ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.08.2011 Справа № 5024/1203/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон,
до приватного підприємства "Віайсі", м. Херсон,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: відкритого акціонерного товариства "Декоративні культури", м. Херсон,
про визнання договору недійсним.
за участю:
представників сторін:
від прокуратури - ОСОБА_1 - посвідчення №67 від 15.10.2008р.
від позивача - ОСОБА_2 - представник, довіреність №9-16-9/21 від 06.01.2011р.
від відповідача - ОСОБА_3 - представник, довіреність №002/2011 від 04.07.2011р.
від третьої особи - не прибув;
Відповідно до розпорядження про повторний розподіл справ №138 від 10.08.11р. справа вилучена із провадження судді Остапенко Т.А. та передана на розгляд судді Клепай З.В.
Оскільки справа передана на розгляд судді Клепай З.В. за межами строків розгляду справи, передбаченими ст.69 ГПК України, справа розглядається в межах розумних строків.
Прокурор м. Херсона звернувся з позовом в інтересах Держави в особі Херсонської міської ради до приватного підприємства "ВіАйСі" про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки площею 5,8073, що розташована у м. Херсоні по Бериславському шосе,17 від 24.04.07р. та заявив клопотання про поновлення строків позовної давності.
Прокурором у судовому засіданні заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи управління Держкомзему для надання пояснень по суті спору.
Позивач у судовому засіданні проти позову прокурора заперечує на тій підставі, що його договір задовольняє, він вважає, що договір відповідає нормам чинного законодавства, та наявність цього договору дає можливість отримувати від відповідача орендну плату.
Третя особа без самостійних вимог на боці позивача свого представника у судове засідання не направила, причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не заявила.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що договір відповідає нормам чинного законодавства, цільове призначення земельної ділянки у договорі визначено відповідно до висновків компетентних органів.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін та прокурора, суд -
в с т а н о в и в:
Господарським судом розглянуте усне клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача управління Держкомзему для надання пояснень по суті спору.
Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Оскільки прокурор не навів жодного доказу, на які права організації, що він просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача, може вплинути рішення господарського суду по цій справі, то його клопотання відхиляється.
Щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи для дачі роз'яснень по суті справи, то господарський суд виходить із того, що відповідно до ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Таким чином прокурор в якості позивача по справі повинен дотримуватись вимог ГПК України, у тому числі і ст.33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона доводить ті обставини на які вона посилається.
Щодо клопотання прокурора про поновлення строків позовної давності, то відповідно до ч.3 ст.266 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, ні одна із сторін не заявила про застосування строків позовної давності, справа розглядається по суті.
В ході перевірки проведеної прокуратурою міста Херсона з питань захисту інтересів держави при наданні і використанні земельних ділянок на території міста встановлено, що 24.04.2007 між Херсонською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємством «ВіАЙСІ» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки згідно пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.03.2007 №341 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення під виробничою базою, яка знаходиться у м. Херсоні по Бериславському шосе 17 із земель постійного користування ВАТ «Декоративні культури».
Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 5,8073 га під господарськими будівлями і дворами.
Прокурор дійшов висновку, що вказаний договір укладено з порушенням вимог Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 5,8073 га по Бериславському шосе 17 раніше знаходилась у постійному користуванні ВАТ «Декоративні культури», згідно державного акту на право постійного користування землею від 18.10.2001 року, та ці землі є землями сільськогосподарського призначення.
При укладені оскаржуваного договору між позивачем та відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, невірно визначено та змінено цільове призначення земель, що передані в оренду - землі під розташування виробничої бази.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Внаслідок незаконного визначення категорії земельної ділянки в договорі оренди може бути порушено правовий режим використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,8073 га по Бериславському шосе 17.
Прокурор звертаючись з позовом послався на ч.1-5 ст.203 ЦК України, які містять перелік підстав, за якими договір може бути визнаний недійсним.
Відповідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. {Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17) від 02.12.2010}
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Які конкретно порушення вважає прокурор допущені позивачем та відповідачем при укладені оскаржуваного договору, ним не вказано.
Оскільки оскаржуваний договір є договором оренди земельної ділянки, то сторони повинні були дотримуватись норм Закону України " Про оренду землі".
Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент укладення оскаржуваного договору істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. (частину першу статті 15 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI)
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Такої підстави, як зміна цільового призначення земельної ділянки ця стаття не містить. До того ж в цій частині умови оскаржуваного договору відповідають п. 2.2. рішення позивача №341 від29.09.11р., а тому якщо прокурор вважає, що при передачі в оренду змінено цільове призначення земельної ділянки, то оскарженню підлягає рішення позивача, а не договір оренди, який укладений у відповідності до цього рішення.
За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1.В задоволені позову відмовити.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 29.08.2011р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України