ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.16р. Справа № 904/19/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Пидніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 130 446 грн. 96 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (довіреність №2041 від 10.12.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність № 52-16/64 від 24.12.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у загальному розмірі 130 446 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у липні 2015 року за накладними № 45372117 та № 52973286 залізницею було прийнято до перевезення у власних вагонах вантаж на адресу одержувача - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування на підставі наказів № 327 від 22.07.2015, № 328 від 23.07.2015 та № 341 від 26.07.2015 вказані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію. За цим фактом станціями затримки - Новоблочна, Апостолове, Кривий Ріг-Головний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, пунктом 9 Правил зберігання вантажів було складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 76 від 22.07.2015, № 12 від 23.07.2015, № 11 від 26.07.2015, акти загальної форми ГУ-23: № 76 від 22.07.2015, № 1311 та № 1313 від 23.07.2015, № 3109 від 25.07.2015.

За весь час затримки вагонів на підходах до станції Кривий Ріг з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ГУ-46 №№ 14089228, 13089227, 09089226, 02089221, 02089222, 06089225, 01089219 та накопичувальними картками форми ФДУ-92 № 04089039 та № 04089040.

Отже, станцією призначення було оформлено всі необхідні документи, на підставі яких розраховано плату за користування вагонами в сумі 58 990 грн. 08 коп. (41 141,88 грн. + 5 189,16 грн. + 1 054,92 грн. + 4 219,68 грн. + 4 219,68 грн. + 1 054,92 грн. + 2 109,84 грн.) та збір за зберігання вантажу в сумі 71 456 грн. 88 коп. (35 728, 44 грн. + 35 728,44 грн.), які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 27.01.2016.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 4990/16 від 27.01.2016), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані його представниками із зауваженнями про відмову в сплаті вказаної плати, нарахованої за вагони, які затримані за наказами №№ 327, 328 та 341, у зв'язку з тим, що шляхи прийому були вільні та ПАТ "Південний ГЗК" був готовий прийняти дані вагони, на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи надані відповідні довідки про зайнятість колій на станції Допоміжна на час видання наказів про затримку спірних вагонів, а саме: на момент видачі наказів № 327 та №341 на станції Допоміжна були вільні чотири колії; на момент видачі наказу № 327 були вільні три колії. Відповідач у відзиві наголошує на відсутності його вини у затримці спірних вагонів та про безпідставність нарахування позивачем плати за користування вагонами. Також відповідач зазначає, що при розрахунку суми плати за користування вагонами позивачем порушено вимоги Правил користування вагонами та контейнерами, а саме: плата за користування вагонами нараховувалась не за загальний час затримки вагонів за кожним актом, а за сумарний час, нарахована плата за користування вагонами, затриманими за наказами № 341 та № 328 є завищеною. Також, відповідач наголошував на відсутності в матеріалах справи доказів наявності повноважень у особи, яка підписала позовну заяву, здійснювати вказані дії.

У судове засідання 27.01.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні 27.01.2016 було викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в їх обґрунтування.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.01.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Також від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 4991/16 від 27.01.2016), в якому він просить суд призначити по справі судову експертизу. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав того, що позивачем належним чином не доведено, що затримка вагонів відбулася саме з вини відповідача, не надані належні докази, які б підтверджували факт неможливості залізниці доставити на станцію призначення затримані вагони на станціях підходу, а також з причин того, що плата за користування вагонами є завищеною та не відповідає методикам нарахування даної плати відповідно до вимог законодавства.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, судом було зазначено, що з метою з'ясування наявності підстав та потреби у проведенні судової експертизи, існує необхідність у витребуванні додаткових доказів.

Так, ухвалою суду від 27.01.2016 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.02.2016, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування додаткових доказів по справі.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, судом була надана учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, оскільки розгляд справи відкладався з 27.01.2016 на 10.02.2016.

У судове засідання 10.02.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Від позивача надійшли пояснення по справі (вх.суду 8160/16 від 10.02.2016), в яких він зазначає про правомірність затримки спірних вагонів за наказами № 327, № 328 та № 341, а також про правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, посилаючись, зокрема, на норми статей 46, 47 Статуту залізниць України та на Правила користування вагонами та контейнерами. Також позивач зазначив, що в матеріалах справи наявні всі докази, які підтверджують правомірність його позовних вимог, а також наголосив, що заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, а також про витребування від залізниці для ознайомлення графіків виконаного руху поїздів.

