Справа № 2-252/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12 червня 2009 рік                                                                 Енергодарський міський суд

                                                                                                       Запорізької області

в складі головуючого:            Дьяченко С.В.

при секретарі:                         Сідельниковій А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовною заявою   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Енергодарської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Енергодарської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини.  Позивач в обґрунтування своїх вимог вказує, що від шлюбу з відповідачкою мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.08.2007 р. він подав заяву до суду про розірвання шлюбу та в той же день переїхав до своєї сестри для тимчасового проживання. З 18.08.2007 року син проживає разом з ним за домовленістю з відповідачкою ще до подання вищезазначеної заяви. Для поліпшення умов проживання сина вони поселилися в двокімнатній квартирі його співробітника. Про нову адресу повідомив дитячий садок та поліклінику. Він повністю займався організацією життя сина, слідкував за станом його здоров’я. В турботах про сина пройшло більше року. Відповідачка за цей період жодного разу не запросила сина не тільки жити, а навіть у гості. Як правило, сина по п’ятницям з садка забирала мати відповідачки, в неї він залишався ночувати. Він не заперечував проти спілкування з дитиною. Іноді в цей час до матері заходила і відповідачка. Вона пояснювала сину, що зараз в квартирі робиться ремонт, вона має намір придбати диван та комп’ютер. І після цього вони будуть жити разом. Однак її слова вже не сприймалися всерйоз. 01.09.2008 року син пійшов в перший клас. Відповідачка прийшла до школи наприкінці свята і заявила, що син буде жити з нею. З цього часу почалися проблеми. Після деякого протистояння вони домовилися, що син буде жити по черзі по тиждню у кожного з батьків. Однак після першого ж тижня вона порушила цю домовленість. На процязі цього часу проблема мирним шляхом не вирішується, син знаходиться в нервовому стані. Просить суд визначити місце проживання сина разом з ним, врахувати, що він проживає в окремій двокімнатній квартирі, має постійний дохід, син може отримати краще виховання та утримання. Саме в такому віці син потребує батьківської турботи, уваги та контролю. Відповідачка не може дати дитині ні належного виховання, ні матеріального забезпечення.

В судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги. Крім зазначеного пояснили, що в силу захворювання відповідачки, вона позбавляє сина вільного спілкування з однолітками. Дитина спить з матір’ю, у якої вночі трапляються  напади  і її трясе, що позбавляє нормального сну і нервує дитину. Під час проживання відповідачка на очах у дитини кинула в нього ніж. Він намагався до звернення до суду укласти з відповідачкою договір про проживання дитини. Однак відповідачка ухиляється від добровільного вирішення спору. За характером відповідачка не комунікабельна, жорстка в спілкуванні. Дитина під час проживання з нею позбавлена прогулянок, відвідування басейну. Відповідачка фактично страждає на фобію, яка пов’язана з постійним прибиранням, миттям всього в квартирі, пранням. Без його згоди, як батька  відправила здорового сина до психіатричної лікарні, де сама також проходила курс лікування. Відповідачка не знаходить навіть спільної мови з рідними. Під час знаходження сина з ним, останній більш самостійний, має більше можливостей для розвітку, тому як відвідує басейн, знаходиться на свіжому повітрі кожен день, спілкується з однолітками, займається кросвордами, макраме, займається з конструктором, дивиться мультфільми. Дитина проводить день, як належить дитині у його віці. Він підтримує постійним режим дитини. Дитина вчасно лягає спати, має своє ліжко, в протилежність від часу знаходження у матері. Він купує одяг сину, оздоровлює його.

