Справа № 2-а-483/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Дьяченко С.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управляння праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради, про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 . звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради, в якому просила визнати незаконною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради, стягнути з відповідача 1787,68 грн. заборгованості по виплаті державної допомоги на утримання дитини.
В позові позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина доньку ОСОБА_2 , тобто, на даний час, має дитину віком до трьох років, з якою разом проживає. Згідно Конституції та законів України, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги при народженні та по догляду за дитиною. Реалізуючі своє право на отримання соціальної допомоги при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона звернулася з заявою до УПЗСЗ. УПСЗН їй була встановлена та виплачується матеріальна допомога у розмірі меншому ніж вона повинна бути. Але відповідач відмовив їй у цьому, мотивувавши свою відмову тим, що урядом не прийнято рішень і відповідних розпорядчих документів щодо впровадження в дію рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., від 22.05.2008 року, та не визначений порядок і механізм перерахунків сум допомоги.
Вважає, що за період з січня 2009 р. по квітень 2009 р. їй невірно нараховувався зазначений вид допомоги відповідачем, яка не відповідала розміру, встановленому Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Згідно заяви від 24.06.2009 р. позивачка просить розглянути справу у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіславши заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.13). У обґрунтування надіслав письмові заперечення, в яких зазначив, що УПСЗН Енергодарської міської ради не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів. На її думку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Вважає, що УПСЗН при здійсненні своїх делегованих повноважень, за бюджетним призначенням відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та згідно розміру і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України виплатило позивачеві зазначену допомогу в повному обсязі. На її погляд, позивач не надав достатніх доказів того, що управління діяло незаконно, тому просить суд відмовити в задоволенні позову, також і з урахуванням строку позовної давності, який сплив у позивачки (а.с. 15-18).
Ознайомившись з письмовими обґрунтуваннями сторін щодо позовних вимог і заперечень на них, дослідив надані докази, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити, з наступних підстав.
Позивач є непрацюючою особою, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, народженою нею 06 .11.2008 року і, з гідно з довідками, наданими з Енергодарського УПСЗН, вона знаходиться на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною щомісячно з січня 2009 р. у зазначених розмірах (а.с.7).
Згідно з частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-12 ( надалі Закон № 2811-12) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2811-12 розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону визначається Верховною радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні для прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до положень п.23 пп.7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VI від 28.12.2007р. стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку сум у розмірі, зазначеному у довідці (а.с.7).
Згідно ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” установлено, що прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо визнання дій відповідача неправомірними та стягнення з нього суми недоотриманої соціальної державної допомоги за термін з січня 2009 року по квітень 2009 року включно є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.46,152 Конституції України, ст.ст. 1,13 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст.12,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 2,8,69-71,94,102,122, 158-164,186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати її виготовлення повного тексту постанови і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя:_________________