Справа 22ц-901/ 09 року Головуючий 1-ї інстанції: Микитей Л.Л.
Категорія 5 Суддя - доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року червня місяця 30 дня судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Козаченка В.І.,
суддів: Данилової О.О.,
Кутової Т.З.,
при секретарі: Бобуйок І.Ф.,
за участю : позивача ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 та представника УДСО при УМВС України в Миколаївській області Павленка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1 та Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області
на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2009 року постановлене по справі за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3, ОСОБА_1, Врадіївської селищної ради Управління Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, третя особа на стороні відповідачів Первомайська філія Південної Товарної біржи
про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення та договорів купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями
В С Т А Н О В И Л А :
В 2004 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення та договору купівлі продажу нежитлових приміщень частково недійсними.
Позивач зазначав, що в 1988 році його сім'ї була виділена трикімнатна квартира АДРЕСА_1, а в підвалі цього будинку сім'ї позивача виділено в користування допоміжне відокремлене приміщення площею 9,1 кв.м., яким вони користувалися до 2001 року.
В грудні 2000 року Відділ Державної служби охорони при Первомайському МВ УМВС України в Миколаївській області, який знаходився на першому поверсі вказаного будинку продав підвальні приміщення ОСОБА_3. Остання з травня 2001 року замінила замки на підвальному приміщенні і не допускає позивача до належного йому нежитлового приміщення.
В зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_3. в 2006 році продала спірне приміщення ОСОБА_1, позивач збільшив позовні вимоги та просив також визнати і вказаний договір недійсним в частині продажу виділеного йому підвального приміщення та усунути перешкоди в його користуванні.
До участі у справі притягнуто в якості відповідачів ОСОБА_1, Управління Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області , Врадіївську селещну раду та в якості третьої особи Первомайську філію Південої товарної біржи.
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсними:
- свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, видане виконкомом Врадіївської селищної ради від 4 травня 2000 року Відділу Державної служби охорони при Первомайському МВ УМВС України в Миколаївській області;
- договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1 від 22 грудня 2000 року за № 5792.;
- договір купівлі-продажу 57/100 частин нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_1 від 23 березня 2006 року в частині приміщення 1Х згідно плану підвалу площею 9,1 кв.м., що знаходиться в підвалі вказаного будинку. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 вказане нежиле приміщення та не чинити перешкод в користуванні ним.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та Управління Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області просять вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, дослідивши докази по справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” приватизації (відчуженню на користь громадян України, тобто у їх власність) підлягають як квартири (будинки), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, так і належні до них господарські споруди та допоміжні приміщення.
Відповідно до п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Частиною 1 ст.1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, встановлено, що допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Як вбачається із матеріалів справи будинок АДРЕСА_1 побудовано в 1988 році госпрозрахунковим способом за дольовою участю Врадіївського відділення позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ, Врадіївського РВ УМВС та товариства мисливців та рибалок. На першому поверсі даного будинку були розташовані адміністративні приміщення вказаних установ, а на другому житлові квартири.
Позивачу та членам його сім'ї, як працівнику Врадіївського відділу міліції, було надано квартиру АДРЕСА_1. Також в користування мешканцям вказаної квартири було надано відокремлене приміщення в підвалі будинку площею 9,1 кв. м. зазначене на плані під номером 1Х.
Вказана квартира була приватизована, в наслідок чого, позивач є її співвласником, про що 17 квітня 1998 року Врадіївською селищною радою було видане відповідне свідоцтво (а.с. 35).
В травні 2000 року виконкомом Врадіївської селищної ради видано свідоцтво про право державної власності з передачею в повне господарське ведення ВДСО при Первомайському МВ УМВС України в Миколаївській області на 422, 6 кв. м. нежитлових приміщень (в тому числі і підвальних) в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 34).
22 грудня 2000 року нежитлові приміщення першого поверху та підвальні приміщення будинку АДРЕСА_1 загальною площею 422, 6 кв.м. продано за договором купівлі-продажу відповідачці ОСОБА_3. Остання за договором купівлі-продажу від 23 березня 2006 року продала відповідачці ОСОБА_1 57/100 частин нежитлових приміщень в зазначеному будинку, куди входять підвальні приміщення цього будинку площею 243,5 кв. м., а також і спірне приміщення 1Х, площею 9,1 кв. м. (а.с. 21-22, 231).
Враховуючи наведені обставини, районний суд, дійшов вірного висновку про те, що позивач в наслідок приватизації квартири, відповідно до положень наведених норм права, набув прав співвласника в тому числі і на підвальне приміщення 1Х площею 9,1 кв. м., яке було виділено в користування для побутового обслуговування мешканців квартири № 2 в цьому будинку і весь час використовувалось за цим призначенням, тобто перебувало в користуванні позивача та членів його сім'ї з моменту надання їм квартири і до квітня 2000 року.
За такого є вірним висновок суду про те, що на час видачі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення та їх продажу ОСОБА_3. і в подальшому ОСОБА_1, позивач вже набув прав співвласника на спірне підвальне приміщення. Значить оформлення права власності на іншу юридичну особу, а також продаж займаного позивачем підвального приміщення не відповідає вимогам ст. 319, 355 ЦК України.
Тому, рішення місцевого суду про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1, видане виконкомом Врадіївської селищної ради 5 травня 2000 року на ім'я Держави з повним господарським веденням ВДСО при Первомайському МВ УМВС України в Миколаївській області та послідуючі договори купівлі-продажу нежитлових приміщень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в частині зазначення підвального приміщення 1Х, площею 9,1 кв. м., на підставі вимог ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є правомірним.
Також суд обґрунтовано зобов'язав відповідачку не чинити перешкод позивачу в користуванні зазначеною частиною підвального приміщення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відповідність його вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційних скарг про те, що підвальне приміщення будинку в цілому в тому числі і приміщення 1Х, площею 9,1 кв.м. будувалося для використання адміністративними установами, які займали перший поверх не можна прийняти до уваги. Так, судом встановлено, що після надання позивачу квартири, спірне підвальне приміщення було виділено для побутових потреб мешканців квартири № 2 цього будинку і перебувало в їх користуванні тривалий час. Установи, які займали перший поверх цього будинку, ніяких претензій позивачу з приводу користування частиною підвалу не заявляли.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області - відхилити.
Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили, тобто з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: