Справа № 296/6060/13-ц

2/296/863/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Маслак В.П.,

за участю: секретаря судового засідання Медведській Т.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готельне господарство «Житомир», за участю третьої особи - виконавчого комітету Житомирської міської ради про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і згідно уточнених позовних вимог просить стягнути з КП "Готельне господарство "Житомир" 26723,46 грн. заборгованості із заробітної плати, 39524,06 грн. компенсації за невикористану відпустку, 311577,71 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 8362,00 грн. вихідної допомоги, всього – 386187,22 грн., 5000,00 грн. моральної шкоди. Також, просить визнати незаконими та скасувати накази голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Готельне господарство «Житомир» №46-ВН від 04.07.2012р., №50-ВН від 31.07.2012р., №53-ВН від 30.08.2012р., №54-ВН від 01.09.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 24.11.1994р. до 06.09.2012р. позивач працював на посаді директора КП "Готельне господарство "Житомир" на підставі контракту, укладеного між ним та виконавчим комітетом Житомирської міської ради, що останній раз переукладався 24.01.2008 року до 26.03.2011 року, після чого фактичні трудові відносини продовжували тривати. 26.06.2012р. Житомирською міською радою було прийнято рішення про ліквідацію КП "Готельне господарство "Житомир". 06.09.2012 року на підставі розпорядження міського голови позивача було звільнено із займаної посади, в зв’язку із ліквідацією підприємства. Щомісячна заробітна плата протягом травня – серпня 2012 року не виплачувалась в повному обсязі і на день звільнення не був проведений остаточний розрахунок, не виплачено компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги.

Згідно ухвали суду від 10.02.2016р. прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до КП «Готельне господарство «Житомир» про стягнення моральної шкоди та провадження у цивільній справі в частині вказаних вимог закрито.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.01.2016р. позовні вимоги визнав частково в сумі 38438,93грн., з яких: 14400,27грн. заборгованості по заробітній платі, 34418,08грн. компенсації за невикористану відпустку, 1102,00грн. вихідної допомоги. Також представник відповідача визнав, що накази голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Готельне господарство «Житомир» №46-ВН від 04.07.2012р., №50-ВН від 31.07.2012р., №53-ВН від 30.08.2012р., №54-ВН від 01.09.2012р. є незаконними.

Представник третьої особи в судовому засіданні 13.01.2016р. заперечила проти доводів та вимог позовної заяви.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 24.11.1994 року до 06.09.2012 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №612 від 24.11.1994р., контрактів від 05.04.2006р. та від 24.01.2008р. працював на посаді директора КП "Готельне господарство "Житомир", що підтверджується трудовою книжкою серії АТ-ІІ №8837209 (т.1 а.с.14 – 25, т.2 а.с. 190 – 193).

Рішенням Житомирської міської ради від 26.06.2012р. №403 вирішено припинити КП "Готельне господарство "Житомир" шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію (а.с.39).

Розпорядженням міського голови №326 від 27.06.2012 року директора КП "Готельне господарство "Житомир" ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з 06.09.2012 року, в зв’язку з ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.40).

Розпорядженням міського голови №453 від 29.08.2012 року директора КП "Готельне господарство "Житомир" ОСОБА_1 06.09.2012 року звільнено з займаної посади, у зв’язку з ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України та компенсації за невикористані відпустки (а.с.38).

Згідно акту перевірки додержання КП "Готельне господарство "Житомир" законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №06-03-027/1290 від 17.10.2012р. ОСОБА_1 підприємством не виплачено заробітну плату за липень, серпень та відпрацьований час у вересні 2012 року, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, вихідну допомогу не менше середнього місячного заробітку, середній заробіток за час затримки не виплачених коштів при звільненні по день фактичного розрахунку (а.с.52-58).

Відповідно до припису територіальної державної інспекції з питань праці у Житомирській області №06-03-027/1290-1151 від 17.10.2012р. КП "Готельне господарство "Житомир" приписано усунути вищезазначені порушення в строк до 19.11.2012 року (а.с. 59).

Згідно уточнення до позовної заяви від 14.12.2015р. (т.2 а.с. 61) заборгованість по заробітній платі становить 26723,46грн., а саме: за травень 2012р. - 6258,35грн., за червень 2012р. – 3991,97грн., за липень 2012р. – 6438,74грн., за серпень 2012р. – 8362,00грн., за вересень 2012р. – 1672,40грн. (т.2 а.с. 61).

Відповідно до заяви відповідача від 12.01.2016р. та пояснень представника відповідача в судовому засіданні 13.01.2016р. заборгованість по зарплаті позивача становить 14400,27грн., а саме: за травень 2012р. - 6258,35грн., за червень 2012р. – 3991,97грн., за липень 2012р. – 2470,65грн., за серпень 2012р. – 1679,30грн.

Приписами ч.3 ст.21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.11 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року, умови оплати праці керівника підприємства визначаються у контракті й повинні встановлюватися у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

У контракті можуть бути визначені умови підвищення або зниження обумовленого розміру оплати праці, встановлення надбавок, премій, винагород за підсумками роботи.

Розмір посадового окладу у контракті встановлено в сумі 1900 грн. і передбачена виплата надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50% від посадового окладу (п.3.1 Контракту).

Наказом КП «Готельне господарство «Житомир» № 61 від 01.12.2011 року затверджено штатний розпис працівників підприємства і введено його в дію з 01.12.2011 року (т.1 а.с.183).

Згідно штатного розпису посадовий оклад та місячний фонд заробітної плати директора визначено в розмірі 4520 грн. (т.1 т.с.189), з якого у подальшому проводилося нарахування.

Колективним договором та Галузевою угодою передбачена доплата за кандидата наук у розмірі 15% посадового окладу та 20 % за почесні звання (т.1 а.с.174, 181).

ОСОБА_1 має почесне звання «заслужений працівник сфери послуг України» та диплом кандидата наук зі спеціальності економіка та управління підприємством (т.1 а.с.12-13).

Згідно розрахункових листів вбачається, що з грудня 2011р. по травень 2012р. включно позивач отримував заробітну плату, що складалася з посадового окладу - 4520 грн. та доплат за інтенсивність, вчений ступінь та почесне звання (т.1 а.с.194, 209 - 213).

Наказами голови ліквідаційної комісії № 46-ВН від 04.07.2012р., № 50-ВН від 31.07.2012р., № 53-ВН від 30.08.2012р. та № 54-ВН від 01.09.2012р. скасовано доплати директору підприємства ОСОБА_1 починаючи з червня 2012 року, та заробітну плату встановлено у розмірі посадового (мінімального) окладу (т.1 а.с.126-129).

Згідно ч.2 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідачем не надано доказів того, що позивача за два місяці було повідомлено про зміну розмірів оплати праці. Окрім того, представник позивача в судовому засіданні на запитання представника відповідача вказав, що вищевказані накази голови ліквідаційної комісії № 46-ВН від 04 липня 2012 року, № 50-ВН від 31 липня 2012 року, № 53-ВН від 30 серпня 2012 року та № 54-ВН від 01 вересня 2012 року вважає незаконними, а тому позов у вказаній частині визнає.

Враховуючи, що обов’язок доведення правомірності своїх дій по трудових спорах покладено на роботодавця, й часткове визнання позову, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування вищевказаних наказів голови ліквідаційної комісії КП «Готельне господарство «Житомир».

Перевіривши розрахунок позивача в частині заборгованості підприємства перед позивачем по заробітній платі за період травень – вересень 2012р. у сумі 26723,46грн. суд приходить до висновку про його правильність та задоволення позову у вказаній частині вимог.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпПУ).

Позивач просить виплатити йому середній розрахунок за час затримки розрахунку з моменту звільнення по 14.12.2015р., тобто за 821 робочий день.

Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Враховучи викладене судом встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 379,51 грн. виходячи з розрахунку: (6438,74грн.+ 8362,00грн.)/ (17+22 робочих дні).

Отже, середній заробіток, який підлягає виплаті позивачу становить 311577,71грн. (379,51 грн. х 821 роб. дн.) без вирахування податків і зборів, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Стаття 47 КЗпП України передбачає, що у разі звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України останньому виплачується вихідна допомога не менше середньомісячного заробітку.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України 15.12.2003 N 18-841 «Про нарахування вихідної допомоги», згідно з п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином розмір вихідної допомоги буде становити 8349,22грн. (379,51 грн. х 22 роб.дні.)

Статтею 83 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Кількість невикористаних позивачем днів щорічної відпустки становить 179 днів, що підтверджується розрахунковим листом (т.1 а.с.206).

За даними розрахункового листа таке обчислення проведено станом на вересень 2012р., а тому для обрахунку слід брати 12 місяців, починаючи з вересня 2011року по вересень 2012р. включно, тобто обчилюваний період буде становити 356 днів. Отже, розмір компенсації за невикористану відпустку буде становити 37580,44грн. ((3391,98 +3538,93+4208,44+8362+8362+8412+6942,1+8362+6258,35+3991,97+6438,74+8362):356х179).

Враховуючи, що на час розгляду справи в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію припинення КП "Готельне господарство "Житомир", то суд дійшов висновку, що наявна правоздатність вказаного підприємства не припинилась, а тому вищевказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Готельне господарство «Житомир» №46-ВН від 04.07.2012р., №50-ВН від 31.07.2012р., №53-ВН від 30.08.2012р., №54-ВН від 01.09.2012р.

Стягнути з Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" (м.Житомир, майдан Перемоги, 6; код за ЄДРПОУ 05456822) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 26723,46грн, вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8349,22грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 37580,44грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 311577,71грн., всього 384230,83грн., та 487,20грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" на користь держави судовий збір в сумі 3832,82грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. П. Маслак