Справа № 22ц- 1402 / 09                                         Головуючий  у 1-й інстанції:  Яворська Ж.М.

Категорія  5                                                             Доповідач апеляційного суду  Кутова Т.З.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем  України

13 липня  2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

             головуючого:   Лисенка П.П.,

             суддів:  Данилової О.О., Кутової Т.З.,     

             при секретарі:  Аніщенко Д.В. ,

     за участю : представників позивача  ОСОБА_3  та ОСОБА_4,  відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Миколаєві  цивільну  справу

за   апеляційною   скаргою

ОСОБА_1

на рішення  Центрального  районного  суду м.  Миколаєва  від  30   квітня   2009 року

за   позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про

 визначення порядку  користування  житловим приміщенням

В С Т А Н О В И Л А:

    В  вересні  2007 року  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою   до ОСОБА_1 про  визначення порядку  користування житловим приміщенням.

    Позивач зазначав, що   їм з відповідачкою  на праві спільної часткової власності   належить квартира  АДРЕСА_1.   Оскільки відповідачка чинить перешкоди  йому в користуванні своєю власністю і  займає всю квартиру з дітьми та співмешканцем, позивач просив визначити порядок користування даною квартиру. Оскільки позивачу належить більша частка в квартирі, він просив виділити йому дві суміжні кімнати  площею  13,7 кв.м.   та 17, 0 кв.м.,  а   відповідачці  кімнату площею  12, 5 кв.м., допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні.

    Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від  30 квітня  2009 року  позов задоволено. ОСОБА_2 виділено в користування кімнати  площею 13, 7 кв.м.  та кімнату площею 17 кв.м.  з прилеглими до них лоджією та балконом. Відповідачці виділено в користування кімнату 12, 5 кв.м. Допоміжні приміщення залишено в загальному користуванні.

     В апеляційній скарзі   відповідачка просить вказане рішення суду скасувати,  а справу направити на новий   розгляд, посилаючись на те, що суд  не повно дослідив  обставини справи та не врахував  інтереси членів її сім'ї.

     Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши   докази по справі, судова колегія дійшла висновку про   відсутність  підстав для  задоволення  апеляційної скарги.

    Відповідно до положень ст. 358 ЦК України, право спільної  часткової власності   здійснюється співвласниками за їхньою   згодою. За відсутності згоди порядок   володіння   та користування майном   визначається судом .

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом,  квартира АДРЕСА_1  належить  сторонам  на праві спільної часткової власності:  ОСОБА_2 - 2/3 її частини та ОСОБА_1 - 1/3  частина  (а.с. 17, 18, 44).

    Відповідно до технічного  паспорту, вказана квартира складається  із трьох житлових кімнат: ізольованої - площею 12, 5 кв.м. з вбудованою шафою 0, 3 кв.м.,   та двох суміжних кімнат   площами   13, 7 кв.м.   з  лоджією   площею  1, 7 кв.м.  та  кімнати 17, 0  кв.м. з балконом  площею 0,9 кв.м.  Також в  склад квартири входять допоміжні приміщення: кухня, площею  7, 3 кв.м., вбиральня,  площею 1, 1 кв.м.  ванна кімната, площею 2, 3 кв. м., коридор площею 6, кв.м.  Загальна площа квартири  становить  62, 8 кв. м., житлова  площа  43, 2 кв.м. ( 41-43).

    Суд в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, доказам, які надали сторони дав належну оцінку  і дійшов обґрунтованого висновку про те, що   на частку позивача  приходиться  28, 8  кв.м.  а на частку позивачки  14, 4  кв.м. житлової площі.  Оскільки   саме таких розмірів  ізольованих кімнат  в квартирі немає, то суд обґрунтовано   виділив в користування позивачу дві суміжні кімнати   загальною площею 30, 7 кв.м.  з   прилеглими до них лоджією та балконом, а відповідачці ізольовану кімнату  площею  12, 5  кв.м.  Допоміжні приміщення в квартирі, як то кухню, коридор, ванну та вбиральню  суд вірно залишив  в загальному користуванні.

Суд також   обґрунтовано    виходив з того, що відступлення від    розміру житлової площі   належної сторонам  відповідно їхнім часткам при   вказаному  порядку користування є незначним, а тому не може порушувати прав співвласників.

        Посилання в апеляційній скарзі на порушення прав  членів сім'ї  відповідачки,   не можна  прийняти до уваги. Оскільки суд також вірно зазначив, що право членів сім'ї   власника  на проживання  в  житловому приміщенні є похідним від прав власника.  

Доводи апеляційної  скарги про  погіршення житлових умов  спільної з позивачем доньки ОСОБА_5, також  є необґрунтованими. Оскільки місце проживання  дитини визначається  в порядку передбаченому  ст. 160 СК України.

Апелянт також безпідставно посилається на свої наміри   перепланування квартири, оскільки  відповідних   доказів з приводу  технічної можливості, вартості переобладнання суду не надавалось, не зважаючи на те, що справа слухалась судом тривалий час.

Доводи апелянта про те, що   вона  особисто  сплачувала  всі необхідні платежі за квартиру, не мають юридичного значення в  вирішенні даного спору.    

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення суду,  судова колегія  дійшла висновку,  що  воно відповідає   вимогам  процесуального та матеріального права, а тому   підстав для його скасування немає.           

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів            

У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   відхилити.  

Рішення   Центрального  районного суду  м. Миколаєва    від 30  квітня   2009 р. залишити без змін.

               Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий

 Судді