Справа № 1-50/10

№ провадження 1-50/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ритова В.І.,при секретарі Бережній О.В. з участю прокурора Шило C.B., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, мешкає в громадянському шлюбі, маючого на утриманні малолітню дочку, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон "Орільський", 18, кв. 14, не судимого

за ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, мешкає в громадянському шлюбі, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого 01.12.2004 року Хустським районним судом Закарпатської області за ст. ст. 185 ч. З, 395, 70 КК України до З років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 05.10.2007 року по відбутті міри покарання

за ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, мешкає в громадянському шлюбі, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, судимого 23.11.2007 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку 3 роки

за ч. 2 ст. 162 КК України

ВСТАНОВИ В:

13 лютого 2009 року, близько 15 години, в селі Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ініціативою ОСОБА_1. маючи умисел на незаконне проникнення до житла шляхом обману з метою проведення фіктивного обшуку під видом працівників міліції, прийшли у двір ОСОБА_4, який розташований по вул. Партизанська, 101.

На момент прибуття вхідні двері в будинок ОСОБА_4 були зачинені. Потерпілий, побачивши ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вийшов до них та знаходився на порозі свого будинку. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, що він працівник міліції та разом з понятими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийшли в його будинок з метою проведення обшуку та вилучення наркотичних засобів.

ОСОБА_4, знаходячись на порозі свого будинку, усвідомлюючи обман з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не захотів пускати їх у будинок і відмовив їм. не бажаючи, щоб вони знаходилися в його житловому будинку, мотивуючи тим, що присутні для проведення обшуку в його домоволодінні не надали йому відповідних документів.

ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосував до господаря будинку ОСОБА_4 фізичне насильство, яке виразилося в умисному нанесенні удару кулаком в обличчя, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді забитої рани обличчя та крововиливу під оком. Після цього ОСОБА_1 наніс два удари кулаками по тулубу ОСОБА_4, чим спричинив фізичний біль. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - застосували фізичну силу до потерпілого, яка виразилася в заштовхуванні ОСОБА_4 руками у веранду будинку, після чого ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно вторглися в житловий будинок потерпілого всупереч волі законного власника, а також в порушення ст. 30 Конституції України, чим порушили право потерпілого на недоторканість житла.

Знаходячись незаконно в будинку ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 всупереч волі господаря почали проводити фіктивний обшук житлового будинку, на неодноразові прохання господаря будинку покинути приміщення чи пред'явити йому відповідні документи на проведення обшуку не реагували. Крім того, ОСОБА_1 застосував до господаря будинку фізичне насильство, що виразилося в нанесенні удару кулаком по тулубу ОСОБА_4 та нанесенні удару рукою по голові, чим спричинив фізичний біль.

Того ж дня, близько 15 години 15 хвилин, перебуваючи незаконно в будинку ОСОБА_4, В.Л. за вказаною вище адресою, керуючись раптово виниклим умислом на крадіжку чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_1, скориставшись тим, що, потерпілий спілкується з ОСОБА_3 та не помічає його дії, таємно викрав з приміщення ванної кімнати бензопилу вартістю 950 грн., чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому на вказану суму.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вину у скоєних злочинах визнали повністю. ОСОБА_2 - частково, не визнав вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

ОСОБА_1 показав, що 13 лютого 2009 року він з ОСОБА_3 на двох випили літру пива, прийшли до ОСОБА_2, який із співмешканкою розпивав спиртні напої, і запропонував пройтись погуляти. Проходячи побіля будинку ОСОБА_4, він згадав, що пару місяців назад його сусідка просила поговорити з ОСОБА_4, щоб він не давав її сину наркотичні засоби, і з метою побалакати на цю тему з ОСОБА_4, запропонував зайти до останнього. ОСОБА_2 згадав, що у нього теж є причина поговорити з ОСОБА_4, оскільки застав останнього із співмешканкою. Разом зайшли у двір і коли ОСОБА_4 відкрив двері, почав розмову про наркотики, зайшли в коридор і коли ОСОБА_4 почав говорити їм грубі слова, він дав тому „підзатильника", наніс два чи три удари по тулубу. Сказав, що він працівник міліції і прийшов з понятими проводити обшук з метою виявлення наркотичних засобів. В одній з кімнат ОСОБА_3 знайшов бензопилу, він узяв її до рук та передав ОСОБА_2 Це він зробив коли господар будинку розмовляв з ОСОБА_3 Сказав, щоб ОСОБА_5 віз бензопилу додому і дав йому мішок. Вважає, що підстав заходити до будинку ОСОБА_4 у них не було, і чому вони це зробили, пояснити не може.

Підсудний ОСОБА_2 пояснив, що до нього 13 лютого 2009 року зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_6 запропонував погуляти. Він саме вживав спиртні напої із співмешканкою. Доходячи до будинку ОСОБА_4, ОСОБА_6 сказав, що повинен щось забрати у того, і зайшли у двір. Коли ОСОБА_4 відкрив двері і почав на них лаятись, ОСОБА_3 ударив того кулаком в обличчя і два рази в груди, від чого той упав. Коли піднявся, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заштовхали його в будинок. ОСОБА_4 почав питати хто вони і що їм треба, на що ОСОБА_6 сказав, що він працівник міліції і вони будуть проводити обшук. Під час перебування в будинку ОСОБА_6 взяв бензопилу, виніс із будинку та передав йому і сказав, щоб він її велосипедом віз додому, що він і зробив. Приблизно через 10 хвилин до нього прибув ОСОБА_3, який приніс шліфувальну машинку.

Підсудний ОСОБА_3 показав, що дійсно 13 лютого 2009 року вони прийшли до ОСОБА_4, зайшли в будинок, ОСОБА_6 представився працівником міліції. Він ОСОБА_4 не бив. Проводили обшук, ходили по кімнатам.

Вина підсудних в інкримінованих їм злочинах повністю підтверджується показами потерпілих, свідків, зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що побачив у вікно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які йшли до його будинку. Він вийшов до них і ОСОБА_3 ударив його кулаком в обличчя, а ОСОБА_1 один раз по тулубу і один раз по голові, говорив ОСОБА_7. що він майор міліції з Дніпропетровська. ОСОБА_3 називав його "товариш майор". Проводили обшук та викрали бензопилу та шліфувальну машинку. Вважає, що усіх привів ОСОБА_2, оскільки перед цим він приходив до нього із співмешканкою і намагався викрасти бензопилу, але він її відібрав у нього уже на вулиці. На вимогу ОСОБА_1 він дав 10 грн. на бензин. Коли всі пішли, він навздогін кричав ОСОБА_1, щоб повернули бензопилу та шліфувальну машинку, але той тільки махнув йому рукою.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що разом з ОСОБА_2 реалізовувала бензопилу, яку привіз велосипедом останній. Через 15-20 хвилин після того, як ОСОБА_2 привіз бензопилу, прийшов ОСОБА_3 і приніс шліфувальну машинку.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_2 із співмешканкою принесли їй бензопилу і продали за 5 грн., а 20 лютого 2009 року забрали її. Пізніше від працівників міліції та ОСОБА_3 дізналася, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з будинку ОСОБА_4 викрали бензопилу, а ОСОБА_3 шліфувальну машинку.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 13 лютого 2009 року, приблизно о 16 годині, до нього прийшли ОСОБА_2 зі своєю співмешканкою на ім'я Світлана і принесли шліфувальну машинку. Він придбав її за 20 грн., а потім у нього її вилучили.

-заявою потерпілого ОСОБА_4Л про скоєння злочину (а. с. 3) -протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_4 (а. с. 5)

-довідкою лікаря про те, що ОСОБА_4 звернувся за допомогою з травмою (а. с. 6) -паспортом на бензопилу (а. с. 11)

-явкою з повинною ОСОБА_3, в якій зазначено, що він наніс удар ОСОБА_4 в груди, від чого той упав (а. с. 17)

-протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_11 та вилучення бензопили (а. с. 20)

-протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_10 та вилучення шліфувальної машинки (а. с. 23)

-розпискою ОСОБА_4 про отримання бензопили та шліфувальної машинки (а. с.24)

-ксерокопією карти амбулаторного хворого, з якої вбачається, що у ОСОБА_4 виявлено під оком крововилив та присохша ранка (а. с. 73)

речовими доказами- бензопилою та документами (а. с. 76), шліфувальною машинкою (а. с. 77)

розпискою ОСОБА_4 про те, що не має претензій до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 99)

-рапортом працівника міліції про те, що злочини скоїли ОСОБА_7, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 (а. с. 116)

-явкою з повинною ОСОБА_1 (а. с. 162)

-висновком судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитої рани обличчя, крововиливу під оком (а. с. 201)

-постановою про виділення матеріалів з кримінальної справи стосовно крадіжки ОСОБА_3 шліфувальної машинки для притягнення його до адміністративної відповідальності (а. с. 210)

-протоколом відтворення обстановки та обставин події з фото таблицею за участ>о потерпілого ОСОБА_4, з якого видно як на порозі свого будинку ОСОБА_3 наносив йому удар кулаком в обличчя, як разом з ОСОБА_1 заштовхували його в будинок і як в будинку ОСОБА_1 наносив йому удари (а. с. 228-232)

-протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_2 з фото таблицею, де останній показує як ОСОБА_3 наносив удар в обличчя ОСОБА_4 та в будинку ОСОБА_1 наносив тому удари (а. с. 233-236)

-протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 51 КУпАП (а. с. 278).

Вислухавши покази підсудних, потерпілого, свідків, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудних в інкримінованих їм злочинах доказана повністю, їх дії правильно кваліфіковані досудовим слідством: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 162 КК України, як він вчинив незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку, що порушують недоторканість житла громадян, вчинене із застосуванням насильства, та за ч. 2 ст. 185 КК України, як він вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 162 КК України, як він вчинив незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку, що порушують недоторканість житла громадян, та за ч. 2 ст. 185 КК України, як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 162 КК України, як він вчинив незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку, що порушують недоторканість житла громадян, вчинені із застосуванням насильства.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що він не визнає себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і вважає, що він обрав собі такий спосіб захисту. Його вина повністю доказується показами інших підсудних та потерпілого про те, що він також незаконно проник до житла і приймав участь в проведенні обшуку, але не застосовував насильства, що йому в вину і не вміняється.

Суд також критично оцінює покази ОСОБА_3 в тій частині, що він не застосовував насильство до потерпілого ОСОБА_4 і також вважає, що він обрав такий спосіб захисту. Його доводи повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4, протоколами, відтворення обстановки та обставин події, іншими матеріалами справи.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які підсудні вчинили у нетверезім стані і це обтяжує їх відповідальність, відшкодування шкоди поверненням викраденого і відсутністю претензій до підсудних зі сторони потерпілого, дані про особу підсудних: першу судимість ОСОБА_1 та попередні судимості ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ОСОБА_3 вчинив злочин під час відбування покарання, характеристики підсудних: негативні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і позитивну ОСОБА_2. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають малолітніх дітей, явки з повинною ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і вважає, що покарання підсудним повинно бути призначено: ОСОБА_1 в межах санкцій, передбачених ч.2 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 162 КК України.

Враховуючи всі обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мається можливість застосувати ст. 75 КК України.

В той же час, враховуючи, що ОСОБА_3 злочин вчинив під час відбування покарання за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23.11.2007 року, від відбування якого його суд звільнив з випробуванням, надавши можливість йому виправитись, суд не знаходить підстав для повторного застосування ст. 75 КК України і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише за умови ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винними ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, і призначити покарання:

-ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців, за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

- ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді обмеження волі строком 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

-ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2007 року і остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти негайно в залі суду, ОСОБА_3 також змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі

суду.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з 21 квітня 2010 року. Покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов'язки повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися до інспекції для реєстрації у відповідності із ст. 76 КК України.

Речові докази, що знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_4 - бензопилу та шліфувальну машинку - повернути потерпілому, документи на бензопилу, що знаходяться в матеріалах справи, також повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з подачею апеляції через районний суд: засудженим ОСОБА_3 з дня вручення копії вироку , іншими учасниками - з дня його проголошення.

Головуючий В.І.Ритов