У судовому засіданні 10.02.2016 представник позивача виклав суть пояснень по справі, просив суд врахувати їх при прийнятті рішення та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2016 наголошував на необґрунтованості позовних вимог позивача, та на необхідності призначення по справі судової експертизи.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Так, 28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі – залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач), укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (дод. угода № 2 від 03.02.2014) № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч (далі - договір, а.с.69-71), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до пункту 5. договору передача (здача) вагонів для під’їзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу – 1,5 год.;

-          маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу – 5,0 год.;

-          маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу – 4,5 год.;

-          передача розбірних поїздів – за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на під’їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.

Згідно з пунктом 6. договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв’язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (пункт 8. договору).

Час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11. договору).

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах – у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) – згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії – згідно з діючими нормативними документами документами.

Збори і плата вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 32 430 грн. на рік без ПДВ (дод. угода № 3 від 24.03.2014).

Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня.

При зміні розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми, дати введення її у дію та проводить через розрахунковий підрозділ.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Пунктом 16 Договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під’їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У пункті 20 договору сторони визначили, що договір договір укладається терміном на 1 рік з 11.12.2013 року до 10.12.2018 року включно.

Щодо права звернення позивача із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 зазначеної постанови Кабінет Міністрів України постановив утворити Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Згідно з вищевказаного додатку 1 Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828) увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

У пункті 1 статті 56 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Злиття передбачає припинення діяльності двох або більше юридичних осіб і передачу всіх прав та обов'язків одній новій створеній в результаті таких дій юридичній особі.

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

У статтях 1, 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Виходячи з викладеного, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) є правонаступником, в тому числі, прав та обов'язків Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).

Крім того, між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 від 15.12.2015, якою сторони внесли зміни до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013, в якій сторони, з урахуванням вище викладеного, внесли зміни до договору в частині залізниці.

В липні 2015 року за накладними № 45372117 та № 52973286 залізницею було прийнято до перевезення у власних вагонах вантаж на адресу одержувача - Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.55-58).

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення – Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 327 від 22.07.2015 о 21 год. 50 хв. були затримані вагони (№№ голова 56086226 хвіст 56943954 у кількості 55 вагонів індекс поїзда 4578-81-4672) на станції Новоблочна через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За наказом № 328 від 23.07.2015 о 03 год. 44 хв. були затримані вагони (№№ голова 59141358 хвіст 59133512 у кількості 55 вагонів індекс поїзда 4876-58-4672) на станції Апостолово через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За наказом № 341 від 26.07.2015 о 01 год. 30 хв. були затримані вагони (№№ голова 59141538 хвіст 59133512 у кількості 55 вагонів індекс поїзда 4876-58-4672) на станції Кривий Ріг - Головний через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Новоблочна, Апостолове, Кривий Ріг-Головний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів було складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 76 від 22.07.2015, № 12 від 23.07.2015, № 11 від 26.07.2015 (а.с.43,48,53), а також акти загальної форми ГУ-23: № 76 від 22.07.2015, № 1311 та № 1313 від 23.07.2015, № 3109 від 25.07.2015 (а.с.44,49,50,54).

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3524 (акт форми ГУ-23а № 76 від 22.07.2015) отримане відповідачем 22.07.2015 о 22:30 год.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2340 (акт форми ГУ-23а № 12 від 23.07.2015) отримане відповідачем 23.07.2015 о 04:50 год.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2339 (акт форми ГУ-23а № 11 від 26.07.2015) отримане відповідачем 26.07.2015 о 02:30 год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 76 від 22.07.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 3524 22.07.2015 о 04 год.20 хв. відправлені поїздом № 3503 - 26.07.2015 о 03 год. 20 хв. (а.с.43).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 23.07.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2340 23.07.2015 о 03 год.15 хв. відправлені поїздом № 2339 - 25.07.2015 о 00 год. 30 хв. (а.с.48).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 11 від 26.07.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2339 25.07.2015 о 01 год.33 хв. відправлені поїздом № 2339 - 29.07.2015 о 09 год. 15 хв. (а.с.53).

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесенння на відповідальність вантажовласника №№ 2791, 2792, 2788, 2798, 2800, 2802, 2817, 2804, 2818, 2819, 2820, 2821, 2822, 2823, 2824, 2825, 2826, 2827, 2828, 2829 стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг і до закінчення їх затримки (а.с.59- 68).

Згідно з абзацом 1 статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с.72-92).

Враховуючи наведені вище обставини за весь час затримки вагонів на підходах до станції Кривий Ріг з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 58 990 грн. 08 коп., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 14089228, 13089227, 09089226, 02089221, 02089222, 06089225, 01089219 (відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на під’їзну колію) (а.с.93-105) та збір за зберігання вантажу у загальній сумі 71 456 грн. 88 коп. за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 04089039 та № 04089040 (картка представником відповідача підписана із застереженням про готовність прийняти вагони на під’їзну колію) (а.с.106-107).

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами (далі – Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями Новоблочна, Апостолове, Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами № 327 від 22.07.2015, № 328 від 23.07.2015 та № 341 від 26.07.2015 відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№ 14089228, 13089227, 09089226, 02089221, 02089222, 06089225, 01089219 у загальній сумі 58 990 грн. 08 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 № 04089039 та № 04089040 у загальній сумі 71 456 грн. 88 коп.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв’язку з неприйняттям вагонів вантажовласником – Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

За викладеного суд вбачає підстави дійти висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

З огляду на встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача, наведені у запереченні проти позову.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

За змістом пунктів 5, 6 укладеного між позивачем та відповідачем договору від 28.11.2013 (з подальшими змінами) передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під’їзної колії здійснюється через інтервал часу 1,5 год. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг – Допоміжна є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації – нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854. В пункті 16.3. ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) – нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з пунктами 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.

Відповідно до пункту 8 укладеного вказаного договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

Слід зазначити, що за ЄТП, затвердженим між зазначеними сторонами 25.09.2003, станція Допоміжна налічує 11 колій, призначених за своєю спеціалізацією для прийому зі станції Кривий Ріг та відправлення на станцію Кривий Ріг вагонів: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.

В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач до відзиву на позовну заяву додав довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається: на момент видачі наказу № 328 від 23.07.2015 вільними були колії №№ 1, 3, 4, 6 (а.с.131); на момент видачі наказу № 341 від 26.07.2015 вільними були колії №№ 1, 2, 3, 9 (а.с.132); на момент видачі наказу № 327 від 22.07.2015 вільними були колії №№ 1, 2, 3 (а.с.133).

Наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язків України від 30.08.2005 № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно – розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.

Відповідно до письмових пояснень поїзних диспетчерів від 09.02.2016 у період затримки поїздів за наказами № 327 від 22.07.2015, № 328 від 23.07.2015 та № 341 від 26.07.2015 (пояснення додані до пояснень по справі вх.суду 8160/16 від 10.02.2016) доставити спірні вагони на станцію призначення, з урахуванням технологічного процесу роботи станції та наявної скупченості вагонів, було неможливо (а.с. 237 том 2).

Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 у справі 904/2287/13.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Також від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 4991/16 від 27.01.2016), в якому він просив суд призначити по справі судову експертизу. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав того, що позивачем належним чином не доведено, що затримка вагонів відбулася саме з вини відповідача, не надані належні докази, які б підтверджували факт неможливості залізниці доставити на станцію призначення затримані вагони на станціях підходу, а також з причин того, що плата за користування вагонами є завищеною та не відповідає методикам нарахування даної плати відповідно до вимог законодавства.

Оскільки під час прийняття рішення у справі доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про призначення експертизи, були спростовані фактичними обставинами справи, крім того, суд вважає, що для всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі призначення експертизи, з питань запропонованих відповідачем, є недоцільним, а надання оцінки обставинам, на які посилається відповідач, не потребують спеціальних знань.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення плати за користування вагонами в розмірі 58 990 грн. 08 коп. та збору за зберігання вантажу в розмірі 71 456 грн. 88 коп. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом до суду) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 218 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (182 700 грн. 00 коп.).

Ціна позову становить 130 446 грн. 96 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 1 956 грн. 70 коп. (1 розмір мінімальної заробітної плати), а позивачем згідно з платіжним дорученням № 127/250 від 23.12.2015 сплачено 1 957 грн. 00 коп.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 0 грн. 30 коп. (1957,00 - 1956,70).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 956 грн. 70 коп. покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) - 58 990 грн. 08 коп. плати за користування вагонами в розмірі, 71 456 грн. 88 коп. збору за зберігання вантажу, 1 956 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В порядку, передбаченому частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) надмірно сплачений судовий збір у сумі 0 грн. 30 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 127/250 від 23.12.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_3