УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 876/9810/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді                                         Судової-Хомюк Н.М.,

суддів                                                             Гудим Л.Я., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, 29 липня 2014 року звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області та просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань, із зобов’язанням Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області виплатити заборгованість у частині недонарахованої суми пенсії з дня призначеної пенсії за віком як державному службовцеві з 02.09.2013 року.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що, відмовляючи в здійсненні відповідного перерахунку призначеної пенсії, відповідач неправомірно вказав, що матеріальна допомога та допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати, а тому вважає, що відповідач неправильно розтлумачив норми статті 33 Закону України «Про державну службу».

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2014 року в справі №352/1674/14-а адміністративний позов було задоволено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення, допомогу на вирішення соціально-побутових питань, та виплатити заборгованість у частині недонарахованої суми пенсії з дня призначення пенсії за віком як державному службовцю з 02 вересня 2013 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2014 року в справі № 352/1674/14-а та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 травня 2013 року у справі № 21-125а13.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 року у справі № 352/1674/14-а – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк                              

Судді            Л.Я.Гудим

ОСОБА_2

Повний текст

виготовлено 15.02.2016 року.