Відповідачка, її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Відповідачка пояснила, що з 1996 по серпень 2007 року проживала з відповідачем у  шлюбі. Шлюб розпався, оскільки позивач не бажає жити з хворою дитиною. Вона є інвалідом третьої групи. Спочатку вона не заперечували проти проживання сина з батьком, оскільки вона робила ремонт в квартирі. Крім того під час зустрічей син убігав від неї. За рекомендаціями психолога дитячого закладу, вона не турбувала сина, чекала миті, коли він сам захоче бути з нею. Зустрічалась з сином вона у своєї матері на вихідні дні. Влітку 2007 року вона повністю оборудовала кімнтату для сина, купила диван, комп’ютер. Вона також має велике бажання брати участь у вихованні рідного сина. Тому коли син пішов до школи, він став жити з нею, а на вихідні дні  - у батька. ЇЇ стан здоров’я не впливає на стан сина, оскільки вночі він не бачить її напади. У неї післяпологовий психоз, однак позивач провокує конфлікти. Вважає що її звичка до прибирання тільки на користь дитині, з ніякою фобією це не пов’язано. Стосовно хвороби син довідався завдяки поясненням батька та її матері. До цього він нічого не знав. Дитина її любить. Однак коли вона побачила агресію з боку дитини, то вимушена була звернутися до лікарні для обстеження. Вважає, що її рідні проти неї. Конфлікт з матір’ю, оскільки вона забирає дитину. Гуляє вона у вихідні дні з дитиною  у неділю, оскільки у субота зайнята домашніми справами. Вона постійно перевіряє як син робить домашні завдання, і за ці роботи він має кращі оцінки, ніж під час подготовки з батьком. Має негативну характеристику з місця роботи, оскільки в неї особистий конфлікт з директором. Квартира де вона проживає приватизована, син зареєстрований разом з нею. Останній раз коли на вихідні сина забирав батько, вона не повідомила йому навмисно, що син захворів, в нього була підвищена температура. Однак батько цього не помітив.

Представник органу опіки та піклування вважає, що в інтересах неповнолітньої дитини необхідно визначити місце проживання дитини разом з батьком. Таке ж формулювання вони зазначили і в своєму висновку, з урахуванням обстежень, спілкування зі сторонами, вивченням документації по цій справі. Не зрозуміло з яких підстав мати ставить експерименти на сині під час його захворювання, для того, щоб показати нездогадливість батька.

Свідок ОСОБА_4  в судовому засіданні пояснила, що є матір’ю відповідачки. Вважає, що онуку краще проживати з батьком. ЇЇ донька хвора. Під час проживання дитини з нею, хлопчик спить разом з матір’ю. Враховуючи її стан, їй самій важко тривалий час знаходитися з сином. Вона постійно займається вимиванням бруду, ця особливість має  характер фобії: все постійно перемивається, одяг після одного виходу на вулицю знов преться. В таких умовах дитина позбавлена можливості нормального розвитку. Дитина цілий рік була з батьком. 01.09.2008 р. її донька забрала дитину. З цього часу сама стала агресивною. Всім необхідним для школи дитину забезпечує батько. Перешкоджає рідним у спілкуванні з дитиною. За їх спинами поклала здорову дитину у псіхіатричну лікарню. Онук сам їй говорив, що лякається матір, не бажає бути в лікарні. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я, донька сама поїхала до псіхіатричної лікарні для проходження курсу лікування. В час, коли вона знаходиться з сином, вона фактично нікого не пускає до квартири. Батко привчає сина до самостійності. Фактично дитина стала заручником ситуації.

Свідок ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою відповідачки, в судовому засіданні пояснила, що після народження сина прояви хвороби  у відповідачки посилилися. Дитині складно проживати разом з матір’ю, враховуючи її стан здоров’я та наявність фобії по постійному наведенню чистоти. Можливості дитини обмежені, оскільки тривалий час знаходиться тільки в квартирі. Дитині краще проживати з батьком. З вересня 2008 р. дитина проживає фактично з матір’ю. Іншим рідним вона дитину не дає. Всі необхідні навички чоловіка дитині може надати тільки батько. Дитина перелякана, боїться матері, хоче до батька. Батько повністю утримує дитину.

Свідок ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою позивача в судовому засіданні пояснила, що з 17.08.2007 р. по 01.09.2008 р. дитина була постійно з батьком. Матір турбували інші проблеми – ремонт та купівля дивану. Дитина дуже активна, з розвинутими здібностіми, однак мати в силу різних причин і хвороби не дає розвиток для цих рис. Після того, як відповідачка забрала дитину, він не був допущений навить до телефону для спілкування з рідними. Батько під час розмов не говорить нічого поганого про відповідачку, з її ж боку – досить багато негатива про батька. Більш доцільним вважає проживання дитини з батьком, оскільки з ним він отримає всебічний розвиток. Лікування дитини в психіатричній лікарні вважає помилкою відповідачки, оскільки дитина психічно здорова. Сама дитина боїться матері і лікарні.

Свідок ОСОБА_7  пояснила, що працює психологом в навчальному закладі, де навчається син сторін по справі. Після діагностики емоційного стану ОСОБА_3 , прийшла до висновку, що дитина добре ставиться до обох батьків. Сторони по справі повинні брати участь у вихованні дитини. Однак останній час стан дитини змінюється, він став обманювати, став прогресувати дитячий  онанізм. Про ці явища вона повідомляла батьків. За період з травня до цього часу рівень здібностей хлопчика значно знизився. Мати хлопчика один раз зверталася до неї, однак рекомендацій стосовно перерви в спілкуванні, очікування реакції  від хлопчика по відношенню до матері або його самостійного прихода до неї, вона не надавала.

Свідок ОСОБА_8 , яка є вихователем у класі де навчається хлопчик, в судовому засіданні пояснила, що вона вважає, що для дитини буде краще, якщо буде проживати з батьком. Вважає, що в нього, як у чоловіка,  повинно бути більше відповідальності за виховання хлопчика. Ситуацію, яка склалася між батьками, хлопчик дуже переживає, і як наслідок став знервованим.

Вислухавши пояснення сторін, дослідував матеріали справи – суд, вважає, що позов обгрунтований, підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 161 СК України, при вирішенні питання щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихільність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  є сином сторін по справі (а.с.6) Після  розірвання стосунків між сторонами, з 18.08.2007 року Іван проживав з батьком, що не спростовується відповідачкою по справі.  Сторони по справі працюють, мають стабільний доход (а.с. 9,12, 51).

Позивач проживає у квартирі, яку орендує на тривалий час, в якій створені необхідні умови для  проживання дитини в окремій кімнаті, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов  (а.с. 67). Батько займається вихованням та розвитком дитини. Організовує відпочинок та оздоровлення дитини (а.с. 18, 20-28). У побуті, роботі, церкві характеризується позитивно (а.с.13-17). Має задовільний стан здоров’я,  не стоїть на обліку (а.с. 10-11).

Відповідачка та її син є власниками квартири де вона проживає (а.с.104-106). В квартирі створені умови для проживання сина – мається окрема кімната з необхідними речами, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов (а.с. 66). Мати піклується про дитину, що не спростовується позивачем. За місцем проживання відповідачка характеризується позитивно, за місцем роботи – негативно (а.с. 48,64). Відповідачка є інвалідом ІІІ групи, періодично проходить курси лікування, стоїть на «Д» обліку у психіатра, діагноз помірно-виражений розлад внаслідок епілепсії з частими фокальними абортивними судорожними нападами (а.с. 43,45,93-94).

Згідно наданих відповідачкою записів лікаря-невропатолога після його відвідування ОСОБА_3  29.04.2009 р. та 14.05.2009 р. - поставлений діагноз: невроз. Також лікар зазначає, що стрес пов'язаний з розлученням батьків (а.с.108,109). Інші дані про наявність таких явищ у дитини до цього часу в судовому засіданні не надано.

У висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3  зазначається, що в інтересах дитини доцільно визначити його місце проживання разом з батьком (а.с.101-102).

Суд враховує добре ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, до самої дитини, малолітній вік дитини, прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я самих батьків та дитини, коло потреб дитини та всі можливості батьків в їх нормальному задоволенні, з урахуванням впливу кожного з батьків на психічний стан хлопчика, особисті якості батьків . Суд вважає, що виходячи з фактичних інтересів дитини та умов її нормального виховання  необхідно визначити місце її проживання з батьком – позивачем по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212, 214,223,294 ЦПК України, ст. 150,161 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  разом з ОСОБА_1

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги

Суддя:_______________