Справа №2-442/09      

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

( м о т и в о в а н е )

 25 березня  2009 року               Артемівський районний суд м. Луганська

 у складі головуючого:           судді Сторожук Т.А.

 при секретарі:                         Манукян Р.

за участю позивачки:              ОСОБА_1

представника позивачки:        ОСОБА_2

відповідачів:                             ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Друга Луганська державна нотаріальна контора про встановлення фактів прийняття спадщини, визнання права власності та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину,

У Х В А Л И В:

    Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину та встановлення права власності на частку житлового будинку, потім уточнила позовні вимоги і просить суд встановити факти прийняття спадщини, визнати право власності і визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину посилаючись на те, що   домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належало ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі договору постройки; після смерті декількох поколінь спадкодавців спадкоємці спадкове майно фактично приймали, але нотаріально своїх прав не оформлювали. Лише в 2007-2008 р.р. до нотаріальної контори звернулись вже онуки власників будинку: вона і відповідачі – ОСОБА_3, ОСОБА_5, бажаючи оформити спадщину за правом представлення після смерті бабусіОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; 10.01.2008р. старшим державним нотаріусом Другої Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_5 були видані свідоцтва про право власності за законом на спірне домоволодіння на 1/2 частку кожному, усунувши позивачку  від права спадкування з причин того, що нотаріус не побачила  її заяви. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_7 надали зустрічну позовну заяву про визнання права власності на частину жилого будинку, про визнання частково недійсним свідоцтва на право на спадщину, яку в подальшому залишили без розгляду.

    В судовому засідання позивачка та її представник уточнені позовні вимоги підтримали і підтвердили вищезазначене.

    Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, надали доручення ОСОБА_3 на представництво їх інтересів в суді.

    Відповідачка ОСОБА_3, діюча від свого імені та за дорученням в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_7, позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що у позивачки є власне житло, крім того ОСОБА_1 на момент смерті бабусі мешкала окремо і не опікувалася нею при її житті.

     Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги визнала, в судовому засіданні відмовилась від фактично належної їй частки в спадковому майні на користь доньки – позивачки ОСОБА_1

    Представник третьої особи позовні вимоги визнала, надала суду пояснення, що дана ситуація склалася у зв’язку із великою завантаженістю нотконтори, особливо на початку року, внаслідок чого заява позивачки про прийняття спадщини не була помічена під час видачі свідоцтв відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_5, які в свою чергу не повідомили нотаріуса про існування інших спадкоємців.

    Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належало ОСОБА_9 та її чоловікові ОСОБА_10 на підставі договору постройки від 07.04.1960 року, № 2378,  зареєстрованого в Луганському міжміському БТІ 14.04.1960 року.

     ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер, на час його смерті разом із ним були прописані та фактично проживали його дружина – ОСОБА_9, та сини – ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (батьки позивачки ОСОБА_1 і відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_3). ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 фактично прийняли спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_10 проживали в спадковому будинку і були зареєстровані, тому частка померлого ОСОБА_10, яка складала 1/2 будинку, повинна була бути поділена на трьох його спадкоємців, по  1/6 частці кожному з них. Таким чином, фактично після смерті ОСОБА_10 будинок став належати:  ОСОБА_9-2/3 частки, ОСОБА_13- 1/6 частка, ОСОБА_12-1/6 частка.

  У 1999 році помер батько позивачки, ОСОБА_13. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були – мати, ОСОБА_9, дружина (вона ж – мати позивачки) ОСОБА_8 та донька - позивачка ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_13 залишилося спадкове майно у вигляді 1/6 частки спірного будинку. Позивачка та її мати з заявами до нотаріальної контори не звертались, фактично прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_13 ОСОБА_9 мала право на обов’язкову долю, тобто після смерті ОСОБА_13 його частка будинку, яка складала 1/6 будинку, повинна була бути поділена на трьох спадкоємців по 1/18 частці кожному, при цьому частки спадкоємців стали складати: ОСОБА_9 - 13/18, ОСОБА_4 - 1/18, ОСОБА_1- 1/18 частки. Мати позивачки ОСОБА_4 не зверталась з заявою про прийняття спадщини, а в судовому засіданні заявила про відмову від прийняття своєї 1/18 частки на користь доньки – ОСОБА_1, таким чином, частка позивачки в будинку збільшилася і стала складати 1/9.

