогнала останню, знову схватила ОСОБА_2 за волосся і зразу ж ударила ще три рази дерев'яною товкучкою, нанісши два удари в область голови зліва і один удар по лівому вуху. ОСОБА_2 закрила рукою голову, а в цей момент ОСОБА_3 ударила останню вищевказаною товкучкою полівій руці. В результаті дій ОСОБА_3 потерпілій спричинено рвано-забиту рану спинки носа з крововиливом, рвано-забиту рану вушної раковини зліва, забиту рану оболонки верхньої губи, крововилив в області лівого зап'ястя, забій лівого ока у вигляді крововиливу та забиту рану на нижньому віку, суконьюктивального крововиливу з частковим гемофтальмом, травматичною ерозією рогівки лівого ока.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, з уточненою апеляційною вимогою, просить вирок районного суду скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування свого апеляційного прохання апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції недостатньо враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують покарання. Крім того, потерпіла вказує на те, що судом невірно кваліфіковані дії обвинуваченої, оскільки їй були спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а при ухвалені судового рішення, не взято до уваги надану нею медичну документацію та її пояснення, які вона надавала під час судового розгляду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу потерпілої, а також думку захиснкиа щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного вироку, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Апеляційні доводи потерпілої ОСОБА_2 щодо необґрунтованості та невмотивованості вироку, наявності допущених судом першої інстанції істотних порушень КПК України, на думку колегії суддів, не позбавлені правових та фактичних підстав, що вочевидь вбачається з відомостей кримінального та судового провадження.

Згідно даних звукозапису (арк.59), потерпіла під час судового засідання заявила клопотання про дослідження та залучення низки письмових доказів на підтвердження своїх доводів. Суд, всупереч вимогам ст.350 КПК України, тобто без з’ясування думки інших учасників кримінального провадження, відхилив заявлене клопотання, посилаючись на норми ч.12 ст.290 КПК України – внаслідок збігу процесуальних строків та несвоєчасність подання доказів. При цьому належить врахувати те, що суд безпідставно відхилив докази потерпілої, оскільки таке процесуальне рішення не вмотивовано на підставі вимог норм ст.ст.84-89 КПК України щодо неналежності або недопустимості доказів, що безумовно порушує права потерпілої в частині реалізації її прав щодо диспозитивності, змагальності сторін, безпосередності дослідження доказів, що передбачені та гарантуються нормами ст.ст. 22, 23, 26 КПК України.

Крім того, вирок суду не містить будь-яких висновків, з дотриманням вимог ст.94 КПК України, стосовно доводів потерпілої щодо її незгоди з кваліфікацією дій обвинуваченої за ч.2 ст.125 КК України, про що слушно вказує у своїх апеляційних доводах ОСОБА_2, оскільки частина медичних документів була залучена судом до матеріалів провадження разом з цивільним позовом (арк.22-41).

Таким чином, суд з власної ініціативи штучно зменшив обсяг дослідження доказів, чим істотно порушив процесуальні права потерпілої, що водночас свідчить про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення в частині доведеності обвинувачення за наслідками судового розгляду.

Крім того, у обвинувальному акті прізвище потерпілої не співпадає з прізвищем, зазначеним у вироку, тоді залишається незрозумілим в межах якого обвинувачення розглянута справа. Як вбачається з даних звукозапису, особа потерпілої ОСОБА_2 достеменно була встановлена лише під час судових дебатів, що обумовлювало дотримання судом вимог ч.5 ст.364 та ст.338 КПК України, тобто відновлення судового розгляду з метою з’ясування позиції прокурора щодо необхідності внесення змін до обвинувачення. Вказаних вимог суд не дотримався.

Разом з цим, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги потерпілої, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у вироку належного обґрунтування можливості звільнення обвинуваченої від відбування призначеного покарання з випробуванням (арк.58), що свідчить про неналежне дотримання судом вимог ст. 370 КПК України. При цьому, посилання на вік обвинуваченої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, є незрозумілим, оскільки така вказівка не вказує на наявність підстав для застосування норм ст.ст.75, 76 КК України.

Більш того, матеріали судового провадження (арк.59 – диск) не містить технічної інформації щодо фіксації підготовчого судового засідання від 19.05.2015 року (арк. 47-50), що згідно п.7 ч.2 ст.412 КПК України – є безумовною підставою для скасування судового рішення, внаслідок допущених істотних порушень КПК України, що за будь-яких обставин обумовлює призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Вказані обставини процесуально унеможливлюють розгляд решти апеляційних вимог потерпілої, що обумовлює часткове задоволення її апеляційної скарги.

Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч.ч. 1,2 ст. 412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п. 1,3 ч. 1 ст. 409 КПК України, що не погіршує становище обвинуваченого.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить ретельно дослідити та перевірити доводи потерпілої в частині кваліфікації дій обвинуваченої, формулювання обвинувачення, також надати оцінку доказам з дотриманням вимог норм ст.ст. 84-89 , 94- 99 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч. 1 п.п.1, 3; ст. 412 ч. 1; 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 – задоволити частково.

Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 09 червня 2015 року, ухвалений стосовно ОСОБА_3 – скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

________________ ______________ _______________

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6