Копія: Справа № 2-139-2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2009 р. Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого Роступицького М.А.
при секретарі Самілик Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі міського типу Липова Долина справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного Управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про видачу документів для реєстрації автомобіля в органах державної автомобільної інспекції
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обгрунтовують свої позовні вимоги наступним.
27.09.2007 року Головне Управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації звернулося із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про витребування легкового автомобіля „AUDI” 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (ідентифікаційний НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, об’єм двигуна V=1781, колір чорний) із незаконного володіння.
19.10.2006 року вище вказаний автомобіль „AUDI” був визнаний гуманітарною допомогою. Наказом Головного Управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації за № 133 від 6.11.2006 року він був переданий інваліду I групи ОСОБА_4, як такому, що перебував на обліку по забезпеченню спеціальним автотранспортом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а тому позивач просив постановити рішенням, яким зобов’язати відповідачів повернути даний автомобіль Головному Управлінню праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації.
Рішенням Липоводолинського районного суду від 24 вересня 2008 року ( справа № 2-3-2008 р.) у задоволенні позову Головному Управлінню праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації було відмовлено.
Вище вказане рішення залишилось не оскарженим і набрало законної сили.
У зв’язку із цим 27.10.2008 року позивачі (ОСОБА_2 та ОСОБА_1) звернулися із заявою до Головного Управління праці та соціального захисту населення із проханням видати документи на перереєстрацію даного автомобіля на ОСОБА_1, як члена сім’ї, який проживав, та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда батька ОСОБА_4. Крім цього ОСОБА_1 за дорученням керував даним автомобілем.
Листом Головного Управління праці та соціального захисту населення від 3.12.2008 року за № 04/3450 їм було повідомлено, так як у рішенні Липоводолинського районного суду не вказано підстав для видачі документів на перереєстрацію автомобіля, а тому відмовлено у видачі таких документів.
Дійсно, згідно рішення суду від 24.09.2008 року Головному Управлінню праці та соціального захисту населення у поверненні автомобіля відмовлено. При цьому, при розгляді судом даної справи відповідачем питання про зобов’язання позивача видати необхідні для реєстрації документи не ставилось і судом не розглядалось.
Відповідно до пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999 із змінами від 17.04.2008 року, після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається Головному Управлінню праці та соціального захисту населення, крім випадків, зазначених в абзацах 1-5 пункту 16 Порядку, а саме в тому випадку, якщо строк експлуатації автомобіля більш ніж десять років, та є член сім’ї, який проживав, та був зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда, а також в тому випадку якщо в сім’ї є ще один інвалід, якому висновком медико – соціальної комісії передбачено надання такого автомобіля.
Згідно технічного паспорта вище вказаний автомобіль виготовлений у 1998 році, а значить його вік перевищує десять років. Позивачі по справі зареєстровані і проживають в селі Побиванка в будинку покійного члена сім’ї ОСОБА_1. Це можуть засвідчити свідки. ОСОБА_1 має посвідчення водія.
Інші члени їхньої сім’ї, включаючи брата ОСОБА_3 та сестру ОСОБА_5., ніяких претензій до них з приводу реєстрації автомобіля не мають, що підтверджують своїми заявами. Позивач ОСОБА_1 особисто брав на себе обов’язок утримувати покійного батька, забезпечувати його засобом пересування, що і робив постійно. У сестри взагалі немає водійського посвідчення, а брат ОСОБА_3 цим питанням не займався, а тому позивачі прохають суд зобов’язати відповідача видати їм всі необхідні документи для реєстрації на них автомобіля „AUDI” 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (ідентифікаційний НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, об’єм двигуна V=1781, колір чорний) в органах державної автомобільної інспекції.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_2, у письмовій заяві до суду також позов підтримала повністю.
Законний представник відповідача - Пилипенко І.П. позов не визнала та пояснила наступне.
Дійсно, після смерті особи, якій було надано автомобіль „AUDI”, як гуманітарна допомога, залишились члени сім’ї, дружина – ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 При цьому дружина померлого є інвалідом I групи. Однак, вона є інвалідом внаслідок трудового каліцтва, а отже під дію положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 не підпадає і порядок надання їй автомобіля інший.
Щодо можливості реєстрації спірного автомобіля за сином померлого - позивачем ОСОБА_1 останній також не має права на отримання цього автомобіля, оскільки 10-річний термін експлуатації цього автомобіля не вийшов і вийде тільки у 2014 році.
З’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 25.09.2006 року ОСОБА_6, що проживає в Німеччині, передано у власність Головному Управлінню праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації як гуманітарну допомогу легковий автомобіль марки , AUDI-А6”, 1998 року випуску для подальшої передачі його інваліду війни I групи, мешканцю села Побиванка Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_4.
Даний автомобіль було належним чином ввезено в Україну, оформлено і ним користувався ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. помер.
28.09.2007 року Головне Управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації звернулося до суду з позовом про витребування вказаного автомобіля, як незаконно утримуваного членами сім’ї померлого.
24.09.2008 року рішенням суду у позові було відмовлено. При цьому в основу рішення про відмову у позові було покладено ті обставини, що серед членів сім’ї померлого є особи, які мають право користуватися даним автомобілем. Такими особами є дружина померлого ОСОБА_2, інвалід I групи та син померлого – ОСОБА_4.
Вказане рішення набрало законної сили і на даний час не змінено і не скасовано.
Відповідно до положень п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 ?ро затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями, зі змінами і доповненнями станом на день розгляду справи, після смерті інваліда, автомобіль, яким він був забезпечений Головним Управлінням СЗН, строк експлуатації якого більш ніж 10 років, залишається члену сім’ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.
Як встановлено судом, термін експлуатації спірного автомобіля більш ніж 10 років, а член сім’ї померлого, його син ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований за місцем проживання свого батька – ОСОБА_4
За таких обставин він має право на подальше користування спірним автомобілем за умови належного оформлення відповідних документів.
Окрім того, як встановлено судом, позивачка по справі ОСОБА_2, дружина померлого, є інвалідом I групи, має підстави для забезпечення автомобілем у відповідності до п. 3 Порядку, проживала й була зареєстрована на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації, а також не має іншого автомобіля.
Таким чином і цей позивач відповідає критеріям, вказаним у п. 16 ч. 2 вказаного Порядку, а отже також має право користуватися спірним автомобілем.
За таких обставин слід вважати вимоги позивачів цілком законними, а відмову Головного УПСЗН у наданні документів для реєстрації автомобіля – необгрунтованою.
Питання відшкодування витрат позивачами не ставилося і судом не розглядалось.
Керуючи ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 року зі змінами та доповненнями на день розгляду справи, ст. 22 Конституції України
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовільнити повністю.
Зобов’язати Головне Управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації видати дозвіл та необхідні документи для перереєстрації на них автомобіля „AUDI”-А6 1998 року випуску, державний реєстраційний НОМЕР_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 з об’ємом двигуна V=1781, чорного кольору, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 з датою реєстрації 29.12.2006 року виданого на ім’я ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в органах державної автомобільної інспекції.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно
Голова суду: М.А. Роступицький