У 2006 році помер дядько позивачки (він же батько відповідачів - ОСОБА_3 і ОСОБА_5, чоловік відповідачки ОСОБА_7 та син ОСОБА_9) - ОСОБА_12. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були – мати, ОСОБА_9, дружина – ОСОБА_7 та діти – відповідачі по справі: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Вони усі проживали разом із ОСОБА_12, тобто фактично прийняли спадщину після його смерті. Таким чином, після смерті ОСОБА_12 його частка будинку, яка складала 1/6, фактично була поділена на чотирьох спадкоємців по 1/24 частці і стала належати: ОСОБА_9 - 55/72, ОСОБА_7 - 1/24, ОСОБА_3 –1/24, ОСОБА_5– 1/24 часток.

В 2007 році померла – ОСОБА_9 (бабуся позивачки і відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5), якій на момент смерті фактично належало 55/72 часток будинку. Після її смерті спадкоємцями є її онуки – діти ОСОБА_5 (відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5) та позивачка – донька ОСОБА_13. Відповідачка ОСОБА_7 до нотконтори не звернулася, надала суду заяву про відмову від належної їй частки на користь дітей – ОСОБА_5 і ОСОБА_3 Таким чином, на цей час спірний будинок повинен належати: ОСОБА_1 - 71/144, ОСОБА_3 – 67/288, ОСОБА_5 –67/288 часток.

Після смерті ОСОБА_9 позивачка і відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулась до Другої Луганської державної нотаріальної контори: позивачка - з заявою про прийняття спадщини, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - з заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину. 10.01.2008 року відповідачам були видані свідоцтва про право на спадщину на 1/2 кожному, оскільки нотаріус не побачив заяву позивачки.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника, відповідачки ОСОБА_3, представника третьої особи – Другої Луганської державної нотаріальної контори – ОСОБА_11, яка пояснила, що позивачка у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі – ОСОБА_9, про що було зроблено відповідний запис; на початку 2008 року відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 також звернулись до нотконтори і надали заяви про видачу їм свідоцтв про право на спадщину, оскільки на час смерті ОСОБА_9 проживали і були зареєстровані разом із нею, надавши для огляду домову книгу, а також довідку квартального комітету, було заведено спадкову справу і 10.01.2008 року ОСОБА_3 і ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового будинку кожний, оскільки  заява позивачки залишилася поза увагою нотаріуса.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він з 2003 р. мешкає по сусідству з відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 Після смерті ОСОБА_9 у 2007 році ОСОБА_15, яка раніше повністю утримувала бабусю, почала наводити лад в будинку, в якому до смерті бабусі був бардак. ОСОБА_15 підвела воду, відремонтувала кімнати, у зв’язку з чим стан будинку суттєво поліпшився. Після смерті бабусі почалася «дележка», позивачка, зі слівОСОБА_3, вимагає свою частку.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що мешкає по сусідству з відповідачами з 2000 року, позивачку в спірному будинку ніколи не бачила і вперше побачила в суді. Зі слів ОСОБА_3, їй відомо, що позивачка після смерті бабусі стала вимагати свою частку в будинку. Щодо стану будинку пояснила, що житлові умови суттєво не змінилися після смерті ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що знає позивачку та відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_5 ще з дитинства, що вони є родичами між собою та онуками ОСОБА_9, ОСОБА_15 і ОСОБА_12 завжди мешкали в бабусиному домі, а ОСОБА_1 – окремо. Після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_15 підвела воду до будинку, ОСОБА_1 ніякої участі в цьому не приймала. Зараз ОСОБА_1 вимагає свою частку в будинку.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що його будинок, де він мешкає все життя, розташований по сусідству зі спірним будинком. Виріс разом з батьками сторін – ОСОБА_13 і ОСОБА_12, знає, що ОСОБА_13 мешкав в батьківському домі до одруження, і що на час смерті ОСОБА_10 ОСОБА_13 ще не був одружений. В його присутності ОСОБА_1 ніколи не виказувала погроз і не вимагала від відповідачів своєї частки.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що мешкає по сусідству з ОСОБА_3 і підтримує з нею дружні відносини вже шість років. ОСОБА_15 їй неодноразово скаржилася, що позивачка вимагає свою частку в будинку, хоча ніякої допомоги по догляду за бабусею не надавала. ОСОБА_15 була вимушена опікуватися бабусею самостійно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належало ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі договору постройки, зареєстрованого в Луганському міжміському БТІ, частки співвласників не були визначені; після смерті ОСОБА_10 спадщину фактично прийняли ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 В 1999 р. помер ОСОБА_13, спадщину після його смерті фактично прийняли ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_12, померлого в 2005 р., спадщину фактично прийняли ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 В 2007 р. померла ОСОБА_9, після її смерті спадкоємцями за правом представлення є її онуки – ОСОБА_1(донька померлого ОСОБА_13), ОСОБА_5 та ОСОБА_3(діти померлого ОСОБА_5), які звернулись до нотаріальної контори з відповідними заявами. Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовилась від своєї 1/18 частки в спадковому майні після смерті чоловіка – ОСОБА_13 на користь позивачки – ОСОБА_1, а відповідачка ОСОБА_7 – дружина померлого ОСОБА_12 в нотаріальну контору не зверталась і тому відповідачам після смерті ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право на спадщину по 1/2 частці кожному, при цьому внаслідок необачності нотаріуса заява позивачки залишилася непоміченою, у зв’язку з чим її право на отримання спадщини було порушено. Оскільки відповідачки ОСОБА_4 і ОСОБА_7 не використали своє право на прийняття спадщини, то розподіл спадкового майна після смерті ОСОБА_9, померлої у 2007 р., повинен бути проведений між її онуками пропорційно часткам померлих батьків, тобто частка ОСОБА_13 повинна спадкуватися позивачкою; частка спадщини ОСОБА_12 повинна ділитися між відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з урахуванням фактично прийнятих ними часток спадкового майна після смерті батьків, тобто 1/9 частка – ОСОБА_1, і по 1/16 частці – відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_5, а посилання відповідачки ОСОБА_3 на те, що позивачка має власне житло і що нібито не опікувалась померлою ОСОБА_9,  а також наявність у ОСОБА_1 іншого житла, не можуть бути прийняті судом до уваги при розгляді даного спору, оскільки спадкування майна не передбачає необхідності піклування за спадкодавцем при його житті, а наявність іншого житла не позбавляє спадкоємця права на отримання спадщини.

Між сторонами склались цивільно-правові відносини, при яких право позивачки на оформлення спадщини було порушено.

Ст. 22 КоБС УРСР (1963 року) – майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) - при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, чоловік (дружина) і батьки померлого.

 Ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) – визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично в управління або володіння спадковим майном; якщо він звернувся до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини.

Ст. 1258 ЦК України (2001 року) – спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ст. 1266 ЦК України (2001 року) – внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини…якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну

Ст. 1267 ЦК України (2001 року) – частки кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Ст. 1269 ЦК України (2001 року) –спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10,11,60,130,212-215 ЦПК України, ст. 22 КоБС УРСР (1963 року), ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст.1258,1266,1267,1269 ЦК України (2001 року) суд,

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

       Визнати право власності на 1/2 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_9 по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2.

       Визнати право власності на 1/2 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_10 по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1.

       Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

       Визнати право власності на 1/6 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, - по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2.

        Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_13 після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

        Визнати право власності на 1/6 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_13 після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, – по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3.

         Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_12після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

        Визнати право власності на 1/6 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_12 після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, – по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

        Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_13., померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

        Визнати право власності на 1/18 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за  ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, – по день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2.

       Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_13., померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

       Визнати право власності на 1/18 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за  ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

        Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

        Визнати право власності на 1/18 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за  ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, а всього на 1/9 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням відмови ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

    Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

       Визнати право власності на 1/24 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за  ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, – по день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 , а всього на 55/72 часток будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

       Визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину від 10.01.2008 року, видане Другою Луганською державною нотариальною конторою на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_5, зменшивши їх частки до 67/288 кожному.

       Визнати право власності на 55/144 часток будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за  ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, а всього на 71/144 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

       Заява про оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його оголошення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                               Т.А. Сторожук