Справа № 2-а-438/2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 26 червня 2009 року                                                                         м. Долина

      Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

                          Головуючого судді- Андрусіва І.М.,      

                          з участю секретаря  - Литвинюк І.М.,                      

                          з участю представника позивачки - ОСОБА_1                              

                          представника відповідача – Комарницького Е.Г.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Долині  справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії по втраті годувальника  та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

       Позивачка  просить суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі в перерахунку пенсії по втраті годувальника  у відповідності до ст.ст.49, 50, 52 ,53,ч.4 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що становить прожитковий мінімум для непрацездатних ,встановлений законом України «Про Державний бюджет України.. Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі провести перерахунок її пенсії відповідно до ст.ст.49,50,52,53,54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з 24 липня 2007 року та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Долинському районі на її користь невиплачену пенсію з липня 2007-по 01.квітня 2009 року  в розмірі 78626,14 грн. Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі нарахувати та виплачувати  їй пенсію відповідно до ст.ст.49,50,52,53,54,ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком –прожиткового мінімуму для непрацездатних відповідно до ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»встановленого законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік «з розрахунку мінімальної пенсії за віком в розмірі 498 грн., станом на 01.04.2009 року.

          Свої вимоги  мотивує тим, що вона дружина ОСОБА_5 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 2 групи . Крім того ст.14 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02.1991 року його віднесено до першої категорії осіб ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 14 червня 2007 року ,захворювання ,що призвело до його смерті пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає їй право отримати пенсію відповідно до ст..ст.49,50,52,53,54ч.4,67 Закону України «Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

         На пенсійному обліку вона перебуває в Управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі. У квітні   2009 року  вона звернувся до УІІФ України в Долинському районі із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.49, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за липень 2007 –березень 2009 року , однак отримала безпідставну  відмову.

  Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» вона має право отримувати щомісячно підвищення до пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком .

  Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» вона має статус особи, яка проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Відповідно до п.2 ст. 6 цього ж Закону розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 %.

            Вважає дії УПФ України в Долинському районі по нарахуванню їй пенсії неправомірні з наступних підстав.

Відповідач при розрахунку пенсії по 2 групі  інвалідності ,не застосував а проігнорував вимоги Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прожитковий мінімум»,»Про внесення змін до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,а керувався п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету»,призначених відповідно до ч.4 ст.54  Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,установлювалися виходячи з розміру 19,91грн.,а з січня 2008 року Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Їй повинна нараховуватись та виплачуватись по втраті годувальника  державна пенсія, в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія відповідно до ст. 50 цього ж Закону в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком. Щомісячна компенсація в разі втрати годувальника ,призначається на кожного непрацездатного члена сім»ї ,які були на його утриманні ,в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком ,незалежно від пенсії передбаченої законодавством України. Відповідно до ст.53 Закону додаткова пенсія за шкоду ,заподіяну здоров»ю та щомісячна компенсація сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітку ,пенсії чи іншого доходу.  

            Мінімальна пенсія за віком встановлюється законом про Державний бюджет України на певний рік.

            Так Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік »: з 01 січня по 01 квітня - 380 грн., з 01 квітня по 01 жовтня - 406 грн., з 01 жовтня по 01 січня 2008 року -411 грн.

            Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» : з 01 січня по 01 квітня - 471 грн., з 01 квітня по 01 липня 481 грн., з 01 липня по 01 жовтня 481 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

           Таким чином, розмір її пенсії , виходячи із чинного законодавства, повинен становити:

    У 2007 році вона отримала пенсії на суму 7198,16 грн., а повинна була отримати 26617,86 грн. Недоплата становить 19419 ,70грн.

    У  2008 році вона отримала пенсії на суму 15935,52 грн., а повинна була отримати  62911,98 грн. Недоплата становить 46976,46 грн.

          За три місяці  2009 року отримала пенсії на суму 3994,86 грн., а повинна була отримати 16224,84 грн. Недоплата становить 12229,98 грн.

  Таким чином за період з липня  2007 по березень  2009 року ,вона  отримала  пенсії на суму 27128 грн. 54 коп.., а повинна була отримати 105754,68 грн.. Недоплата становить 78626 грн.14 коп.

    З невідомих їй підстав відповідач, при розрахунку її пенсії , не застосував, а проігнорував вимоги законів України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (796 -XII) « Про прожитковий мінімум » ( 966-Х1У), « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (2017-111),«Про загальнообов»язкове державне пенсійне забезпечення» (1058 -1У), « Про внесення змін до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (231 - У),

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також приписами ст. 71   Закону України « Про внесення змін до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (231- 5) від 05. 10. 2006 року, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону. Окрім того, у внесених доповненнях до частини третьої цього Закону зазначено, що у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам , віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення розміру прожиткового мінімуму. Однак , відповідач перерахунку її пенсії відповідно до вимог цього Закону не провів.

Відповідно до ч. 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових Закону або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. На недопустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005 сформулював правову позицію, згідно з якою Конституції та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальним законом.

         Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституції України має найвищу юридичну силу. Закону та інші нормативно -правові акти повинні відповідати їй. Конституції України є нормами прямої дії.

              Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров»я, оточуюче середовище і на компенсацію причиненим порушенням цього права шкоди.

Закону України « Про прожитковий мінімум» від 14 липня 1999 року передбачає, що прожитковий мінімум використовують для визначення , в тому числі мінімального розміру пенсії за віком , який відповідно до ст.. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. Відповідно прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність ,щорічно визначається бюджетним законодавством.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року « судам необхідно виходити з того, що нормативно - правові акти любого державного чи іншого органу (постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України) належать оцінці на відповідність як Конституції, так і законові. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно - правовий акт не відповідає або суперечить законові, суд зобов»язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Відповідно до ст. 21 Конституції України всі люди рівні в своїх правах.

Всі виплати, встановлені Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «(№796 - XI1), являються величинами, кратними або до мінімальної пенсії за віком, або до мінімальної заробітної плати, яка склалася на певний момент.

            Представник позивачки позовні вимоги підтримав ,зіславшись на вищевказані обставини.

   Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що  вимоги та доводи позивачки, управління вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню ,оскільки  абзацом 2 частини 4 ст. 54 та ст. 62 Закону N 796-ХІІ, Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та визначати порядок надання роз'яснень цього Закону, рішення прийняті Кабінетом Міністрів України є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Крім того право Кабінету Міністрів України видавати в межах своєї компетенції відповідні постанови і розпорядження які є обов'язковими до виконання на всій території України закріплене в законодавчому акті який має найвищу юридичну силу, а саме статтею 117 Конституції України.

В рамках вище наведених норм законодавства, Кабінетом Міністрів України 03.01.2002 року було прийнято постанову № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Підпунктами «а», «б», «є» пункту 2 постанови встановлювалось що, виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка проводиться розрахунок пенсій призначених відповідно до частини 4 статті 54 Закону N 796-ХІІ додаткових пенсій призначених згідно з цим Закону та підвищень, передбачених Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Надалі для розрахунку пенсії застосовувались також положення постанов КМУ: з 01.09.2004р. постанова КМ України № 894 від 13.07.2007 року, з 01.01.2006р. постанова КМ України № 1293 від . 27.12.2005 року, з 22.05.2006р. постанова КМ України № 530 від 28.05.2008 року.

Таким чином управління виконуючи положення вище наведених постанов Кабінету Міністрів України діяло відповідно до вимог Конституції України та чинного законодавства.

           Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК Украъни, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Однак для окремих видів вимог відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України  законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, статтею 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи який : обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення і своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України є підставою для її    відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

             Так,  як позивачка  звернувся в суд з адміністративним позовом про стягнення з управління невиплаченої пенсії за період з 2007-2009 роки, не навела причин поважності  пропуску  строку  звернення  до  адміністративного  суду, управління      Пенсійного фонду України в Долинському районі    керуючись ст.ст. 51,100  КАС України, наполягає на обмеженні позовних вимог ОСОБА_3 річним строком. Тобто розглянути позов в межах 2008 року починаючи з 12.05.2008 року по 12,05.2009 року, враховуючи дату звернення позивачки з   адміністративним позовом до суду.

      Суд, дослiдивши  та оцiнивши здобутi та перевiренi в судовому засiданнi  докази в їх сукупностi, вважає, що даний позов пiдлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

  Матеріалами справи  та в судовому засіданні встановлено, що позивачка

 дружина ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,являвся учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 2 групи . Крім того ст.14 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02.1991 року його віднесено до першої категорії осіб ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 14.червня 2007 року ,захворювання ,що призвело до його смерті пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає право позивачці отримати пенсію відповідно до ст.ст.49,50,52,53,54ч.4,67 Закону України «Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

  Розрахунок пенсії позивачці УПФ провело виходячи з розміру 19,91грн.,установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України  від 3.01.2002 року №1»Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів ,фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету .  

 Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» позивачка має право отримувати щомісячно підвищення до пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком .

  Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» вона має статус особи, яка проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Відповідно до п.2 ст. 6 цього ж Закону розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 %.

