Справа № 2-а-193 /2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.
при секретарі – Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду Верхньодніпровського району про стягнення щомісячної недоплаченої соціальної допомоги,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулася позивач ОСОБА_1., з адміністративним позовом про стягнення щомісячної соціальної державної допомоги до відповідача управлянн Пенсійного Фонду Верхньодніпровського району, в якому просить визнати дії управляння Пенсійного Фонду у Верхньодніпровському районі незаконними та стягнути з управління Пенсійного Фонду України у Верхньодніпровському районі на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2732 грн., та зобов»язати відповідача в подальшому нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що він як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Коституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року має право отримувати державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком проте відповідач не виконує вимог Закону, чим порушує його права та законні інтереси. Однак, протягом 2006-2007 років йому вказана надбавка не нараховувалась та не виплачувалась. Строк звернення до суду ним було пропущено через те, що про рішення Конституційного Суду України, яким визнано незаконними положення Закону України «Про державний бюджет» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він дізнався лише з повідомлень у пресі наприкінці 2008 року.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному об`яємі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала в повному об»ємі.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за такими підставами.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1., має статус дитини війни, що підтверджується відміткою «Дитина війни» в пенсійному посвідчені НОМЕР_1, виданому 20.11.2007 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 19.12.2006 року № 489-У дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст.77 та 110 Закону України « Про Державний бюджет України» № 3235-1У від 20.12.2005 року та п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 році, суд виходить з наступного.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року № 3367-IV „Про внесення змін до ЗУ „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни та виключено ст. 77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати надбавки до пенсії „дітям війни”, що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії „дітям війни”.
Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачу у 2006-2007 роках „дитині війни” не здійснювалося.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються вимог про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на законі.
Відносно задоволення вимог по виплатам за 2007 рік , суд виходить з наступного.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положенням п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-IV.
Відповідно до ст. ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Крім того відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахування пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року – були відсутні.
Доводи відповідача про те, що в ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, що мають статус «Діти війни» на думку суду є безпідставними, так як мінімальна песія за віком встановлюється Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне пенсійне страхування».
Ст. 28 цього Закону визначається, що мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мініму для осіб, що втратили працездатність.
Суд вважає, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсіне страхування» не є перешкодою для застосування данної величини (мінімальної пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно віком відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення та законодавством України не встановленого іншого, крім передбаченого цією статтею мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-Iv з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ „Про пенсійне забезпечення” від 5.11.91 р. № 1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
• за липень - [(406 грн. +1%) х 30%] : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27 грн.;
• за серпень – вересень - [(406 грн. +1%) х 30%] х 2 міс. = (410,06 х 30%) х 2 = 123,02 х 2 = 246,04 грн.;
• за жовтень – грудень - [(411 грн. +1%) х 30%] х 3 міс. = 415,11 грн. х 30% х 3 = 124,53 х 3 = 373,59 грн.;
а всього за 2007 рік необхідно донарахувати 710,90 грн.
Так як в 2007 році позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії не нараховувалось та виплачувалось, суд вважає за необхідне зобов”язати відповідача донарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за перод з 09 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 710 грн., 90 коп.
Підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року – були відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, та законодавством України не визначено з якого мінімального розміру пенсії за віком повинно наровуватись 30% надбавка дітям війни та згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій „дітей війни” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом не приймається до уваги.
Так, у справі „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду України не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов~язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
На основі ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. 6, 11, 14, 17, 70, 71, 86,122,159,-163 КАС України , - суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльнсть управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 710 грн 90 коп ., тобто в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України про соціальний захист дітей війни за 2006 рік за період з 01 січня по 09 липня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту її проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
Головуючий: