Справа  22 ц - 782/ 09 року                     Головуючий 1-ї  інстанції:   Паньков Д.А.

Категорія 46                                 Суддя - доповідач апеляційного  суду:  Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

2009  року   березня    місяця 23  дня  судова колегія  судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

        головуючого:                        Лисенка П.П.,

        суддів:                                  Базовкіної Т.М.,

                                            Кутової  Т.З.,

        при секретарі:                 Бобуйок І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення   Первомайського    міськрайонного суду  Миколаївської  області   від  11  грудня   2008  року   постановлене  по справі за позовом

ОСОБА_1

  до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа  приватний нотаріус Токарчук С.А.  

про

визнання права власності на ? частину  земельної ділянки, визнання  договору купівлі-продажу  земельної ділянки  недійсної,  переведення прав покупця на частину земельної ділянки

В С Т А Н О В И Л А :

     В серпні  2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду   з позовною заявою до   ОСОБА_2 про  визнання   права власності на ? частину земельної ділянки,  визнання   недійсним договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки  та про переведення   на неї прав  покупця на ? частину  цієї земельної ділянки.

    В позові  зазначено, що  за час перебування в шлюбі  сторони за договором купівлі продажу від  4 вересня 1995 року придбали земельну ділянку  площею  0,1 га  в м. Первомайську  Миколаївської області, яку в подальшому, а саме  19 грудня 2005 року    відповідач без згоди позивачки  продав   ОСОБА_3.

    Посилаючись на викладене,   позивачка просила визнати за нею право власності  на ? частину  вказаної земельної ділянки,  оскільки вона є спільною власністю подружжя,   визнати  незаконним договір - купівлі продажу  цієї земельної ділянки ОСОБА_3, так як його вчинено без її згоди, що протирічить вимогам закону, а також перевести на неї права та обов'язки покупця, так як вона як співвласниця має першочергове право покупки частини  спірної земельної ділянки.

    Рішенням  Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області  від   11 грудня 2008 року    в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на ? частину земельної ділянки та  переведення прав та обов'язків прав покупця  відмовлено.

    В апеляційній скарзі   позивачка просить вказане   рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що   суд невірно застосував норми матеріального  права, а тому дійшов невірних висновків по справі.  

      Заслухавши доповідь судді, дослідивши докази по справі, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення  апеляційної скарги.

    Як вбачається з матеріалів справи,   ОСОБА_1 та ОСОБА_2   зареєстрували шлюб  5 січня 1985 року (а.с. 20 ).

    За нотаріально посвідченим  договором купівлі-продажу від 4 вересня 1995 року    відповідачем по справі ОСОБА_2 було придбано земельну ділянку площею 0,1 га  в АДРЕСА_1  для будівництва та обслуговування будинку (а.с.8 ).

    На підставі  договору  купівлі-продажу  від 19 грудня 2005 року, посвідченого нотаріально  відповідач ОСОБА_2 продав   вказану земельну ділянку  під будівництво житлового будинку ОСОБА_3. (а.с. 38).

Із змісту позовної заяви   ОСОБА_1 слідує, що   нею заявлені позовні вимоги  до ОСОБА_2   про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, яка є сумісною власністю подружжя, оскільки придбана ним  під  час перебування в шлюбі та  до ОСОБА_2  і ОСОБА_3  про визнання  недійсним договору купівлі-продажу  цієї земельної ділянки, який укладено між  ними,    та переведення на позивачку прав та обов'язків   покупця за цим договором.

Між тим,  районним судом  вирішено лише позовні вимоги про визнання права власності на ? частину земельної ділянки та   переведення на позивачку прав та обов'язків покупця    цієї  земельної   ділянки за договором   від 19 грудня 2005 року.  В рішенні судом зазначено, що   в судовому засіданні позивачка   змінила позовні вимоги, тобто зменшила їх,  не підтримавши в судовому засіданні   вимоги про  визнання договору  купівлі-продажу земельної ділянки  від 19 грудня 2005 року недійсним.

Відповідно до положень ст. 31 ЦПК України  позивач має право   протягом усього часу розгляду справи  змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог,   відмовитися від позову.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання   договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, є самостійними позовними вимогами. Вказані позовні вимоги не можуть бути зменшеними чи збільшеними, але   позивач має право від них відмовитися,  а суд,    в порядку   передбаченому ст.ст. 174, 205  ЦПК України, має   вирішити це питання.

Між тим,   з наявної  в   матеріалах справи    на а.с.  22 зміненої позовної заяви не  вбачається, що  позивачка відмовляється від частини  заявлених нею позовних вимог, в цій заяві вона також просить   перевести  на неї  право і обов'язок покупця.  До того ж   таке і не вбачається з протоколів судового засідання, де навпаки  позивачка підтримала  заявлені позовні вимоги в повному обсязі  в судовому засіданні від 15 вересня   та від  10 грудня 2008 року (а.с.  51-52, 95).

Згідно з вимогами  ч. 1 п. 5  ст. 311 ЦПК України, в разі, якщо   суд розглянув  не всі вимоги  і цей недолік не був  і не міг бути усунений  ухваленням додаткового рішення  судом першої інстанції, рішення суду підлягає   скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.

Виходячи з того, що по даній справі районний суд не  розглянув позовну вимогу  про   визнання договору купівлі-продажу   земельної ділянки  між  ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  від 19 грудня 2005 року  недійсним і таке  порушення не може бути усунено шляхом  ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не  досліджувались обставини щодо   недійсності вказаної угоди,  оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати наведене,   уточнити позовні вимоги  та вирішити спір    відповідно до закону.

Також суду  слід  перевірити доводи сторін щодо розірвання шлюбу, оскільки  відповідно до положень ст.44 КпШС України,  який діяв на час виникнення спірних правовідносин,  шлюб  вважається розірваним з моменту реєстрації розлучення  в органах реєстрації актів громадського стану, а  не з моменту вирішення цього питання судом.

    Крім цього, слід визначити  правовий режим спірної земельної ділянки, відповідно до норм КпШС України на  момент   її придбання  відповідачем,  а також  порядок відчуження  вказаного майна згідно з  нормами  СК України, який діяв на час продажу цієї земельної ділянки. В разі виявлення порушень вимог закону  при   відчуженні  земельної ділянки,  визначити, які  правові наслідки  повинні наступити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311    ЦПК України, судова  колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1   -   задовольнити.

Рішення   Первомайського  міськрайонного суду  Миколаївської  області    від  11  грудня   2008  року   - скасувати,  а  справу   направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді  .

Ухвала   апеляційного суду   може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо до Верховного Суду України  на протязі  двох  місяців  з дня набрання  нею законної сили, тобто з дня  проголошення.

Головуючий:

Судді: