Копія

справа № 2-а-881-2009 р.

ПОСТАНОВА

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 червня  2009 р.       Липоводолинський  районний  суд  Сумської області

в складі: головуючого судді Шульги О.М.

при секретарі  Горкуші Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в селищі міського типу Липова Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального  захисту населення  Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області про визнання  дій неправомірними  та стягнення  недорахованої щомісячної державної допомоги.

В С Т А Н О В И В :

Позивач   ОСОБА_1 03 листопада  2008 року звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального  захисту населення  Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області   про визнання  дій неправомірними  та стягнення  недорахованої щомісячної державної допомоги.

Свій позов обгрунтовує наступним.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 в неї народився син ОСОБА_2

    Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” вона має право на отримання соціальної допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі,  встановленому  Законом,  прожиткового мінімуму  для дітей віком до шести років.

    Статтею 77 Закону України ?ро державний бюджет України на 2006 рік”  з метою приведення у відповідність  окремих норм законів було зупинено ч.1 ст.15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” і було встановлено у 2006 році допомогу по  догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним  сукупним доходом  сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень,  у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Дію ч.1 ст. 15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” також було зупинено  на 2007 рік згідно ст. 71 Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік”.

    Оскільки вищевказані положення Закону обмежують  конституційні права громадян на соціальний захист і суперечать нормам  Конституції, де говориться про те, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, і що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права  і свободи  та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком, в зв’язку з цим Положення п.14  ст. 71 Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення  на 2007 рік ч.1 ст.15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним  на підставі Рішення  Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

    Тобто допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня  2007 року повинна надаватися у розмірі  встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

    Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення їй за 2007 рік нараховувалась на виплачувалась соціальна допомога набагато менша.

    Враховуючи те, що прожитковий  мінімум  для дітей віком до 6 років з 1 січня 2007 року становив – 434 гривні, з 1 квітня  2007 року – 463 гривні, з 1 жовтня  2007 року – 470 гривень, то сума не нарахованої та невиплаченої соціальної допомоги за 2007 рік складає 2984 гривень 51 копійки, згідно розрахунку:

квітень – 333,97 грн.

травень – 333,97 грн.

червень – 333,97 грн.

липень – 333,97 грн .

серпень – 330,36 грн.

вересень – 328,87 грн.

жовтень – 33,87 грн.

листопад – 329,95 грн.

грудень -325,90 грн

      Загальна сума недорахованої і невиплаченої  допомоги за 2007 рік  становить 2984,51грн.    

    Сума недорахованої і невиплаченої соціальної  допомоги за 2008 рік  становить  3922 гривні згідно з розрахунку.

січень – 379,90 грн.

лютий -379,90 грн.

березень – 379,90 грн.

квітень – 393,90 коп.

травень – 393,90 грн.

червень – 393,30 грн.

липень – 395,90 грн.

серпень – 395,90 грн.

 вересень – 395,90 грн.

жовтень – 412,90 грн.

За таких обставин прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2008 року  становив – 524 гривні, з 1 квітня – 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня – 557 гривень.

    А  тому дізнавшись про її порушені права у листопаді місяці 2008 року, вона в письмовій формі звернулася до начальнику Управління праці  та соціального захисту населення Липоводолинського районної державної адміністрації стосовно роз’яснення їй  порядку нарахування допомоги. На що їй була надана не зовсім зрозуміла відповідь.

    Вона вважає, що внаслідок зупинення на певний час  дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми  соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня  громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму та порушується гарантоване  у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень, а відповідно вимушена звернутися з даною заявою до суду.

    В зв’язку з викладеним прохає суд винести рішення, яким:

    1. Поновити пропущений строк для звернення до суду з позовом про визнання дій владних повноважень не правомірними та стягнення недорахованої та не виплаченої допомоги.

    2. Визнати дії відповідача неправомірними.

    3. Зобов’язати відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Липоводолинської РДА провести нарахування в її користь недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною за 2007-2008 роки в загальній сумі 6906,51 ( шість тисяч  дев’ятсот шість гривень 51 копійок) та провести виплату вищезазначеної суми.

В судовому засідання  позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги  змінила та попрохала  зобов’язати відповідача провести перерахунок  на її користь недоплаченої їй допомоги по догляду за  дитиною за увесь 2007 рік та провести відповідну виплату. Від позовних вимог щодо  проведення відповідно  перерахунку та виплати  допомоги  по догляду за дитиною за 2008 рік відмовилась.

 Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але в своїй письмовій заяві позов не  визнав повністю посилаючись на  направлені до суду заперечення і попрохав справу  розглянути за його  відсутності.

Враховуючи, що у справі  є достатньо даних права та  взаємовідносини сторін суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника  відповідача.

З’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що у позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1  народився син ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого виконкомом  Подільківської сільської ради  Липоводолинського району  Сумської області 15.02.2007 року.

За заявою позивачки Управління  праці та соціального захисту населення  Липоводолинської РДА було прийняте рішення  про призначення допомоги  по догляду за дитиною до 3-х років.

Отже позивачка має  право  на отримання  соціальної допомоги  по догляду за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку і вона  протягом 2007 року отримувала  таку допомогу, але у розмірі  значно меншому, чим передбачено законом.

У відповідності  до ст. 15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України ?ро державний бюджет  України на 2007 рік”,  на вказаний рік дію ст. 15 Закону України ?ро державну допомогу  сім’ям з дітьми”, зупинено.

    Рішенням Конституційного суду  України  від 09.07.2007 р.  за  № 6-рп/2007 було визнано неконституційним положення щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до 3-х річного віку, як різниці  між 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб  та середньомісячним сукупним доходом сім’ї на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого  для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів.

    Таким чином слід  вважати, що відповідно до рішення Конституційного суду  України Управління праці та соціального захисту населення Липоводолинської РДА повинно було  діяти у відповідності з нормою ст. 15  Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми”, оскільки вказане рішення Конституційного суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції і воно має бути обов’язковим  для виконання на  території України.

    Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат по допомозі по догляду за дитиною, так як ці посилання суперечать положенням ст. ст. 22, 46 ч. 1 Конституції України щодо гарантій  права на соціальний захист.

    За таких обставин  дії УПСЗН Липоводолинської РДА в частині  ненарахування та невиплати соціальної допомоги у належному  розмірі слід  вважати неправомірними.

    Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином позивачка має право на отримання допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по  31.12.2007 року в розмірі  прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тому Управління  праці та соціального захисту населення Липоводолинської РДА  повинно було призначити, нарахувати та сплачувати  позивачці допомогу у розмірі визначеному  ст. 15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми”, яка набула чинності  із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 ст. 71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” ця норма втратила чинність та не підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині нарахування та сплати вказаної допомоги з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року задоволенню не підлягають, оскільки в період з 01.01.2007 року  до прийняття Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі № 1-23/2007 відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства.

Як вбачається з довідки відповідача від 23.09.2008 року про отримання позивачкою допомоги  в 2007-2008 роках, фактичний розмір виплаченої допомоги  склав за липень 2007 року – 129,03 грн., серпень 2007 року – 132,64 грн., вересень 2007 року – 134,45 грн., жовтень 2007 року – 136,13 грн., листопада 2007 року – 140,05 грн., грудень 2007 року – 144,10 грн.

 Проте виплата  допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинна була здійснюватися у  відповідності до вимог  частини 1 ст. 15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям  з дітьми” виходячи з розміру встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який становив з 01.07.2007 року 463 грн., а з  01.10.2007 року 470 грн.

 З урахуванням викладеного, сума недоплаченої  відповідачем  позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1927 грн. 70 коп. виходячи з наступного розрахунку:

за липень (( 463:31х23)=343,52 грн) – ((123,03:31х23) = 95,73 грн)=247,79 грн.

за серпень (463-132,64) = 330,36 грн.

за вересень  (463 – 134,45) = 328,55 грн.

           за жовтень  (463 – 136,13) = 365,15 грн.

          за листопад  (463 – 140,05) = 329,95 грн.

          за грудень (463 – 144,10) = 325,90 грн.

Суд вважає необгрунтованими  посилання відповідача  на те, що Управління праці та соціального захисту населення Липоводолинської райдержадміністрації не є належним  відповідачем  по справі в частині стягнення коштів.

    Так, відповідно до ст. 5 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми”, всі види державної допомоги сім’ям з дітьми”,  крім допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення  за місцем проживання батьків, отже УПСЗН Липоводолинської РДА і є саме тим органом, що повинен вирішувати дане питання..

    Що стосується  вимог позивачки про поновлення терміну  подачі позову до суду, суд приходить до наступного.

    Дійсно, відповідно до положень  ч.2 ст. 99 КАС України  встановлено річний  термін звернення  до суду з дня коли особа  дізналася   про порушення своїх прав. Згідно вимог  ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до  адміністративного  суду є підставою для відмови в задоволенні  позову, якщо на цьому наполягає  одна із сторін.

    У своїх письмових запереченнях  відповідач дійсно наполягає на відмові у задоволенні позову з цих підстав.

    Як встановлено судом, факт неправомірності не нарахування і невиплат у належному розмірі вказаної допомоги даній категорії громадян став загальновідомим після відповідного рішення Конституційного Суду України, тобто з 09.07.2007 року. позивачка звернулася до суду  з відповідним позовом 03.11.2008 року.

     З позовної заяви та пояснення позивача в судовому засіданні  вбачається, що про грубе порушення її прав  їй стало відомо тільки у вересня 2008 року  після чого вона зразу звернулася  до начальника управління праці та соціального захисту населення  Липоводолинської РДА стосовно роз’яснення  їй порядку  нарахування допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, однак  належної відповіді вона не одержала.

    Про те, що позивачка намагалась вирішити спірне питання  у період до звернення до суду, представник відповідача не заперечує і даний факт стверджується документально.

    Крім того  порушення  її прав на одержання  виплати допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  і припинилось  лише 01.01.2008 року  після внесення змін  до деяких норм Закону України  ?ро  державну допомогу  сім’ям з дітьми”.

    За таких обставин, суд вважає, що позивачкою не пропущений річний термін  звернення  з позовною заявою до суду, а тому  вимоги  відповідача про відмову  у задоволенні позову за пропуском строку  звернення з позовом  до суду  є необґрунтованим.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,8,46 Конституції України, ст.ст. 2,6,8,9,10,69,71,100,159-163,167 КАС України, ст.ст. 4,15 Закону  України  ?ро державну допомогу  сім’ям з дітьми” суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального  захисту населення  Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області про визнання  дій неправомірними  та стягнення  недорахованої щомісячної державної допомоги., - задовольнити частково.

Визнати дії  Управління праці  та соціального захисту  населення Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області по  нарахуванню позивачці соціальної допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік починаючи  09.07.2007 р.  протиправним.

Зобов’язати  Управління  праці та соціального захисту  населення Липоводолинської  районної державної адміністрації Сумської області  здійснити  перерахунок призначеної  ОСОБА_1  допомоги  по догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до вимог ст. 15 Закону України ?ро державну  допомогу  сім”ям з дітьми” в редакції станом на 09.07.2007 року в розмірі  прожиткового  мінімуму  для дітей віком до 6 років, встановленого законом.

В задоволенні  решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до апеляційного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в установлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку .

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:  підпис

З оригіналом згідно

Суддя:                                  О.М. Шульга