 ОСОБА_3 звернулась до управління пенсійного фонду в Долинському районі з заявою про перерахунок пенсії в квітні 2009 року ,на що їй було відмовлено.

    Предметом спору є визначення мінімального розміру цієї пенсії ,як основи для розрахунку державної та додаткової пенсії.

       Відповідно до ст. 54 ч. 4 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія по другій групі інвалідності не може бути нижчою ніж 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія відповідно до ст. 50 цього ж Закону в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, » .Згідно ст.28 Закону України від 9.07.2003 року №1058 «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб які втратили  працездатність ,визначеного законом.

  Мінімальна пенсія за віком встановлюється законом про Державний бюджет України на певний рік.

            При проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_3 відповідачем застосовано положення Простанови КМ Україхни № 1 від 03.01.2002 року, згідно якої розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться виходячи з розміру 19,91 грн., а також застосовано положення постанов КМ України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

№ 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

           Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачці пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ч.2ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та Законами України.

    Згідно з положенням ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховоної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

   Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 54 ч.3 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.

   Отже проведення відповідачем розрахунку пенсії ОСОБА_3 згідно положень постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивачки.

                  Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку пенсій вони   виконували вимоги  постанов Кабінету Міністрів України ,не заслуговують на увагу, оскільки згідно до вимог ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України ,Закону України, міжнародному договору ,згода на обов»язковість надана Верховною Радою України ,або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.

Таким чином суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст.54 ч.3 Закону  України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  ,як нормативний акт ,який має вищу юридичну силу над підзаконними  нормативними актами.

    Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідач повинен керуватися положеннями ст.ст.49,50,54,67  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік »: з 01 січня по 01 квітня - 380 грн., з 01 квітня по 01 жовтня - 406 грн., з 01 жовтня по 01 січня 2008 року -411 грн.; Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 01 січня по 01 квітня - 471 грн., з 01 квітня по 01 липня 481 грн., з 01 липня по 01 жовтня 481 грн., з 01 жовтня - 498 грн.; Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»: з 01 січня - 498 грн.

 Представник відповідача в судовому засіданні  зіслався на обмеженні позовних вимог  ОСОБА_3  річним строком. Тобто розглянути позов в межах 2008 року починаючи з 12.05.2008 року по 12,05.2009 року, враховуючи дату звернення позивачки з   адміністративним позовом до суду. Однак суд вважає ,що дане заперечення не підлягає до задоволення ,оскільки згідно ст.99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення  своїх прав ,свобод чи інтересів. Статтею  ст.87 ч.2 Закону України «Про  пенсійне забезпечення « передбачено ,що суми пенсій ,не одержані своєчасно з вини органу ,що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

 Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 невиплаченої пенсії з липня 2007 року по квітень 2009 року в твердій грошовій сумі ,не підлягає до задоволення ,оскільки суд не може здійснювати розрахунок суми пенсії ,оскільки це відноситься до повноважень УПФ ,а має право зобов»язати вчинити дії щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

     Таким чином, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними  нормативними актами, суд приходить до висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо відмови позивачці в перерахунку у пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст.ст.49, 50, 52,53,54ч.4 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, слід визнати неправомірними та зобов»язати відповідача провести перерахунок призначеної їй пенсії відповідно до вказаних статтей Закону, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законами України «Про державний Бюджет України» на відповідні роки, нараховувати її з квітня місяця 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в розмірі 498,00 грн., а також виплатити недораховану позивачці суму пенсії за період з 24 липня 2007 по квітень 2009 року.  

 На підставi ст.ст.49,50,53,54,67,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "

ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування",ст.87ч.2   Закону України «Про  пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст.158,159,160  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Долинському районі в перерахунку   ОСОБА_3   пенсії по втраті годувальника  у відповідності до ст.ст.49,50,52,53,54 ч.4 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком ,що становить прожитковий мінімум для непрацездатних ,встановлений законом України «Про Державний бюджет України.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі провести перерахунок пенсії  ОСОБА_3  відповідно до ст.ст.49, 50,52,53,54,ч.4  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з 24 липня 2007 року.

  Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі нарахувати та виплачувати  перерахунку   ОСОБА_3   пенсію відповідно до ст.ст. 49,50,52,53,54, ч.4  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком –прожиткового мінімуму для непрацездатних відповідно до ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «встановленого законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік «з розрахунку мінімальної пенсії за віком в розмірі 498 грн., станом на 01.04.2009 року.

         Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів    з дня ознайомлення з мотивувальною частиною постанови  до Львівського  апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського  апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд.

Суддя