2-а-2422/2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

у порядку письмового провадження

10 червня 2009 року                                     м. Лисичанськ

    Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання до здійснення перерахунку, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як інвалід ЧАЕС 3 групи, має право на щорічну компенсацію на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач виплатив допомогу на оздоровлення у 2007 році у сумі 90 грн., у 2008 році у сумі 90 грн., недоплата складає за 2007 та 2008 роки 3600 грн. Звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок належних йому виплат, але відповідач у перерахунку відмовив. Просив суд визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути з відповідача на його користь щорічну компенсацію на оздоровлення за 2007 рік та 2008 рік – 3600 грн.

Згідно ухвали від 10 червня 2009 року справа розглядається у письмовому проваджені.

Представник відповідача у письмових поясненнях позов не визнала, посилаючись на те,  що виплати були здійснені відповідно до затверджених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, відповідними постановами КМУ розмірів.

Позов підлягає задоволенню.

З наданих доказів вбачається, що позивачу вперше з 15.05.2006 року встановлена 3 група інвалідності, за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим він має право на пільги, встановлені законодавством України, що підтверджується копією довідки МСЕК та копією посвідчення (а.с.4,12), і відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.4 абз.2 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:   інвалідам 3-ї групи – чотири мінімальні заробітні плати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007р. розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2007 року, тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення, становить 420 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року, тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення, становить 525 грн.

Суд не бере до уваги письмові посилання представника відповідача на застосування постанови КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки спеціальним законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що має вищу юридичну силу порівняно з постановою КМУ, встановлено розмір зазначеної допомоги, а тому, враховуючи засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми ч.4 ст. 9 КАС України, застосуванню у даному випадку підлягає зазначений Закон.

Крім того, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань. Оскільки правові положення, які передбачають виплату  разової щорічної допомоги  інваліду війни до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення є чинними, тобто не скасовані, не змінені і позивач має право на їх отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Позивачем не пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за 2007 рік, оскільки згідно п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. А згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.

На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання до здійснення перерахунку, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити.

    Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 та 2008 роках у розмірі по 90 грн. протиправними.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та за 2008 рік з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат.

   Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 1590 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто) гривень, за 2008 рік у сумі 2010 (дві тисячі десять) гривень.

    Судовий  збір у справі віднести на рахунок  держави.

   Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя: