Справа №1-97/09

ВИРОК

іменем України

06 липня 2009 року.                                                    Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Іванків О.В.,

при секретарі Соболевському Т.В.,

за участю прокурора Вадзіцького О.Б.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с.Степангород Володимирецького району Рівненської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, потерпілої від наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, раніше не судимої в порядку ст.89 КК України, -  

за ч.1 ст. 191 КК України , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 працюючи продавцем магазину Володимирецького споживчого товариства в с.Степангород Володимирецького району, та будучи матеріально-відповідальною особою, з якою було укладено договір про повну матеріальну відповідальність та ввірені матеріальні цінності, в період з серпня 2008 року по березень 2009 року розтратила ввірене їй майно у вигляді продуктів харчування та промислових товарів на суму 40564,6 грн., обертаючи його в свою користь та передаючи безоплатно третім особам.  

Свою вину у вчиненому злочині підсудна визнала повністю і суду пояснила, що вона працювала на посаді продавця в магазині Володимирецького СТ в с.Степангород з 18 липня 2008 року. При прийнятті на роботу з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Тоді ж в магазині було проведено інвентаризацію, будь-яких надлишків чи нестач не було. В магазині вона працювала одна, доступу до магазину та товарів крім неї ніхто не мав, будь-яких крадіжок в магазині не було. За час своєї роботи вона неодноразово брала собі продукти харчування та промислові товари, також давала товари без оплати, тобто в борг, односельчанам. В березні 2009 року в магазині було проведено інвентаризацію, якою виявлено нестачу товаро-матеріальних цінностей на загальну суму понад 40 тис.грн. У вчиненому розкаюється, суму нестачі визнає повністю, частину нестачі в сумі 10000 грн. відшкодувала під час слідства, запевняє суд, що більше злочинів вчиняти не буде. Просила суворо не карати, не позбавляти волі.

Крім власного визнання вини підсудною, її вину доведено також іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в т.ч. актами інвентаризації, договором про повну матеріальну відповідальність, укладеним з ОСОБА_2, іншими доказами.

Так, свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що він працює на посаді голови Володимирецького СТ з лютого поточного року, на початку березня він відвідав магазин в с.Степангород, побачив, що залишки товару не відповідають документам, у зв’язку з чим призначив в магазині ревізію. За її наслідками було виявлено недостачу в сумі 40164,6 грн. Матеріально-відповідальною особою по даному магазину є продавець ОСОБА_2, вона в магазині працювала одна, ніяких крадіжок в магазині не було, тому вважає, що вся недостача утворилась з вини підсудної. В даний час із суми недостачі ОСОБА_2 відшкодувала 10000 грн.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона була членом комісії, яка проводила інвентаризацію в магазині с.Степангород у продавця ОСОБА_2 Інвентаризація виявила недостачу в сумі 35 тис.грн., про що було складено акт. Через деякий час, приблизно через тиждень було проведено повторну інвентаризацію при передачі магазину, і в її ході виявлено нестачу ще на 5 тис.грн. Таким чином, загальна нестача у ОСОБА_2 склала понад 40 тис. грн. Продавець пояснила нестачу тим, що вона барла товари собі, а також давала «на список», тобто в борг, мешканцям села, які не віддали боргів.

Аналогічні покази дала суду свідок ОСОБА_5      

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудної повністю доведена в судовому засіданні і її дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 191 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинила розтрату чужого майна, яке було їй ввірене.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винної, пом’якшуючи та обтяжуючи обставини.

Так, ОСОБА_2 раніше не судима в порядку ст..89 КК України (а.с.139-141, 144), має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в т.ч. одну дитину, яка не досягла 3-х річного віку (а.с.135), є постраждалою від аварії на ЧАЕС (а.с.134), позитивно характеризується по місцю проживання (а.с.135).

Як пом’якшуючі обставини, суд розцінює щире розкаяння підсудної, сприяння нею у розслідуванні злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди (а.с.33-40).  Обтяжуючих обставин суд не вбачає.  

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе обрати відносно підсудної міру покарання в межах санкції ст.191 ч.1 КК України не пов’язану з позбавленням волі.

Позов Володимирецького СТ на суму 30164,6 грн. повністю визнаний підсудною, підтверджується матеріалами справи, і підлягає до повного задоволення, виходячи із вимог ст..1166 ЦК України, відповідно до якої матеріальна шкода підлягає відшкодуванню особою, з вини якої вона заподіяна.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд, -

з а с у д и в:                                                  

ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.191 КК України і призначити покарання у вигляді стягнення штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п’ятдесяти)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю, а також з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 (два) роки.

Позов Володимирецького споживчого товариства задоволити, стягнути з ОСОБА_2 в користь Володимирецького споживчого товариства 30164 (тридцять тисяч сто шістдесят чотири) грн.. 16 коп. заподіяної шкоди.  

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Рівненської області через районний суд.

Головуюча: