ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р.Справа № 915/1660/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                             В.В. Лашина

Суддів:                                                                                 К.В. Богатиря

                                                                                           ОСОБА_1

При секретарі                                                                        І.М. Станковій

За участю представників сторін:

Від п-ва “Універсал-Юг” Товариство з обмеженою відповідальністю - ОСОБА_2

Інші представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 08.12.2015 р.

по справі № 915/1660/14

за позовом Підприємства “Універсал-Юг” Товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача ОСОБА_3 міської ради

за участю Прокурора м. Миколаєва

про визнання незаконним та скасування п.5 рішення ОСОБА_3 міської ради від 16.09.2014р.

ВСТАНОВИЛА:

          У жовтні 2014 року підприємство «Універсал-Юг» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (в подальшому за текстом – ТОВ «Універсал-Юг») звернулося до господарського суду М0,

иколаївської області із позовом до ОСОБА_3 міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 5 рішення відповідача від 16.09.2014 р. про відмову позивачу в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 2930 кв.м для обслуговування ринку «Україна» по пр. Леніна, 200 у м. Миколаєві.

В подальшому позивач змінив предмет позову і доповнив первісний позов ще однією вимогою, в якій просив зобов’язати ОСОБА_3 міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути питання про надання ТОВ «Універсал-Юг» дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 2572 кв.м для обслуговування ринку «Україна» по пр. Леніна, 200 у м. Миколаєві, а також на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 402 кв.м для обслуговування ринку «Україна» за вказаною адресою.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2015 р. (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги задоволені частково. Визнаний незаконним та скасований п.5 рішення ОСОБА_3 міської ради від 16.09.2014 р. в частині відмови ТОВ «Універсал-Юг» в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 2572 кв.м для обслуговування ринку «Україна» за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 200. Також було вирішено спонукати ОСОБА_3 міську раду у визначеному законом порядку розглянути питання про надання ТОВ «Універсал-Юг» дозволу на проведення експертної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки площею 2572 кв.м. В решті позовних вимог відмовлено. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 1218 грн. судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_3 міська рада в апеляційній скарзі просить його скасувати й постановити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки площа спірної земельної ділянки в розмірі 2930 кв.м визначена позивачем орієнтовно, тоді як площа земельної ділянки в розмірі 2572 кв.м, вільної від заборони продажу, встановлена лише під час даного судового розгляду, при цьому, відповідно до ст. 128 ЗК України органу місцевого самоврядування не надано право або обов’язок вносити за власною ініціативою зміни до розміру та площі земельної ділянки, яку бажає придбати особа.

В відзиві на апеляційну скаргу підприємство "Універсал -ЮГ" ТОВ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, з мотивів викладених у відзиві.

Представники ОСОБА_3 міської ради та прокуратури м.Миколаєва в судове засідання не з’явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомили. і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України та набувається і здійснюється відповідно до закону.

Частиною 3 статті 148 Господарського кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається і реалізується відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 ст. 134 названого Кодексу унормовано, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлений статтею 128 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу (ч. 2 ст. 128 ЗК України).

Згідно із частиною третьою згаданої норми орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підстави для відмови в продажу земельної ділянки передбачені частиною 5 статті 128 ЗК України. Ними є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Аналогічні положення містяться у статті 16 Цивільного кодексу України.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів законодавцем у статтях 16, 21 Цивільного кодексу України назване визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, з 2001 року між сторонами склалися орендні правовідносини щодо спірної земельної ділянки, які оформлені договором оренди землі, який зареєстрований в книзі записів оренди землі 08.11.2001 р. за № 826, додатковою угодою від 08.07.2003 р., до зазначеного договору, договором оренди земельної ділянки, зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі від 22.07.2002 р. за № 1196.

Позивачем на орендованій земельній ділянці було здійснено будівництво адміністративно-господарських споруд та проведено реконструкцію ринку з благоустроєм території, яке прийнято до експлуатації у встановленому законом порядку.

09.02.2004 р. між ОСОБА_3 міською радою та ТОВ «Універсал-Юг» укладено додаткову угоду, за умовами якої позивачем на підставі рішень ОСОБА_3 міської ради № 2/18 від 07.06.2002 р., № 15/11 від 16.10.2003 р., № 17/7 від 12.12.2003 р. додатково передано відповідачу в оренду строком до 01.01.2025 р. земельну ділянку площею 793 кв.м до раніше наданої площі для розширення ринку. Загальна площа земельної ділянки склала 1657 кв.м.

07.11.2011 року Виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради № 1127 від 28.10.2011 р. ТОВ «Універсал-Юг» було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 463385 /а.с. 39, т.1/, відповідно до якого в приватній власності позивача перебуває нежитловий об’єкт (ринок) у м. Миколаєві, проспект Леніна, 200.

В подальшому, бажаючи отримати у власність земельну ділянку, позивач відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» звернувся до міського голови з заявою за вих. № 59 від 16.03.2011 р. про надання висновку Управління архітектури щодо викупу земельної ділянки для обслуговування ринку «Україна» по пр. Леніна, 200, яку було зареєстровано державним адміністратором Миколаївської міської ради 23.03.2011 за № Б-01640/А-И.

Листом від 29.03.2011 р. за вих. № 17-607/2 Управління містобудування та архітектури виконкому ОСОБА_3 міської ради позивачу повідомлено про відсутність можливості викупу земельної ділянки у зв’язку з тим, що ця територія знаходиться в межах червоних ліній пр. Леніна та вул. Комсомольської, відноситься до земель загального користування населених пунктів та не може бути передана у приватну власність з урахуванням п. 3 ст. 83 Земельного кодексу України.

13.02.2014 р. позивач в порядку, передбаченому ч. 2 ст.128 Земельного кодексу України, звернувся до відповідача з заявою про видачу рішення міської ради про надання у власність (продаж) земельної ділянки орієнтованою площею 2930 кв.м у м. Миколаєві, пр. Леніна, 200, цільовим призначенням: для обслуговування ринку «Україна». До вказаної заяви позивачем за описом були додані копії договорів оренди земельних ділянок, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 463385 від 07.11.2011 р., витяг про державну реєстрацію прав серії СЕВ № 626844 від 14.11.2011 р. та Статут товариства.

Однак листом № 032075 заступника міського голови позивачу було відмовлено, тому що за планом земельна ділянка для обслуговування ринку «Україна» знаходиться в зоні дії спеціальних обмежень (червоних ліній), тому її передача у приватну власність неможлива.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2014 року у справі № 915/534/14 ОСОБА_3 міську раду було зобов’язано у визначеному законом порядку розглянути та прийняти рішення за заявою ТОВ «Універсал-Юг» від 13.02.2014 року про надання у власність (продаж) земельної ділянки цільовим призначенням для обслуговування ринку «Україна» орієнтованою площею 2930 кв.м за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 200.

На підставі вказаного судового рішення, що набрало законної сили, ТОВ «Універсал-Юг» знову звернулося до відповідача із заявою про надання у власність шляхом викупу земельної ділянки орієнтовною площею 2930 кв.м, м. Миколаїв, пр. Леніна, 200 з цільовим призначенням: для обслуговування ринку «Україна».

З витягу з протоколу № 130 засідання постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 11.08.2014 р. /а.с. 101, т.1/ вбачається, що звернення ТОВ «Універсал-Юг» про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 2930 кв.м для обслуговування ринку «Україна» було погоджено.

Однак пунктом 5 рішення № 43/21 від 16 вересня 2014 року ОСОБА_3 міська рада відмовила ТОВ «Універсал-Юг» в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки. При цьому, в рішенні зазначено, що питання відмови в наданні дозволу розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 11.08.2014 р., протокол № 130.

ОСОБА_3 міська рада в рішенні посилалася на пункт «а» частини четвертої ст. 83 та пункт «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України. Тобто відповідач дійшов до висновку, що стосовно земельної ділянки площею 2930 кв.м по пр. Леніна, 200 у м. Миколаєві існує заборона на передачу її у приватну власність (земельна ділянка відноситься до земель загального користування населених пунктів - майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно із висновком будівельно-технічної експертизи № 8303 від 29.09.2015 року площа земельної ділянки, на якій розміщені об’єкти нерухомості ТОВ «Універсал-Юг», що перелічені в свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 07.11.2011 р. і яка необхідна для обслуговування даних об'єктів на пр. Леніна, 200 у м. Миколаєві складає 0,2974 га.

Також експертом зазначено, що до складу цієї земельної ділянки лише частково входять земельні ділянки комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, а саме: сквер та охоронна зона трамвайної лінії на вул. Комсомольська, площею 402 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що стосовно земельної ділянки площею 2572 кв.м (2974 кв.м - 402 кв.м) будь-яка заборона відсутня, й, крім того, вказана площа необхідна для обслуговування нерухомих об'єктів, які належать позивачу на праві власності. Окрім цього, суд зазначив, що оскільки інших підстав для відмови у продажу земельної ділянки (виявлення недостовірних відомостей у поданих документах в частині неправильного зазначення розмірів та/або площі земельної ділянки, щодо якої особою подана заява (клопотання) про надання її у приватну власність, тощо) оспорюване рішення ОСОБА_3 міської ради не містить, тому необхідності нового звернення до відповідача з приводу того ж самого предмету звернення надання у власність (продажу) земельної ділянки необхідної для обслуговування ринку «Україна» не існує, оскільки це б суперечило принципам добросовісності та розсудливості, яких має дотримуватись орган місцевого самоврядування при прийнятті рішень.

В частині позовних вимог щодо розгляду питання про надання ТОВ «Універсал-Юг» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 402 кв.м для обслуговування ринку «Україна» по пр. Леніна, 200 у м. Миколаєві, господарським судом вирішено відмовити, оскільки стосовно продажу цієї земельної ділянки існують заборони, а питання про її отримання в оренду не було предметом розгляду при прийнятті оспорюваного рішення ОСОБА_3 міської ради від 16.09.2014 р.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені усі обставини справи в їх сукупності із наданням спірним правовідносинам правильної юридичної оцінку та застосуванням до них належних норм матеріального права.

Посилання ОСОБА_3 міської ради на те, що позивачем в заяві визначено орієнтовну площу земельної ділянки для викупу, що не передбачене ст. 128 Земельного кодексу України, судова колегія вважає хибними.

Слід зазначити, що поняття «орієнтовний розмір» не є незвичайним для земельного законодавства, адже цей термін використовується у ч. 6 ст. 118, ч. 2 ст. 123 та ч. 6 ст. 151 Земельного кодексу України.

Системний аналіз положень статті 128 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що особа зазначає у відповідній заяві саме бажаний, орієнтовний розмір та площу земельної ділянки, оскільки від неї не вимагається подання будь-якої технічної документації, яка б підтверджувала існування чи встановлення саме конкретних розмірів та площі земельної ділянки.

Відтак, перевірка та дослідження цього питання покладено саме на орган місцевого самоврядування, як власника, у розпорядженні якого знаходиться така земельна ділянка.

Не може погодитися судова колегія й з твердженням скаржника про відсутність повноважень щодо самостійного визначення розміру земельної ділянки.

Пунктами 30, 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 5 ст. 60 названого Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно із ч. 3 ст. 128 ЗК України орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Отже, питання регулювання земельних відносин та розпорядження землями комунальної власності, облік земель, їх характеристики, стан та контроль за ними, врахування прав та інтересів суміжних землекористувачів при виділенні земельної ділянки є саме обов’язком органів місцевого самоврядування.

При цьому, моменту прийняття рішення на сесії ОСОБА_3 міської ради передує момент розгляду цього питання, дослідження та його перевірки відповідними уповноваженими виконавчими органами, як-то органами земельних ресурсів, архітектури та будівництва.

Також статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання та здійснюють контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Згідно із протоколом № 130 від 11.08.2014 р. засідання постійної комісії ОСОБА_3 міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин /а.с. 101, т.1/ звернення ТОВ «Універсал-Юг», у тому числі, з питання проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 2930 кв.м для її викупу для обслуговування ринку «Україна» було погоджене.

Разом з тим, в оспорюваному рішенні ОСОБА_3 міської ради зазначено, що питання відмови в наданні дозволу розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 11.08.2014 р., протокол № 130. Відтак, рішення ОСОБА_3 міської ради № 43/21 від 16 вересня 2014 року в порушення імперативних вимог ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України містить неповне та суперечливе обґрунтування причин відмови.

До того ж, відповідачем прийняте рішення без врахувань прав ТОВ «Універсал-Юг» на земельну ділянку, які закріплені Конституцією України, ст. 82 Земельного кодексу України, а також воно створює перепони для реалізації позивачем прав, передбачених ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Враховуючи порушення інтересів позивача оспорюваним рішенням, господарський суд правомірно його скасував.

Як роз’яснено у п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.05.2011 р. № 6 за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2015 р. по справі № 915/1660/14 – без змін.

Головуючий суддя                                         В.В. Лашин

Суддя                                                                        К.В.Богатир

Суддя                                                    М.А. Мирошниченко