Судове рішення #5361650

  Справа №2- 1377\ 2009рік

                                                                                                                           

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 червня  2009 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді            Марченко О.М

при секретарі          Бєліцької К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення суми боргу, суд

                                                                 В С Т А Н О В И В:

        11.08.2008 року позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в  якому просить стягнути з останньої подвійний задаток в розмірі 1553, 6 грн, витрати по обрізки саду в сумі 200 грн.,  витрати на бензин -100 грн, а також витрати  пов'язані зі сплатою судового збору  у сумі 51 грн..  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді у сумі 30 гривен, за послуги банку 10 гривен,  та вказав,  що 13.04.2008 року він домовився з відповідачкою о покупки у неї земельної   ділянки № 362 в СТ « Ортехника-2» Лізогубовської районної ради за суму 2000 грн. Позивач дав ОСОБА_2 задаток у розмірі 400 грн. на погашення заборгованості по членськім внескам, про що ОСОБА_2Е написала йому розписку. Для оформлення документів ОСОБА_2 взяла ще 376,8 ргн. про що  теж свідчить розписка. Також брат позивача допомагав відповідачці оформити документи на переоформлення земельної ділянки, їздив з нею по різним інстанціям,  на що позивач дав  гроші у розмірі 100 гривен на бензин. ОСОБА_2 підняла вартість земельної ділянки до 3000 грн., на що позивач погодився. 18серпня 2008 року  брат позивача подзвонив відповідачці, щоби домовитися про угоду, але  відповідачка знов підняла вартість земельної ділянки до 10000 гривен. Позивач відмовився від покупки земельної ділянки, так як вважав, що земельна ділянка таких грошей не стоїть, але відповідачка задаток не повернула.       Крім того, позивач зі згоди відповідачки користувався земельною ділянкою і у квітні 2008 року найняв людину, котра обрізала дерева у саду за 200 гривен.  

              Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю,  просив  стягнути з ОСОБА_2 подвійний задаток в розмірі 1553.6 грн, витрати по обрізки саду в сумі 200 грн. та витрати на бензин -100 грн, а також витрати  у сумі 51 грн..  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді у сумі 30 гривен, за послуги банку 10 гривен.

             Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, та пояснила, що вона дійсно взяла у ОСОБА_1 гроші у сумі 400 гривен для погашення заборгованості по членським внескам,  276 грн.80 копійок для оформлення документів на продаж земельної ділянки, потім взяла ще  100 гривен, але стверджувала, що продавала спочатку земельну ділянку за 3000 гривен, а потім дозналася, що оціночна вартість земельної ділянки складає 10000 гривен, та  позивач  відмовився покупати земельну ділянку до підвищення ціни.  Просить в позові відмовити.

.        Вислухавши пояснення позивача,  відповідача дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню частково.

          Судом встановлено,  що 13 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримала в якості попередньої оплати за земельну ділянку  400 грн. від ОСОБА_1, 24.04.2008 року  276 грн. 80 копійок, та 13.05.2007 року отримала 100 грн., що підтверджується розпискою  ( а.с. 4)..

          Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися завдатком.

        Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

       Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

       Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

      Судом встановлено, що 13.04.2008 року  сторони домовилися про укладення договору купівлі продажу земельної ділянки № 362 в СТ « Ортехника-2» Лізогубовської районної ради, що належить відповідачу ОСОБА_2.

     Судом встановлено, що між сторонами по справі договір купівлі продажу земельної ділянки № 362 в СТ « Ортехника-2» Лізогубовської районної ради в установленому законом порядку укладений не був.

       Суд вважає встановленим, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання за договором купівлі продажу зазначеної земельної ділянки  у письмовій формі не укладався.  

       Таким чином суд приходить до висновку, що  ОСОБА_2, 13.04.2008 року отримала – 400 гривен;  24.04.2008 року  276 грн. 80 копійок, та 13.05.2007 року отримала 100 грн.,   аванс в рахунок вартості земельної ділянки .

     Судом встановлено, що отриманий ОСОБА_2  аванс в сумі 776,8  грн.  на час розгляду справи не повернутий позивачу, що підтверджується поясненнями сторін.

     Суд не може погодитися з думкою позивача, що передані гроші 776,8 грн є завдатком, оскільки вважає, що здійснення правочину щодо завдатку не може  доказуватись навіть розпискою одержувача завдатку. Правочин щодо завдатку повинен індивідуалізувати забезпечуване завдатком зобов’язання. Із розписки, на яку посилається позивач (а.с.4) не свибачається за яку саму суму домовилися сторони купувати земельну ділянку,  яке зобов’язання забезпечується передачею грошей у сумі 400, грн.., 276грн, 80 коп., 100 грн.,

     Крім того, суд вважає, що правило норми, передбаченої ст. 571 ЦК України   щодо   стягнення  з особи, яка одержала завдаток і порушила зобов’язання, подвійної суми завдатку та збитків  застосовується в тих випадках,  коли між  сторонами   було укладено  договір ,  проте  він  не  виконується  з  вини якоїсь зі сторін. Якщо ж сторони домовились укласти договір, але відповідним чином  його  не  оформили,  сплачені  в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими  і повертаються в тому  розмірі,  в якому вони надавалися, тому суд вважає, що з ОСОБА_2 потрібно стягнути 776,  8 грн.  

    Також  позивач просить стягнути з ОСОБА_2  понесені ним  витрати на бензін у сумі 100 гривен та 200 ргн. за послуги за обрізку саду, але документального   підтвердження понесених витрат  ним  не надано.

         Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, на підставі  ст. 570, 571, 23 ЦК України, суд –

                                                              В И Р І Ш И В

       Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2   на  користь  ОСОБА_1 аванс у розмірі 776 грн (сімсот сімдесят шість ) грн.80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2   на  користь  ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. витрати за послуги банку у розмірі 10 грн. Всього стягнути 867 ( вісімсот шістдесят сім) грн.. 80 коп.  

         Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його  проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або через двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана у цей строк, або  після розгляду справи апеляційним судом, якщо його  не скасовано.

         Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Харківської ї області через Московський  районний  суд протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя                                                                   Марченко О.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація