ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 910/26664/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)

за участю представників:

позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

відповідача:Шевченко Ю.А. дов. від 3.11.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу про зупинення провадження Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015

у справі№ 910/26664/15 Господарського суду міста Києва

за позовомPERUSTA CONSTRUCTIONS LTD (ПЕРУСТА КОНСТРАКШОНС ЛТД)

доФонду гарантування вкладів фізичних осіб

прозобов'язання допустити для участі у конкурсі серед кваліфікованих інвесторів та визнання (оголошення) переможцем конкурсу

ВСТАНОВИВ:

PERUSTA CONSTRUCTIONS LTD (далі за текстом - ПЕРУСТА КОНСТРАКШОНС ЛТД, позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі за текстом - Фонд, відповідач) про зобов'язання допустити ПЕРУСТА КОНСТРАКШОНС ЛТД для участі у конкурсі серед кваліфікованих інвесторів, які візьмуть участь у виведенні неплатоспроможного ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" з ринку та визнання (оголошення) позивача переможцем конкурсу у спосіб "створення та продажу інвестору з подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку".

До позовної заяви було додано клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 (суддя Л.Д. Головатюк) клопотання задоволено частково, заборонено членам дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (директору розпорядника ОСОБА_5, заступнику директора розпорядника ОСОБА_6, директору юридичного департаменту ОСОБА_7, директору юридичного департаменту ОСОБА_8, керівнику юридичної служби ОСОБА_9, начальнику фінансового відділу ОСОБА_4.) та іншим особам вносити пропозиції до Національного банку України та приймати рішення щодо ліквідації ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та/або відкликання його банківської ліцензії.

Не погодившись із ухвалою господарського суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі № 910/26664/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 апеляційну скаргу Фонду прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.12.2015.

07.12.2015 представник позивача С.О. Погорілий звернувся із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю повідомлення ПЕРУСТА КОНСТРАКШОНС ЛТД про дату і час слухання справи в порядку, передбаченому статтею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 (головуючий суддя А.І. Мартюк, судді - Л.П. Зубець, Е.О. Шевченко) зупинено провадження у справі до 13.06.2016, зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 здійснити в трьох примірниках нотаріально засвідчений переклад на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову від 15.10.2015; апеляційної скарги від 12.11.2015 № 21-44540/15 на ухвалу Господарського суду міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову від 15.10.2015 (з додатками); клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 про прийняття апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до провадження; ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 про зупинення провадження; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документу, що підлягає врученню в термін до 01.02.2016. Розгляд справи відкладено на 13.06.2016.

Не погодившись із ухвалою апеляційного суду про зупинення провадження у справі, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015, справу направити до апеляційного суду для подальшого розгляду.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування апеляційним судом положень статтей 1, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965р. (далі - Конвенція). Наголошує на тому, що необхідність застосування Конвенції відсутня, оскільки в судових засіданнях неодноразово були присутні представники позивача у справі.

Від позивача надійшло електронне повідомлення з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги, яке залишене колегією суду без задоволення з огляду на вимоги статті 1118 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши доводи заявника касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - PERUSTA CONSTRUCTIONS LTD є іноземним суб'єктом господарювання та знаходиться на Кіпрі за адресою - Агіас Софіас, 12, 1 поверх, квартира/офіс 101, Строволос, 2003, Нікосія, Кіпр (Agias Sofias, 12, 1st floor, flat/office 101, Strovolos, 2003, Nicosia).

Зупиняючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з необхідності забезпечення належного повідомлення позивача про розгляд справи, у зв'язку з чим, керуючись статтями 3, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965р., зобов'язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати до Київського апеляційного господарського суду в строк до 01.02.2016 в трьох примірниках нотаріально засвідчений переклад на англійську мову документів визначених цією ухвалою для подальшого звернення в порядку, встановленому статтею 125 Господарського процесуального кодексу України до компетентного органу Кіпру з проханням повідомити позивача про оскарження відповідачем ухвали про забезпечення позову від 15.10.2015.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України.

Відповідно до статті 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Водночас слід враховувати, що згаданою нормою закону встановлено саме право суду, а не його обов'язок у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, звертатись до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

Порядок передачі судових та позасудових документів регулюється Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року, яка застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно зі статтею 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

В свою чергу статтею 10 Конвенції передбачено, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Як вбачається з інформації розміщеної на офіційному сайті Конвенції у мережі Інтернет нотою, датованою 5 січня 1984 року, уряд Кіпру заявив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції.

Отже, беручи до уваги вимоги статті 10 Конвенції, Київський апеляційний господарський суд не був обмежений у виборі способу передачі судових документів, що підлягають врученню за кордоном з переліку способів, визначених Конвенцією.

Разом з тим апеляційний суд дійшов висновку про доцільність застосування статті 15 Конвенції, якою визначено, що судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Колегія суддів вважає безпідставним застосування апеляційним судом вимог статті 15 Конвенції з огляду на те, що згадана норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі про наявність справи, яка розглядається судом, для надання особі можливості вжиття заходів захисту, а саме, належного ознайомлення зі справою та вимогами інших сторін, підготовки власної позиції, доказів, доводів та міркувань тощо. Положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки відповідача. Повідомлення PERUSTA CONSTRUCTIONS LTD, як позивача у справі, про хід справи на підставі статті 15 Конвенції є таким, що ґрунтується на помилковому тлумаченні апеляційним судом норм міжнародного та процесуального права України.

Колегія суддів касаційної інстанції також враховує, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Водночас матеріалами справи підтверджується, що інтереси позивача на території України представляє С.О. Погорілий, на підставі належним чином оформленої Генеральною довіреності від 31.07.2015, та О.О. Зеленковський, на підставі належним чином оформленої довіреності від 14.08.2015, які брали активну участь у розгляді справи подаючи відповідні клопотання про забезпечення позову, про повідомлення позивача про стан розгляду справи та зупинення провадження тощо. До того ж матеріали справи містять клопотання представника позивача про направлення кореспонденції на його адресу: АДРЕСА_1.

Отже, за наведених обставин, враховуючи можливість застосування статті 10 Конвенції та направлення судових рішень поштою, наявність заяви про направлення копій судових рішень на адресу позивача на Україні та представників, обізнаних із рухом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, беручи до уваги те, що апеляційним судом не встановлено неможливості повідомлення позивача у визначений статтею 87 Господарського процесуального кодексу України спосіб, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду про необхідність застосування порядку передачі судових та позасудових документів, врегульованого статтею 125 Господарського процесуального кодексу України та статтею 15 Конвенції. І відповідно доводи Фонду в цій частині є обґрунтованими.

З огляду на викладене ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 підлягає скасуванню на підставі частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України як така, що винесена за неправильним застосуванням апеляційним судом статей 3, 10, 15 Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року та статей 87, 125 Господарського процесуального кодексу України, з направленням справи на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Водночас колегія суддів залишає поза увагою доводи заявника касаційної скарги про порушення місцевим судом статей 63, 67 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що у касаційної інстанції відсутні повноваження перевіряти правильність застосування місцевим судом норм процесуального права до винесення відповідної постанови апеляційного суду з цього приводу (стаття 107 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 у справі №910/26664/15 - скасувати.

Справу № 910/26664/15 скерувати до Київського апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.

Стягнути з PERUSTA CONSTRUCTIONS LTD (ПЕРУСТА КОНСТРАКШОНС ЛТД) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А.Кролевець

О.В. Попікова