ПОСТАНОВА

Справа №1-515/2008

31 жовтня 2008 р. м. Житомир.

Суддя- Богунського районного суду м. Житомира Іонніков В.М., з участю секретаря Наральник Н.А., помічника прокурора Богунського району м.Житомира Ярошук О.М., захисника ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 попередньо розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України, ОСОБА_3 за ст.186 ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.186 ч.2 КК України та про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

При попередньому розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України, ОСОБА_3 за ст.186 ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.186 ч.2 КК України та про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_3 захисник ОСОБА_1 заявила клопотання про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування з підстав вказаних в її клопотанні.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_2 підтримали клопотання захисника.

Прокурор заперечує проти задоволення вказаного клопотання захисника.

Потерпіла ОСОБА_5 заперечує проти заявленого захисником клопотання.

Потерпілий ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

Згідно вимог ст.281 КПК України та роз'яснень Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року «Про застосування судами кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунена в судовому засіданні.

В пункті 8 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були дослідженні або були поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

З квітня 2007 року дізнавачем Житомирського MB була порушена кримінальна справа за ст.185 ч.1 КК України по факту таємного викрадення

2 чужого майна в період часу з 24 березня 2007 року на 25 березня 2007 року, яке належить Храму Свято-Успенсього Собору.

6 червня 2007 року дізнання по даній кримінальній справі було зупинено за ст.206 п.3 КПК України.

Після цього 25 вересня 2007 року слідчий СВ Богунського РВ Богдан прийняв кримінальну справу до свого провадження не поновивши досудове слідство та проводячи слідчі дії.

25 листопада 2007 року слідчий СВ Богунського РВ Миколаєнко прийняв кримінальну справу до свого провадження не поновивши досудове слідство та проводив слідчі дії.

28 листопада 2007 року слідчий СВ Богунського РВ Костинюк прийняв кримінальну справу до свого провадження не поновивши досудове слідство та проводив слідчі дії.

8 липня 2008 року слідчий СВ Богунського РВ Шкурлатовський прийняв кримінальну справу до свого провадження не поновивши досудове слідство та проводив слідчі дії.

4 вересня 2008 року слідчий СВ Богунського РВ Шкурлатовський виніс постанову про закриття кримінальної справи та направлення матеріалів для застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_3

Виходячи зі змісту цієї постанови, 19 червня 2006 року неповнолітній ОСОБА_3 разом з неповнолітніми ОСОБА_7 і ОСОБА_8 проникли в гараж громадянина ОСОБА_9 та таємно викрали з гаража чуже майно.

Слідчий кваліфікував їх дії за ст. 185 ч.3 КК України.

Проте матеріали про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до суду не направлялись. Притягнутий до відповідальності лише ОСОБА_3

З матеріалів кримінальної справи слідує, що, ніякого рішення по факту вчинення тяжкого злочину неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не приймалось.

Виходячи з вищевикладеного, всі докази, на які посилається слідчий в своїй постанові від 4 вересня 2008 року про закриття кримінальної справи та направлення матеріалів для застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_3, зібрані під час зупиненого досудового слідства і згідно КПК України є недопустимими.

Згідно цієї ж постанови слідчого про закриття кримінальної справи та направлення матеріалів для застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_3, 25 березня 2007 року останній за попередньою змовою з ОСОБА_10 вчинив крадіжку чужого майна з Храму Свято-Успенського Собору. Проте слідчий з невідомих причин та з порушенням вимог КПК України виділив матеріали відносно ОСОБА_10 в окреме провадження.

3

28 червня 2005 року слідчий СВ Житомирського MB виніс постанову про порушення кримінальної справи по факту таємного викрадення майна 19 червня 2005 року, що належить ОСОБА_9

Фактично в постанові від 4 вересня 2008 року про закриття кримінальної справи та направлення матеріалів для застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_3 вказано, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 19 червня 2006 року таємно викрали майно у ОСОБА_9

Таким чином постанова про порушення кримінальної справи винесена слідчим міліції задовго до вчинення злочину вказаними особами і в подальшому працівники міліції, мабуть, чекали, коли неповнолітні вчинять злочин і можна буде розпочати досудове слідство.

Постановою від 18 червня 2008 року слідчий СВ Богунського РВ порушив кримінальну справу проти ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 1 КК України.

Проте рішення за ст.186 ч.1 КК України відносно ОСОБА_3 під час досудового слідства не було прийнято.

Виходячи з постанови слідчого СВ Богунського РВ від 26 червня 2008 року ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення за ст.ст.186 ч.1, 186 ч.2 КК України.

В подальшому він не був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.186 ч.І КК України і провадження по справі за цією статтею КК України при проведенні досудового слідства не було закрито.

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 13 червня 2008 року відкрито викрали майно ОСОБА_11 (годиник) і слідчий їх дії кваліфікував за ст.186 ч.2 КК України.

Одночасно в цьому ж обвинувальному висновку слідчим Богунського РВ вказано, що ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в цей же день, 13 червня 2008 року, намагались відкрито викрасти майно у ОСОБА_11 (його верхній одяг). При цьому ОСОБА_3, з метою відкритого викрадення чужого майна натравлював на потерпілого ОСОБА_11 свою собаку, яка покусала потерпілого і, який отримав тілесні ушкодження.

Згідно змісту обвинувального висновку, вчинення даного злочину (відкритого викрадення чужого майна) припинили мешканці прилеглих будинків.

Проте рішення відносно таких незаконних дій ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 по справі під час досудового слідства не було прийнято.

Вважаю що досудове слідство по кримінальній справі було проведено з грубим порушенням вимог ст. 22 КПК України відповідно до яких прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставини справи, виявити як ті обставини, які викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

4 Таким чином, виходячи з вимог КПК України та з роз'яснень Постанови №6 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», при попередньому розгляді справи встановлено, що під час порушення кримінальної справи, провадження дізнання та досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а тому дана кримінальна справа підлягає поверненню прокурору для проведення додаткового розслідування.

Керуючись ст.ст.22, 64, 206, 210, 237, 240, 241, 244, 245, 246, 249-1, 228-232, 281 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України, ОСОБА_3 за ст.186 ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.186 ч.2 КК України та про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_3 повернути прокурору Богунського району м.Житомира для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу для ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу для ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд.

Копію постанови суду направити прокурору Богунського району, начальнику Житомирської установи виконання покарань №8, захиснику ОСОБА_1

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд.