Справа № 22ц -1267/09 Головуючий першої інстанції: Олефір М.В.
Категорія: 6 Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
У Х В А Л А
Іменем України
1 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Кутової Т.З.,
Данилової О.О.,
при секретарі судового засідання: Варміш О.С.,
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, та відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2009 року, яке ухвалене за позовомОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, відділення державного пожежного нагляду Ленінського району м. Миколаєва, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинне будівництво,
в с т а н о в и л а :
В серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, відділення державного пожежного нагляду Ленінського району м. Миколаєва, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинне будівництво.
Позивачка зазначала, що вона є власницею 53/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, а інша частина цього домоволодіння в різних частках належить відповідачам. З метою поліпшення своїх житлових умов позивачка самовільно побудувала котельну, альтанку, чотири сараї, душ та два навіси. Посилаючись на те, що вона отримала необхідні погодження всіх служб для введення в експлуатацію зазначених споруд, просила визнати за нею право власності на самочинно збудовані об'єкти.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки її представника та відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 53/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування (а.с. 7). Відповідачкам по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належать відповідно 235/600 та 47/600 частин вказаного житлового будинку (а.с. 9).
З плану земельної ділянки вбачається, що вказаний житловий будинок розташований на відведеній земельній ділянці площею 534 кв.м. (а.с. 10, 11).
На вказаній земельній ділянці позивачка без належного дозволу та без розробки проекту збудувала котельну літ. В., альтанку літ. Ж., сараї літ. И., Л., О., П., душ літ. М., та навіси літ. Н., Ю., про що видано довідку БТІ (а.с. 8).
Суд, розглядаючи справу, повно та всебічно дослідив обставини справи, наданим доказам дав належну оцінку та дійшов вірного висновку про те, що правових підстав для задоволення позову немає, оскільки позивачка є співвласницею домоволодіння, що розташоване на земельній ділянці яка знаходиться в спільному користуванні всіх співвласників домоволодіння і самочинно збудовані споруди зачіпають також і їх права. Тобто самовільне будівництво здійснено не на відведеній особисто позивачці для цієї мети земельній ділянці, як то передбачено ч.ч. 3 та 5 ст. 376 ЦК України.
Крім того, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 жовтня 1991 р. із наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. В силу ст. 185 ЦК України вказані споруди є приналежністю головної речі (будинку), яка слідує за головною річчю.
За таких обставин, підсобні будівлі не є самостійним об'єктом цивільних прав, а тому вони і не можуть бути самостійним об'єктом права власності в розумінні положень ст. 177 ЦК України.
З урахуванням викладеного, районний суд дійшов вірного висновку про те, що відсутні правові підстави для визнання права власності на спірні самовільно збудовані підсобні споруди як на самостійні об'єкти права власності та обґрунтовано відмовив в задоволенні про таке позовних вимог ОСОБА_1
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого суду, судова колегія дійшла висновку, що воно постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: