Справа № 22 ц -565/08 Головуючий у 1 інстанції Вуїв О.В.
Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Кутова Т.З.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Базовкіної Т.М., Кутової Т.З.,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
за участю прокурора Брезіцького В.С., позивачки ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2008 року
за позовом
Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства (далі- ПП) «Ісідо» про стягнення орендної плати, пені та збитків в зв'язку з самовільним використанням земельної ділянки та сплатою податків,
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2008 року Вознесенський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ПП „ Ісідо” про стягнення орендної плати .
В позові зазначено, що ОСОБА_1 уклала з ПП „Ісідо” 25 лютого 2005 року договори оренди двох земельних ділянок, які належать їй на праві власності, строком на три роки. Однак порушуючи умови договору відповідачем за 2007 рік не сплачено орендну плату, тому просив стягнути з останнього на користь позивачки 1372 грн.
В судовому засіданні позивачка збільшила свої позовні вимоги та просила також стягнути з відповідача орендну плату з урахуванням індексації, що складає суму 1525 грн. 72 коп., пеню в розмірі 2% за кожен день прострочення в сумі 6437 грн. 61 коп., а також збитки у вигляді безпідставно сплаченого позивачкою податку в сумі 306 грн. та в зв'язку з самовільним використанням землі в розмірі орендної плати в сумі 762 грн. 86 коп.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПП „Ісідо” 1525 грн. 72 коп. орендної плати, 2000 грн. пені, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі позивачка просить вказане рішення суду в частині часткового задоволення вимог та в частині відмови в задоволенні вимог скасувати та задовольнити позов повністю, посилаючись на те, що суд не повно з'ясував обставини справи, а тому дійшов помилкових висновків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, прокурора, дослідивши письмові докази по справі, судова колегія дійшла наступного.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі Державних актів на землю від 31 серпня 2004 року та 21 вересня 2004 року позивачці належать земельні ділянки площею відповідно 3,86 га та 3,98 га, які розташовані в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (а.с.13, 14).
ОСОБА_1 з ПП „Ісідо” 25 лютого 2005 року уклали договори оренди вказаних земельних ділянок строком на три роки з оплатою орендної плати в розмірі 2% від вартості земельних ділянок, яка (вартість) складає 38143 грн. 41 коп. (5-12).
Як вбачається з довідки за № 71 від 17 жовтня 2008 року виданої відповідачем орендна плата за 2007 рік не сплачувалася, а тому виникла заборгованість перед позивачкою в сумі 1372 грн.
Враховуючи наведене та на підставі ст. 22 Закону України „Про оренду землі”, суд обгрунтовано стягнув на користь позивачки заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1525 грн. 72 коп.
Відповідно до положень ч.1 ст. 549, ч.1 ст. 550 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання та незалежно від настання в зв'язку з цим збитків, він повинен передати кредиторові грошову суму, яка є неустойкою.
Умовами договорів оренди, які викладені в п. 2 договорів, передбачено, що в разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2 % несплаченої суми за кожний день прострочення. З обставин даної справи слідує, що розмір пені становить 6437 грн. 61 коп.
Виходячи з розміру заборгованості за договором та положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, районний суд обгрунтовано зменшив суму пені, та стягнув її з відповідача на користь позивачки в сумі 2000 грн.
У відповідності до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) вказаний дохід отриманий позивачкою від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення оподатковано в порядку передбаченому підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, підпунктом 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 вказаного Закону, згідно з якими, на орендаря покладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок за рахунок орендодавця, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.
Враховуючи, наведену норму суд обґрунтовано відмовив в стягненні з відповідача сплаченого податку, оскільки відповідно до наведеної норми, він підлягає сплаті орендарем але за рахунок орендодавця.
Відмовляючи в задоволенні вимог стосовно стягнення збитків спричинених використанням земельної ділянки, належної позивачці, після сплину строку дії договору, суд належним чином не перевірив вказані обставини та формально зазначив про відсутність підстав для задоволення цих вимог.
Між тим, з пояснень ОСОБА_2 директора ПП «Ісідо», даних ним Вознесенському міжрайонному прокурору, вбачається, що в липні 2008 року підприємство зібрало врожай озимої пшениці, не зважаючи на те, що дія договорів закінчилася в лютому 2008 року (а.с. 56).
Оскільки відповідач фактично використовував земельну ділянку в 2008 році без правових на те підстав, він зобов'язаний на підставі п.4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України відшкодувати позивачці збитки в розмірі 762 грн. 86 коп., що складає не отриману нею орендну плату. Тому вказана сума, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, а рішення в частині відмови в задоволенні цих вимог - скасуванню.
В іншій частині рішення, як постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального закону, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 309, 315 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2008 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі орендної плати скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1з приватного підприємства «Ісідо» 762 грн. 86 коп. (сімсот шістдесят дві грн. 86 коп.) збитків, в зв'язку з безпідставним використанням землі.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Головуючий
Судді