ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 лютого 2007 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого                                   Ліпського Д.В.

судді-доповідача                            Гуріна М.І.

суддів                                                           Амєліна С.Є.

                            Кобилянського М.Г.

                                                  Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11.11.2004 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10.01.2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2004 року Коломієць Ф.В. звернувся до суду з позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 з 01.05.2003 року, щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 з 01.01.2003 року та 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 з 01.05.2003 року.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11.11.2004 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 10.01.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивачу була призначена і виплачувалась пенсія у розмірі, передбаченому пенсійним законодавством.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11.11.2004 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10.01.2005 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу після звільнення з військової служби у 1974 році в запас призначена пенсія за вислугу років.

Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.

Позивач під час проходження служби не отримував надбавок, введених Указами Президента України від 05.05.2003 року № 389 та від 23.02.2002 року № 173, а щомісячна премія у розмірі 33,3 % до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, а тому підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії немає.

Крім того, згідно з вимогами статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ” призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені статтею 43 вказаного Закону.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.

Керуючись статтями 220, 220¹, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11.11.2004 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10.01.2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                             М.І. Гурін